Щороку у період вступної кампанії Національний мультипредметний тест стає однією з головних тем для обговорення серед освітян. 2025 рік не виняток – у профільних спільнотах жаліються, що завдання НМТ надто складні й не перевіряють реальні знання, математика не мала б бути обов'язковим предметом для складання, а нерівні умови, у яких вступники пишуть тестування, роблять оцінювання несправедливим.
При цьому експерти сходяться на тому, що головна перевага НМТ – неупередженість, оскільки відповіді на тестові завдання перевіряють не люди, а комп'ютерна система. Як перевагу називають і відпрацьований формат іспиту – структура завдань майже не змінюється вже багато років, тому вступники зазвичай наперед знають, до чого готуватися.
"УП. Життя" вирішила розпитати в науковців, вчителів та директорки УЦОЯО Тетяни Вакуленко про те, які основні проблеми НМТ-2025, чи може мультипредметний тест виміряти знання вступників і чому завдання іспиту не змінюються впродовж років.
Цьогоріч абітурієнти четвертий рік поспіль складали обов'язкове тестування з математики на НМТ.
До початку повномасштабного вторгнення, коли вступним іспитом було Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), учасники могли обирати між математикою та історією України і йшли на іспит з того предмета, який був потрібен для навчання на бажаній спеціальності.
Після введення НМТ математика стала обов'язковою, адже, як пояснювали в Українському центрі оцінювання якості освіти, щоб спростити організацію тестування в умовах війни, з'явилася потреба скоротити кількість предметів і залишити тільки універсальні.
"Маю зазначити, що саме українська мова та математика мають найвищу прогностичну валідність, тобто вони найкращим чином визначають потенційну успішність абітурієнта під час вступу до закладу вищої освіти", – зазначала директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко.
Упродовж років, коли математику складали всі учасники НМТ, результати іспиту з предмета падали. У 2022 році середній бал вступників з математики дорівнював 148, у 2023 – 135, а у 2024 – вже 132 бали.
Середніх результатів 2025 року поки немає, однак обов'язкове тестування з математики цьогоріч викликало чи не найпалкіші дискусії у соцмережах за всі чотири роки. Батьки вступників обурювалися, що їхні діти не зможуть потрапити на бюджет на бажану гуманітарну спеціальність через те, що мають низькі бали з непрофільного іспиту. Мовляв, мультипредметний тест з математики надто складний і вимагає зайвих зусиль для підготовки.
Експерти, з якими поспілкувалася "УП. Життя", здебільшого мають протилежну думку. Вони сходяться тому, що математику таки треба складати всім вступникам, адже завдання НМТ перевіряють здатність застосовувати логіку. Математикиня Катерина Терлецька вважає, що це вміння обов'язкове для всіх, хто планує навчатися у закладах вищої освіти.
"За своєю послідовністю і логікою завдання НМТ не є складними, за винятком кількох останніх, які потрібні лише для найвищого балу. Скласти цей тест має кожна людина, яка хоче вступати у заклади вищої освіти, бо навчання на будь-якій спеціальності передбачає наявність логічного мислення. Варто памʼятати, що вища освіта – не обов'язкова, частина вступників, наприклад, може піти до профтехів і опісля працювати за спеціальністю", – говорить Терлецька.
Нерозуміння, для чого потрібна математика фахівцям різних професій, – одна з головних причин обурення обов'язковим тестуванням з предмета, вважає заслужена вчителька України з математики Ольга Ензельт. Вона додає, що ставлення вступників могло б змінитися, якби в НМТ збільшили кількість практичних завдань, які стосувалися б застосування математики в роботі й повсякденному житті.
"Як на мене, зараз НМТ перевіряє лише знаннєвий компонент. Він не перевіряє компетентності, там не вистачає життєвої математики. Але так відбувається через те, що зараз діти складають НМТ за старою програмою, де цьому ще не приділяли вдосталь уваги.
Треба зі школи пояснювати учням, що математика потрібна у всіх професіях: у банку нараховують відсотки, бренди, які шиють одяг, повинні вміти виміряти розмір тканини, анестезіолог – розрахувати потрібну кількість наркозу. Навіть золотий переріз, яким користуються митці, це теж математика", – підкреслює Ольга Ензельт.
Ще одна причина страху перед іспитом – нелюбов до математики зі школи, вважають експертки. Під час навчання у закладах середньої освіти учні часто вважають предмет складним й непотрібним, тому не надають належного значення вивченню формул та розв’язуванню задач. Як наслідок, низька якість підготовки до НМТ та гірші результати оцінювання. Катерина Терлецька та Ольга Ензельт переконані, що головна проблема такого сприйняття – застаріла шкільна програма, яку потрібно змінювати.
Програма ЗНО, за якою досі розробляють завдання НМТ, не змінювалася з 2018 року. Вона складається з переліку тем шкільної програми, яких торкаються у завданнях, списку термінів, які потрібно запам’ятати, типів завдань, на які вступникам треба вміти давати відповідь, тощо. Такі програми існують для усіх предметів НМТ.
Освітяни у профільних групах у мережі нарікають, що за допомогою нинішнього формату та змісту завдань не вдається перевірити знання, які справді потрібні абітурієнтам у 2025 році. Зокрема, звертають увагу, що відколи ввели програму ЗНО, змінилися підходи до вивчення предметів, тому завдання варто було б актуалізувати, щоб вступники, виконуючи їх, могли бачити зв'язок вивченого із сучасністю. Математикиня Катерина Терлецька погоджується, що програма оцінювання – застаріла, однак підкреслює, що вона все ще відповідає шкільній програмі, тож змінювати, насамперед, варто теми, які учні вивчають у школі.
