Операція "Павутина". / © ТСН
Зухвала й винахідлива спецоперація СБУ проти російської стратегічної авіації в глибокому тилу знищила не лише літаки, а й підірвала цілий блок стійких західних міфів. Західна преса, військові аналітики та міжнародні розвідки буквально шукали слова, щоб описати значення цієї операції — від ліквідації Усами бен Ладена до Перл-Гарбору, битви, яка змінила хід Другої світової війни.
Детальніше про операцію йдеться у сюжеті ТСН “Тиждень”.
Операція “Павутина” тим часом розвернула хід дипломатичних подій на весь наступний тиждень.
Перший етап — так звані мирні перемовини в Стамбулі. Хоча після публічного приниження розгромом на військових летовищах стамбульську зустріч росіяни поставили під сумнів, санкцій у Кремлі бояться, тому зібрали делегацію з тим самим радником Путіна Володимиром Мединським. Міністр оборони України Рустем Умєров поговорив із ним напряму ще до початку засідання. Інформації про розмову мало — відомо лише, що вона відбувалася в присутності турків, і початок офіційного засідання затримали на півтори години. Втім, сенс зустрічі делегацій був лише один: росіяни нарешті передали українцям свій так званий меморандум. Дипломатичною мовою українська відповідь звучала так: будемо читати, що ви там написали.
У Туреччину навезли десятки російських пропагандистів, які після тривалої міжнародної ізоляції знову потрапили на міжнародний майданчик і щосили штовхалися, репетували, ледь не зірвавши прес-брифінг української сторони. Утім саме російські медіа й злили текст меморандуму. Це виглядало як черговий бланк капітуляції: здати 4 області, відмовитися від війська, не вступати в оборонні союзи, а ще швидко поміняти владу, бо тільки після виборів Росія готова була б підписати мирну угоду. Після “Павутини” цей набір вимог виглядав для світових ЗМІ ще божевільнішим, ніж досі.
Водночас Україна змогла домовитися про наступний великий обмін військовополоненими.
Третій пункт порядку денного — зустріч лідерів. Ми впевнені, що всі питання можуть бути вирішені лише на рівні лідерів. І до такої зустрічі, можливо, слід залучити й інших глав держав — наприклад, президента Сполучених Штатів.
Наступний раунд перемовин можливий наприкінці місяця за участі перших осіб — Володимира Зеленського, Дональда Трампа і Володимира Путіна, оскільки тільки він у Росії може щось вирішувати. За умови, звісно, якщо не побоїться приїхати.
Тим часом минає три дні, щоб президент США Дональд Трамп уперше публічно згадав українську спецоперацію. І, певно, вперше за історію американський президент виступив у ролі прес-секретаря російського диктатора. Після годинної телефонної розмови з Путіним Трамп анонсував у соцмережі Truth Social: Путін битиме по Україні у відповідь на удари по своїх аеродромах. І жодної згадки, що лідер вільного світу хоч якось спробує завадити новим російським убивствам українців.
Утім, Кремль висловив незадоволення навіть такою позицією Трампа — мовляв, чекав жорсткого засудження України.
Одразу після української спецоперації до Вашингтона вирушили глава Офісу президента Андрій Єрмак та віцепрем’єрка Юлія Свириденко. Делегація зробила закриту презентацію в Конгресі із подробицями “Павутини”, а також лобіювала посилення санкційного тиску для примусу Росії до реальних переговорів.
“Нам потрібно, щоб до України не було жодних запитань: ми — жертва агресії. Але ми демонструємо, що ми чесні, конструктивні і робимо все необхідне, що в наших силах, щоб зупинити цю війну.
І друге — постачання озброєння й обмін розвідувальною інформацією. Я щасливий, що наша делегація повертається з результатами з обох питань”, – зазначив Андрій Єрмак, глава Офісу Президента України.
Що все непросто, показав жест американців у Брюсселі — коли вперше США повністю проігнорували засідання групи “Рамштайн”. Сполучені Штати, які взагалі організували цей формат військової допомоги Україні, спочатку передали лідерство Великій Британії та Німеччині, а цього разу взагалі не прийшли на зустріч ані фізично, ані по відеозв’язку.
