В.о. голови Київської обласної ради Ярослав Добрянський підтримав законопроєкт 14057, яким пропонують зміни до Цивільного кодексу України. Водночас, на думку медійників та експертів, цей законопроєкт несе ризик цензури, містить надмірно жорсткі вимоги до медіа, а також може поставити під ризик існування журналістських розслідувань.
Про це КВ дізналася з відео в.о. голови Київської обласної ради Ярослава Добрянського у Facebook.
“Кожен з нас повинен мати можливість захиститися від брехні, наклепів чи маніпуляцій у цифровому просторі. Знаю це і по собі. Не раз було, коли окремі видання поливали мене брудом та поширювали відверту неправду. Фактично, я не мав механізмів, щоб зупинити цю інформаційну хвилю. У таких випадках цей законопроєкт може стати дієвим інструментом захисту для будь-кого з нас, адже людина повинна мати змогу відстояти своє ім’я”, — зазначив в.о. голови.
За його словами, серед запропонованих змін є такі, що дозволяють ухвалювати рішення щодо блокування матеріалів та їхньої публікації. Тобто, журналістське розслідування може бути зупинене ще на етапі підготовки.
“На перший погляд, це виглядає як додатковий запобіжник від поширення недостовірної інформації. Але разом з тим, виникає ризик, що цей інструмент може бути використаний у зовсім іншому ключі — як спосіб не допустити до публічного простору окремі матеріали. Саме тому потрібне максимально зважене формування норм, щоб механізм захисту не перетворився на інструмент обмеження права суспільства знати правду”, — додав Ярослав Добрянський.
Він також запевнив, що немає жодної публічної людини, яка б не відчула на собі удари брудних інформаційних технологій. Це, на його думку, підтверджує важливість ухвалення цього законопроєкту.
Як з’ясувала КВ, законопроєкт №14057, зареєстрований у парламенті 21 вересня 2025 року, вже встигли засудити медійники та експерти. Після низки публікацій з критикою законопроєкту голова Комітету з питань свободи слова та нардеп Ярослав Юрчишин пообіцяв знайти відповідні компроміси.
“Вчора юристи-медійники з BIHUS.Info звернули увагу, що окремі положення законопроєкту, де я є співавтором можуть нести загрозу свободі слова через ймовірне “покарання за критику”. Проконсультувавшись з медіаюристами, які довгий час працюють у сфері медіаправа, я дійшов висновку, що окремі положення зі 128 сторінок таблиці правок справді можуть читатися по-різному, і відкликав підпис згідно зі статтею 90 Регламенту ВРУ. Одразу розпочав консультації щодо знаходження компромісних формулювань критикованих статей. І зустріч для пошуку порозуміння запланована наступного тижня”, — зазначив Ярослав Юрчишин.
Також зареєстрований законопроєкт розкритикували в Інституті масової інформації. Там заявили, що зміни в Цивільному кодексі становлять ризик цензури й містять надмірно жорсткі вимоги до медіа.
“Це, безсумнівно, знищить редакційний контроль, професійні стандарти журналістики й перетворить медіа просто на підставки для мікрофонів, які будуть зобов’язані надати ефір будь-кому, хто був згаданий навіть побіжно і непрямо, але хто вважатиме, що згадка в медіа порушує його чи її “особисті права”. І цей будь-хто отримає можливість нав’язувати свою версію подій навіть щодо достовірного матеріалу. Це становить величезні загрози для свободи слова і журналістики як професії загалом”, — розповіла Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації.
Нагадаємо, 21 серпня відбулося пленарне засідання 33-ї сесії Київської обласної ради під головуванням в.о. очільника облради Ярослава Добрянського. Депутати ухвалили низку рішень щодо соціального захисту військових і ветеранів, посилення обороноздатності, медицини, дорожньої інфраструктури, ЖКГ, енергобезпеки та культури.
Читайте: Київська обласна рада спрямувала додаткові кошти на підтримку військових, медицину, дороги та енергобезпеку
