Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

«Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система»: у Києві презентували книгу про воєнні злочини росіян

«Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система»: у Києві презентували книгу про воєнні злочини росіян
Вечірній Київ • 1 хв читання

У книгарні «Сенс» в центрі столиці презентували книгу, яка заперечує факт теракту, як часто називають вбивство українських військових у концтаборі Оленівка і доводить саме воєнний злочин окупантів проти людяності, порушення звичаїв та правил війни.

Чому важливо давати справжню характеристику подіям, які відбулись в Оленівці?

Насамперед тому, що теракт, як злочин, має терміни давності, а от воєнні злочини — таких термінів давності не мають. Відтак тим, хто це вбивство організував та вчинив — доведеться відповідати скільки б не минуло часу.

У ніч проти 29 липня 2022 року в одному з приміщень колонії в захопленій росіянами Оленівці прогримів вибух.

Він забрав життя щонайменше 47 українських військовополонених, яких утримували у закладі після героїчної 86-денної оборони Маріуполя.

Видання створили Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), платформа пам’яті «Меморіал» та видавництво The Ukrainians Publishing.

Передмову до нього написав командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Денис «Редіс» Прокопенко.

Редакторка The Ukrainians Media Віра Курико, структура побудована так, щоб читач побачив саму подію, долі людей, й системний контекст, у якому цей злочин став можливим.

Під час розмови тих, хто вщент заповнив простір під час презентації з командою, що розповідала про історію створення книги, стояла приголомшлива тиша. Бо скільки б ми не дізнавались про вчинене росіянами проти полонених — масштаб розлюднення, звірства окупантів, не піддається усвідомленню нормальній людині.

«Полон має лише одну мету — відсторонити людину від участі у бойових діях. Але нелюдські умови, катування, показові суди та страти не мають з цим нічого спільного. Міжнародне гуманітарне право встановлює межі, щоб захистити тих, хто не воює. Росія системно та цинічно ці правила руйнує», — нагадала голова МІПЛ та співавторка книги Тетяна Катриченко.

Саме боротьба за тих, хто у полоні — є ще одним із завдань, яке поставили на меті автори видання.

Книга «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система» складається з чотирьох частин.

Перша частина книги названа «Злочин», вона відтворює події до, під час та після вибуху.

Основою стали свідчення бранців, які вижили в «бараку 200», зібраних правозахисною організацією МІПЛ.

А другий розділ «Пам’ять» складається з портретів та історій всіх, хто загинув у колонії. Цей розділ був спробою повернути їхні імена та голоси, говорить співзасновниця платформи пам’яті «Меморіал» Гаяне Авакян.

Перед тим як розповісти про азовців, що загинули в Оленівці — їх світлини показали на великому екрані, імена назвали й у цей час всі присутні стояли, вшановуючи пам’ять жертв воєнного злочину.

«Кожен, чиє ім’я тут записане, заслуговує не лише на згадку, а й на справедливість. Саме тому важливо фіксувати кожну історію, називати винних і робити правду видимою. Російські катівні намагаються знищити не лише людину, а й гідність і пам’ять про людину, і наша спільна справа зараз — не дозволити цьому статися», — заявила Гаяне Авакян.

Третя частина книги «Поламана система» — про те, що міжнародна система правосуддя виявилася безсилою перед обличчям російських воєнних злочинів.

Країна-агресорка ще не відповіла за жоден із вчинених злочинів, а масове вбивство українських полонених в Оленівці навіть розслідуване. Вітчизняні юристи зібрали матеріали до Міжнародного кримінального суду й вимагають порушити розслідування.

Саме з цим тісно пов’язаний останній розділ книги «Передмова» — в ньому йдеться про бездіяльність міжнародного правосуддя. А саме зараз українські полонені продовжують перебувати у нелюдських умовах, створених росією.

Костянтин Кожекін, підполковник, начальник служби цивільно-військового співробітництва управління по роботі з особовим складом 1 корпусу НГУ «Азов», а також Олександр Мазур, голова ГО «Спільнота Оленівки», розповіли, як їм вдалось вижити в час вибуху. Лише деякі деталі з цієї розповіді про те, як військовим вдалось буквально витягти себе самотужки, маючи опіки та важкі поранення, а потім не отримувати ніякої медичної допомоги впродовж кількох днів, про операції без наркозу і нелюдське ставлення до поранених — дає додаткове бачення того, що відбувається у російському полоні.

«Вечірній Київ» 28 липня 2025-го року, написав про вшанування пам’яті жертв вибуху в Оленівці. Читайте: «Треті роковини теракту в Оленівці: у центрі Києва вшанували пам’ять загиблих».

Ольга СКОТНІКОВА, фото — Анна БІЛОУС, «Вечірній Київ»