Поява FPV-дронів на оптоволоконному управлінні вибилася з радіочастотної логіки сучасної війни й поставила перед Силами оборони України нові виклики. Що це за дрони та як Україна намагається їм протидіяти – читайте в матеріалі РБК-Україна.
Уявіть собі дитячу машинку на управлінні, яка їде, доки вона під'єднана до проводу. Відпустив – іграшка зупинилася. За таким самим принципом працюють оптоволоконні FPV-дрони. Замість радіосигналу ними керують по тонкому прозорому дроту, схожому на рибальську волосінь. І якщо радіо можна заглушити, то дріт – ні. Єдина слабкість такої схеми – якщо обірвати кабель, тоді дрон перестає слухатися.
На початку війни росіяни використовували звичайні FPV-дрони з радіокеруванням. Українські військові швидко навчилися глушити їх радіочастоти, і ефективність дронів противника впала. Тоді росіяни згадали про старі військові технології і вирішили використовувати дротове керування через оптоволокно.
"Ця технологія вже була добре розвинена – у багатьох вдома інтернет працює саме через оптоволокно. Матеріальна база й принцип роботи давно відомі, залишалося тільки вирішити технічні деталі. Поступово розробили спосіб, як намотувати оптоволокно на котушки так, щоб воно легко розмотувалося під час польоту", – пояснює РБК-Україна інструктор Dronarium Academy Дмитро Следюк.
Перші випадки бойового застосування таких дронів українські військові зафіксували на Сумщині восени 2024 року. Згодом вони з’явилися по всій лінії фронту. Їх використовують для атак по бліндажах та техніці, залітаючи в тил чи не на десятки кілометрів. А також для ураження РЕБ-систем, щоб потім мати "прохід" для звичайних дронів-камікадзе. У Силах безпілотних систем розповіли РБК-Україна, що зараз частка оптоволоконних FPV-дронів у росіян складає близько 15–20%.
Дрони на оптоволокні зараз використовуются на фронті набагато активніше, ніж в першиі місяці війни (фото: Getty Images)
У компанії 3DTech звертають увагу, що російська сторона орієнтується на системи високої надійності та масовість.
"Противник наростив промислове виробництво таких БпАК у великих кількостях і в пріоритет ставить якість (надійність) лінії звʼязку та всієї системи. Ми спостерігаємо за їхніми рішеннями і працюємо над відповіддю – як у наступальних дронах, так і в дронах-перехоплювачах", – коментують виданню в 3DTech.
В інтерв’ю РБК-Україна міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який активно просуває виробництво дронів в Україні, визнав: росіяни першими дійшли до рішення по дронах на оптоволокні. І поки змогли краще це рішення масштабувати.
"У нас є ще кілька проектів, де потрібно зробити свою домашню роботу – це дійсно оптоволокно і КАБи. Поки ми не знайдемо відповідь, як з ними боротися, на деяких ділянках фронту ми можемо мати сильні удари", – відзначив Федоров.
Найбільш відомий серед оптоволоконних FPV-дронів – "Князь Вандал", ударний дрон середнього радіусу дії, призначений для ураження бронетехніки, опорних пунктів та бліндажів. Його головна особливість – здатність годинами перебувати в режимі очікування, тобто в засідці. Дрон "прокидається" тільки після появи цілі, що робить його складним для виявлення і знищення.
Ще одна відома модель – "Піранья-10". Це компактний апарат, який використовується на ближчих дистанціях для точкових атак. Також активно застосовуються дрони "Скворец" та їх модифікації – гібридні БПЛА, які можуть поєднувати дротове та радіокерування, а в окремих випадках працювати частково в автономному режимі.
Окрему нішу займає система "Гроза-Леска" – модульне рішення, яке дозволяє інтегрувати оптоволоконне управління у різні типи дронів. Тобто перетворює класичний FPV-дрон на дротовий, здатний оминати РЕБ.
"Піранья-10" – дрон, який ворог використовує на ближчих дистанціях для точкових атак (фото: рос ЗМІ)
У Силах безпілотних систем (СБС) зазначають, що росіяни експериментують із дальністю польотів до 40 км. Але такі зразки поки рідкісні, бо потребують складних технічних рішень і великого запасу потужності. Середня висота польоту цих дронів - 2–4 метри, швидкість - до 40–50 км/год. Їхній рух плавний і повільний, що дозволяє уникати виявлення.
"Противник використовує цифрову оптоволоконну лінію зв’язку з IP-камерами, встановлює медіаконвертори (SFP-модулі) великої потужності, розраховані на передачу сигналу на 60–80 км. При цьому котушки використовуються на 16–23 км. Це дає запас потужності, який компенсує можливе затухання сигналу під час польоту", – пояснюють в СБС.
Водночас виробники в Україні уважно стежать за розвитком російських рішень. У компанії 3DTech зазначають, що більшість моделей ворога досі залежать від китайських компонентів.
"Ми бачимо, що на ринку РФ поки немає повноцінної локалізації. Їхні котушки, як і у нас, – це китайські заготовки. Але у зв’язку з санкціями та експортними обмеженнями у РФ почали масово з’являтися недоопрацьовані конструкції. Часто дрони працюють нестабільно, особливо у складних погодних умовах", - пояснюють у 3DTech.
