Loqal – новинний агрегатор Loqal
"Останній ривок" Путіна: чи вдасться Кремлю переломити хід війни цього літа
Новини

"Останній ривок" Путіна: чи вдасться Кремлю переломити хід війни цього літа

ТСН • 38 переглядів • 1 хв читання

Армія РФ. / © Associated Press

Після тижнів тиску з боку Білого дому на тлі невиразних перемовин про перемир’я, ініційованих адміністрацією президента Дональда Трампа, Кремль робить ставку на силу. Росія почала літній наступ, який, за оцінками української розвідки, має на меті зламати моральний дух українців і забезпечити Путіну принаймні символічну перемогу.

Минулі тижні позначилися найпотужнішими з початку року ударами по українських містах — Росія застосовує рекордну кількість керованих авіабомб, а Україна відповідає дронами глибоко в тилу, зокрема по стратегічних авіабазах РФ. Проте все це виглядає лише як підготовка до ширшої наступальної кампанії.

Особливої уваги зазнає Костянтинівка — місто в Донецькій області, яке Росія розглядає як логістичний вузол та потенційний плацдарм для просування. Тут щодня скидають до 25 керованих авіабомб, залишки населення покидають місто до комендантської години о 15:00, а сили оборони готуються до оборони в умовах напівоточення.

“Дуга російського кохання”, — гірко іронізує начальник місцевої поліції Дмитро Кірдаяпкін, маючи на увазі охоплення міста з трьох напрямків. Він бачив схоже раніше — у Горлівці у 2014 році та в Маріуполі у 2022-му. Нині його команда працює в підземеллях, а вулицями мчать фургони, які нагадують закриті грилі — так безпілотники не можуть ідентифікувати об’єкт.

Росія концентрує сили і на північному сході — в Сумській області вже перебуває понад 50 000 військових, які повільно просуваються до обласного центру. Це нагадує рейди України на прикордонні райони Бєлгородщини торік. Зараз, уперше з 2022 року, Кремль захоплює майже стільки ж територій на півночі, як і на Донбасі.

На деяких напрямках українська інженерна оборона виявилася неготовою до нових технологій. Армія РФ масово застосовує дешеві безпілотники-камікадзе, які вражають об’єкти та виснажують захист. Військові очікують, що після формування буферної зони Росія зосередиться на південних рубежах — Запоріжжя, Донецька область — і продовжить виснажливу артилерійсько-дронову війну.

Попри те що за останні три роки Росія не досягла стратегічно значущих проривів, останні заяви полонених офіцерів свідчать: Москва готує літній наступ як спробу остаточно підірвати український спротив.

Командир безпілотного підрозділу “Тайфун” Михайло Кметюк, який діє під Покровськом, зазначає: “Усе тримається на цинізмі їхніх командирів — для них солдати витратний матеріал”. За його словами, 8 з 10 новобранців гинуть, але Росія встигає мобілізувати щомісяця на 10–15 тисяч більше, ніж Україна. Набір здійснюється через грошові бонуси, а не мобілізаційний наказ — на відміну від України, де ця тема спричинила глибокий суспільний розкол.

Хоч чимало українців ставляться скептично до здатності РФ досягнути прориву, характер наступу Кремля свідчить про зміну тактики. Російські штурмові дії все частіше відбуваються невеликими групами, щоб зменшити втрати від ударних дронів, але це суттєво обмежує швидкість просування і призводить до високих втрат. Прорвати лінію оборони, а тим паче розширити прорив, Росії досі не вдавалося.

“Після Маріуполя вони нічого подібного не змогли реалізувати. Костянтинівка не підкорилася три роки. Яка в них стратегія, якщо всі атаки зупиняються на підступах?” — зазначає Роман Костенко, офіцер спецназу й секретар оборонного комітету Ради.

Проте на передовій звучать обережніші оцінки. Офіцер 93-ї бригади з позивним Едуард попереджає: Росія адаптується й починає перехоплювати ініціативу у безпілотній війні.

“Це марафон дронів, і тепер вони вирвалися вперед”, — каже він. Найбільшу загрозу становить новий підрозділ “Рубікон” — спеціально сформована дронова група, що діє під безпосереднім керівництвом Міноборони РФ. Її апарати проникають у тил до 40 км, атакуючи лінії постачання на напрямку Костянтинівка–Покровськ.

Вперше “Рубікон” з’явився поблизу Курська у 2024 році. Його оснащення включає дрони-носії, які запускають менші апарати — з керуванням через оптоволоконні кабелі або через шифровані частоти, майже не піддатні перехопленню.

На фронті також фіксують посилену російсько-китайську технологічну взаємодію. Українська розвідка та сам президент Зеленський підтверджували: Пекін не лише не продає дрони Києву, а й опосередковано підтримує російське виробництво. Це створює критичну асиметрію, особливо у сфері розвідки.

Втім, попри технологічну перевагу ворога в окремих сегментах, ЗСУ продовжують завдавати високоточних ударів. Один із прикладів — знищення танка в ангарі за 42 км від лінії фронту.

Але загроза з неба зростає. Сучасні російські дрони здатні літати так високо й працювати у таких умовах, що для їхнього знищення потрібна ППО ближнього радіусу — Hawk, Buk чи подібні системи. І саме в цьому сегменті Україна нині має критичний дефіцит.

38