Очільника Пентагону Піта Гегсета потім запитали, чи є це сигналом, що США більше не підтримують Україну, на що міністр оборони формально відповів запереченням. Тим часом країни-партнери анонсували рекордну військову допомогу Україні, оголосили нові пакети підтримки та домовилися про створення механізму оборонного виробництва.
“Сполучені Штати Америки дуже рано оголосили, що не хочуть продовжувати формат у його нинішньому вигляді з ними на чолі. Ми маємо це прийняти. І Велика Британія та Німеччина взяли на себе лідерство в цьому питанні. Сьогодні ми представимо новий підхід”, –Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини
Український контекст до Білого дому спробував повернути федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц — наприкінці тижня він вирушив у перший офіційний візит до Дональда Трампа. Зустріч, яку німецькі ЗМІ чекали з тривогою: чи не влаштує Трамп канцлеру сварку або приниження в прямому ефірі? Адже попередниці Мерца Ангелі Меркель Трамп колись навіть не захотів потиснути руку, а Олаф Шольц за час президентства Трампа взагалі жодного разу не був у Білому домі.
Мерц готувався до зустрічі ретельно: привіз подарунок — копію свідоцтва про народження діда Дональда Трампа, теж Фрідріха, в Німеччині. Прибув до Білого дому без перекладача — жест, покликаний створити атмосферу довіри. Перед камерами 90% часу говорить Трамп, але зрідка згадує, що має перед собою німецького гостя, і дає Мерцу вставити слово. А Мерц говорить — про Україну. І, натискаючи на его Трампа, переконує: саме він має силу зупинити російську агресію.
“Я щойно сказав президенту, що він є ключовою фігурою у світі, яка зараз може чинити тиск на Росію. Ми ще поговоримо, як можемо діяти спільно — як європейці та американці. Але я вважаю, що ми маємо обов’язок вжити заходів, щоб покласти край цій війні після трьох з половиною жахливих років. Подивіться на дітей. Дітей, яких вивезли з України до Росії. Це все дійсно жахливо. Тому ми говоримо про інструменти та заходи, про те, що ми можемо зробити. І моя особиста думка тут чітка: ми стоїмо на боці України і намагаємося зробити її сильнішою, щоб змусити Путіна закінчити цю війну”, – Фрідріх Мерц.
Трамп слухає і не заперечує, але у відповідь наводить дивні навіть для його адміністрації аналогії.
“Знаєте, я вчора навів аналогію, коли розмовляв із (російським) президентом Путіним. Мав із ним понад годинну розмову. Іноді, і це я кажу, можливо, в негативному сенсі, але іноді ви бачите двох маленьких дітей, які б’ються як божевільні. Вони ненавидять одне одного й б’ються в парку. І ви намагаєтесь їх розборонити. Вони не хочуть, щоб їх розбороняли. Іноді краще дати їм побитися якийсь час, а вже потім розбороняти”, – Дональд Трамп.
“Ми з Путіним не діти на ігровому майданчику. Він убивця, який прийшов до цього парку, щоб убити наших дітей”, — так на аналогію американського президента відповів Володимир Зеленський в інтерв’ю телеканалу ABC.
Риторика Трампа залишається украй суперечливою — і це стосується як торговельних воєн, так і російської війни в Україні.
Позиція Фрідріха Мерца у Вашингтоні — як щодо конфліктів між ЄС та США, так і щодо чіткої підтримки України — показала: колективний Захід здатний пережити втрату американського лідерства, принаймні на якийсь час.
“Павутина” зробила очевидним: Путін слабший, ніж здається, а військовий потенціал Росії вразливий — його можна успішно атакувати навіть обмеженими ресурсами.
Це особливо важливо напередодні саміту G7 у Канаді, де можлива зустріч Трампа і Зеленського.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео:
“ОГО, ЯКЕ ЗАКРУТИЛОСЬ! УКРАЇНА ЗМІНЮЄ РОЗКЛАД СИЛ у СВІТІ”
