Серед багатьох визначних дат та свят, які відзначають в Україні і світі, є 1700-річчя Першого Вселенського Нікейського собору.
Він відбувся 325 року у місті Нікея (сучасна Туреччина). Його скликав імператор Костянтин Великий для того, щоб поставити крапку в суперечці між єпископом Олександром і Арієм.
«У загальній кількості собор зібрав 318 єпископів і багато пресвітерів і дияконів, тривав більше двох місяців — і став першим Вселенським Собором в історії християнства», — пише Вселенський патріах Варфоломій.
На соборі прийняли 20 канонів християнського життя. Був затверджений догмат про єдиносущність Бога-Сина і Бога-Отця.
Затвердили і «Символ віри», той самий, який сьогодні знають та промовляють християни:
«Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків; Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося».
«Особливе богословське значення має той факт, що основою Святого Символу віри „Ми віруємо…“ є місцевий хрещальний Символ віри або група таких Символів віри. Як справжній носій позачасової церковної самосвідомости, Собор підсумовує та підтверджує апостольську спадщину, яку зберігають Помісні Церкви», — заявляють у Ставропігії.
Також Вселенський патріархат, до якого належить Православна церква України, відзначає ще одну важливу місію Нікейського собору:
«1700-річчя скликання Собору знову висунуло на перший план питання спільного святкування Воскресіння Господнього. Свята Христова Велика Церква молиться, щоб християни повсюди повернулися, згідно з заповідями Нікейського Собору, до святкування Великодня в один день, як, на щастя, сталося цього року».
Вселенський патріарх пише про вдячність Всемогутньому в Трійці Богу, який «удостоїв Свій народ дожити до 1700-річчя Першого Вселенського Нікейського Собору, який натхненно засвідчив справжню віру в Бога Слова».
У Національному заповіднику Києво-Печерська лавра відкрили виставку «Трійця святая, слава тобі», яка присвячена визначній даті для християн всього світу.
Як упродовж століть формувалися різні іконографічні втілення образу Пресвятої Трійці — від символічних сюжетів Старого Завіту до барокових зображень Новозавітної Трійці — наочно демонструє виставка. Саме тому центральне місце в експозиції присвячене українським сакральним творам XVII–XVIII століть.
«У часи, коли Україна продовжує боротися за власну ідентичність, такі проєкти є вкрай важливими. Вони дозволяють не лише побачити шедеври українського бароко, а й відчути нашу нерозривну та глибоку культурну спорідненість з європейським культурним простором», — наголосила в. о. гендиректора Заповідника Світлана Котляревська.
Серед реліквій — напрестольний хрест 1777 року, ікона «Хрещення» 1831 року, гаптована нашивка з другої половини XVII століття, ікона-картина «Коронування Богородиці» 1732 року та інші шедеври фондової колекції Заповідника.
Кураторка виставки, завідувачка сектору збереження памʼяток образотворчого мистецтва Заповідника Інна Івакіна розповіла «Вечірньому Києву», що коли вирішили підготувати виставку, з’ясувалось, що експонати треба реставрувати. І фахівці з майстерень Заповідника справились з роботою з честю.
— Які ікони підібрали, щоб показати саме український сакральний живопис?
— Ми хотіли сконцентруватись на іконах створених в період українського відродження в період розквіту в період українського або козацього бароко. Часто дослідники називають цей час українським відродженням. Ми взяли не лише ікони, а й графічні твори — західних майстрів — і провели діагоналі, щоб показати обізнаність наших митців із західноєвропейськими майстрами. Багато українських майстрів навчались у Європі і використовували ці знання тут.
— Кожна ікона на виставці займає своє особливе місце і промовляє своєю мовою до глядача — всі експонати виставки взаємопов’язані. Розкажіть про центральний найбільший образ.
— Величезна ікона-картина яка у центрі виставки — демонструє практику іконописної майстерні лаври. Називається вона «Коронування Богородиці з апостолами».
Наші дослідники відносять її до саме до лаврської іконописної майстерні. Там зображена сцена коронування Богородиці і в нижній частині — всі апостоли, як є свідками процесу. Зображення датується 1732 роком, це початок 18 століття. Вона унікальна розміром, іконографічними особливостями — поєднанням двох сюжетів.
І час написання цієї ікони-картини, і місце, і майстерність — все є ще одним доказом сталості української культури та розвитку, як іконопису, так і духовних шкіл.
— На цій виставці унікальні експонати, які доводять, що таке явище, як українське бароко було непоодиноким явищем. Як вони вціліли, коли і Успенський собор був зруйнований у Другу світову комуністами і гоніння на віру були?
— Більшість предметів які ми зберігаємо — це предмети релігійного культу. Наш заповідник знаходиться на території одного з найвідоміших у світі чоловічих монастирів. Коли в часи срср закривали монастирі, мистецтвознавці організували музей, де зібрали предмети, які могли б знищити комуністи, їх рятували тут. Всі ці речі — це те, що використовували під час літургії. І тканини це — теж те, чим прикривали вівтар, або митрополит їх тримав в руках під час літургії.
Саме завдяки людям, які усвідомлювали історичну цінність цих експонатів, вони збереглись і є доказами нашої культури та історії.
— Ці предмети здебільшого були створені у Києві?
— Так. Наприклад тут представлені унікальні культові тканини, створені у Києво-Флорівському монастирі. Вони демонструють, що наше мистецтво розвивалось з європейським вектором. Українські майстре не просто прямували до нього, а були його частиною.
«Через мову сакрального мистецтва ми відчуваємо тяглість віри й культури — від собору в Нікеї до сучасної України, яка зберігає й переосмислює свою духовну спадщину.
Виставка в Лаврі — це акт пам’яті й духовної стійкості, це наша відповідь на виклики, які постали перед нами як нацією. І саме вони є нашими орієнтирами», — зауважив міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький під час відкриття виставки.
Проект підтримали БФ Svitla.ua та Serhov Serhii. Виставка працює до 30 серпня у залі №2 Успенського собору Києво-Печерської лаври.
«Мазепа і його європейський вибір: у Лаврі відкрили виставку про державника, який випередив час».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