Також в українській компанії додають, що тенденція до зростання дальності та автономності у РФ буде зберігатися. "Ворог намагається створювати "дрони-розвідники" на оптоволокні з можливістю годинного зависання. Ми аналізуємо їхні технології і відразу адаптуємо наші контррішення", – зазначають в 3DTech.
Радіоелектронна боротьба (РЕБ) проти оптоволокна неефективна, тому основний метод – фізичне знищення дронів. "Ми розробили школу стрільців, які навчаються збивати FPV-дрони", – кажуть у Силах безпілотних систем.
Військові з бригад, які працюють на Харківському напрямку, розповідають, що часто вдаються до перевірених методів. "Коли дрон зависає низько над дорогою, ми накриваємо маршрут сітками або дротом, щоб він заплутався. Інколи просто чекаємо під час засідки і відстрілюємо зі шроту або дробовиків", – кажуть вони РБК-Україна.
Деякі підрозділи патрулюють маршрути руху своєї техніки і намагаються виявляти дрони ще до того, як вони активуються.
Ефективною є тактика перерізання оптоволокна після прольоту дрона над позиціями. Це дозволяє знешкодити FPV без пострілу, просто обрізавши кабель ножицями або іншим інструментом.
В 3DTech підтверджують, що фізичне перерізання оптоволокна залишається одним із найпростіших методів – хоч і складно реалізовуваних на практиці. Водночас у компанії наголошують на перспективі розвитку більш технологічних рішень.
"Ми розробляємо власні FPV-дрони-винищувачі, які зможуть перехоплювати та знищувати ворожі оптоволоконні дрони в польоті. Крім того, працюємо над турелями й автоматизованими засобами виявлення та ураження таких загроз", – зазначають у 3DTech.
За словами інструктора Дмитра Следюка, перспективи оптоволоконних дронів залежать від того, чи з’явиться проти них ефективна спеціалізована зброя."Якщо така зброя з’явиться, ці дрони зникнуть буквально за місяць. Якщо ж ні – ця технологія існуватиме довго, можливо, завжди, у тій чи іншій формі", – каже виданню інструктор.
Крім того, українські військові намагаються не лише боротися з дронами на полі бою, а й зупиняти їх виробництво ще на етапі постачання комплектуючих. У квітні та травні 2025 року ЗСУ завдали ударів по заводу "Оптиковолоконні системи" в Саранську, що є єдиним великим підприємством РФ із виробництва оптоволоконного кабелю для військових цілей. Ці атаки викликали значні пожежі та тимчасову зупинку виробництва.
Також у Саранську був уражений завод "Сарансккабель-Оптика", а в Ростовській області – Азовський оптико-механічний завод, який виготовляє оптичні компоненти для бронетехніки та дронів.
Поки що оптоволоконні FPV-дрони в Україні не досягли рівня російських аналогів, однак вітчизняні компанії активно працюють над їхнім створенням.
"Ми бачимо десятки стартапів, які намагаються розробити подібні системи", – зазначає Следюк.
Серед лідерів напряму – компанія 3DTech, яка вже серійно виробляє лінійку дронів "Хижак REBOFF". Також у розробці – дрон-винищувач "Хижак Shooter", призначений для ураження ворожих оптоволоконних FPV.
Українські виробники активно працюють над створенням оптоволоконних БПЛА (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
За словами виробників, такі дрони ефективні в умовах насиченого РЕБ-середовища, де звичайні радіокеровані FPV вже не можуть діяти. Вони здатні пролітати під радіогоризонтом, залишаючись непомітними для систем спостереження, а також діяти у закритих просторах: бліндажах, будівлях, підземеллях.
У 3DTech підкреслюють: оптоволоконний дрон – не заміна, а доповнення до класичних FPV. "Якщо на позиціях противника працює РЕБ, оператор може спершу вивести його з ладу оптоволоконним дроном, а потім атакувати радіокерованими FPV", – кажуть в компанії.
Для підтримки вітчизняного виробництва в червні 2025 року президент Володимир Зеленський підписав два закони, які скасовують ПДВ та мито на імпорт оптоволокна та інших комплектуючих для безпілотників. Це має здешевити критичні компоненти та стимулювати локалізацію виробництва в Україні.
Учасники ринку наголошують: окрім податкових послаблень, держава може підтримати галузь через програми цільового фінансування, зокрема, для створення прототипів, проведення випробувань і запуску серійного виробництва. Також потрібні грантові програми для miltech-стартапів, розширення державного R&D, зменшення бюрократії та інфраструктурна підтримка.
Відкриття міжнародних ринків, за словами представників індустрії, дозволить масштабувати виробництво та розвивати сектор високотехнологічних оборонних розробок.
Оптоволоконні FPV-дрони залишатимуться актуальною загрозою, доки не буде створено систем комплексного виявлення та нейтралізації таких апаратів. Війна технологій продовжується: сторони шукають способи, як зробити свої дрони менш вразливими та більш автономними. Наступним етапом стане поширення роїв дронів, систем групового управління та автономних платформ.
При написанні матеріалу використані коментарі інструктора Dronarium Academy Дмитра Следюка, Сил безпілотних систем, компанії 3DTech, цитати з інтерв'ю Михайла Федорова для РБК-Україна.
