Обухівська громада зі сльозами та болем у серці попрощалася з Героєм — Володимиром Прокопенком. Йому було лише 24 роки. Старший матрос, старший навідник самохідного артилерійського взводу 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського загинув 5 липня під час бойового завдання біля Новопавлівки Дніпропетровської області.

Володимир народився 12 квітня 2001 року у Кривому Розі, був єдиним сином у родині. У дитинстві мріяв навчитись грати на гітарі, обожнював слухати, як мама грає на фортепіано, особливо мелодію з фільму «Зоряний хлопчик». Займався вільною боротьбою — любов до спорту прищепив вітчим.

Після школи навчався у коледжі ресторанного господарства у Києві, згодом — у Національному університеті харчових технологій. Працював у столичному ресторані. Після початку повномасштабного вторгнення не зміг стояти осторонь — добровольцем вступив до лав ЗСУ.

За час служби брав участь у боях на Донеччині, Херсонщині та Покровському напрямку. Торік створив сім’ю, радів новині про майбутнє батьківство, мріяв із дружиною Тамарою про власний дім і мирне життя.

Цим мріям не судилося здійснитися.

Прощання з Героєм відбулося 13 липня в Обухові. Рідні, побратими, друзі та небайдужі мешканці громади схилили голови у скорботі. Щирі співчуття висловлюють матері Інні, дружині Тамарі, вітчиму Ваграму, бабусі Людмилі, хрещеним, дядькові та всім, хто знав і любив Володимира.

Пам’ять про нього житиме в серцях!