"НМТ в нас дуже гарне і релевантне до тієї математики, яку ми маємо у школах. Однак – це математика десь 20-30-річної давнини. Задачі подібних іспитів в інших країнах Європи, наприклад, у Нідерландах, демонструють, що логарифми, експоненційна залежність, показникові функції, завдання з якими ви маєте виконати під час іспиту, всюди навколо нас. Там перевіряють і знання, і вміння оперувати математичними поняттями, і при цьому є постійна прив'язка до життя", – говорить Терлецька.
Неактуальні завдання НМТ критикує й мовознавець Остап Українець. Він вважає, що частину запитань можна було б легко прибрати з тестування, адже вони стосуються правил, якими майже не користуються або слів, які майже не вживають у повсякденному житті.
"Легендарна категорія запитань про наголоси, яка у тестовому варіанті немає жодного сенсу, а по факту ще й дуже сильно розходиться з актуальним узусом. Теорія мови, яку перевіряють, дуже сильно відрізняється від повсякденної української, тому що дуже мало хто каже фОльга, йогУрт чи верблюдИця. І така категорія запитань націлена на те, щоб сказати "Ага, попався!", – каже Українець.
Завдання НМТ справді повинні відповідати тим темам та видам завдань, які вступники вивчали та виконували впродовж 11 років навчання у закладах середньої освіти. Про це йдеться у програмі з кожного предмета мультипредметного тесту. Через те, що нинішні абітурієнти вчилися за "старою" шкільною програмою, суттєво змінити завдання найближчими роками не зможуть, пояснює директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко. Вона додає, що зробити це було б несправедливим до вступників, які готувалися до зовсім інших завдань НМТ упродовж навчання.
"Програма не змінювалася, тому що не змінилася специфіка вивчення предметів у старшій школі. Реформа профільної школи зараз лише на початку імплементації. Коли вона буде імплементована, зрозуміло, що виникне нагальна проблема зміни підходу до підходів до оцінювання. Змінювати програму у процесі без змін підручників і підходів безвідповідально стосовно тих вступників, які не матимуть змоги отримувати найактуальніші матеріали", – вважає директорка Українського центру.
Однак незмінною залишається не лише програма НМТ, з року в рік повністю повторюються й деякі завдання тесту. Експерти кажуть, що це може завадити повноцінно перевірити знання вступників, адже запитання й відповіді на них можна просто "зазубрити". Однакові завдання трапляються як у тестуваннях з української мови, так і з математики та історії.
"Частина запитань НМТ ледь не такі самі, якими вони були у рік, коли я складав ЗНО. І мені здається трохи неправильним, що їх знову включають до тесту без якоїсь нової інтерпретації чи переосмислення. Наприклад, візуальне завдання з плакатом з Хрущовим і кукурудзою було абсолютно таким самим 10 років тому ", – говорить викладач історії у школі "Майбутні" Максим Гончар.
При цьому в однакових завдань мультипредметного тесту є й перевага – вони спрощують складання тесту для вступників, які не можуть належно підготуватися до іспиту через війну.
Заслужений вчитель України з української мови Артур Пройдаков каже, що натренуватися виконувати стандартні завдання можуть абітурієнти, які навчаються офлайн та онлайн, у різних областях України й за кордоном. На його думку, у тестуванні немає надто складних запитань, вони розраховані на те, що їх зможе виконати більшість абітурієнтів, і саме це допомагає зрівняти їхні шанси на вступ до вишів.
"Наприклад, за темою "Наголос" не буде більше двох-трьох запитань. А є більш "популярні" теми, наприклад, синтаксис, де треба визначити види речень, розділові знаки. Тому це робить класні правила гри у хорошому сенсі. Всі діти знають, що треба готувати, на які теми звертати більше уваги. І вони йдуть на НМТ готовими до структури тесту", – каже Пройдаков.
За словами Тетяни Вакуленко, схожі завдання також дозволяють зберігати однаковий рівень складності у тестуваннях різних років. Директорка УЦОЯО вважає, що вони – відпрацьовані, тому дозволяють розробникам бути впевненими, що зможуть виконати свою функцію. А ще це допомагає вступникам, які готуються до НМТ самостійно.
"Так, у нас до 20% запитань у кожному тесті – це запитання, які використовувалися в минулі роки. У такий спосіб ми фактично вирівнюємо тестові форми. У нас вже статистика щодо них і ми точно знаємо, як вони працюють. Ці тести минулих років оприлюднені на сайті УЦОЯО, і їх можуть самостійно опрацьовувати вступники, які не звертаються за додатковою допомогою до вчителів або репетиторів", – пояснює Вакуленко.
Під хвилею критики у соцмережах також опинився список персоналій та дат, які абітурієнти обов’язково мусять вміти розпізнавати на НМТ з історії. Прізвища політичних і культурних діячів, роки, коли відбувалися битви і походи викликають суперечки – частина освітян вважає, що вступникам не потрібно тримати в голові великий масив інформації, який не допоможе їм справді розуміти історію.
"НМТ виявляє тільки рівень запам'ятовування, але не аналізу чи синтезу. Мої колеги пишуть, що їхні учні втрачали бали, коли дуже критично аналізували завдання, бо частково правильні відповіді могли не зараховувати, як такі. Механічне знання прізвищ чи портретів нічого не дає вступникам. Потрібно знати, чому ці люди важливі для розвитку української держави", – каже історик Ігор Щупак.
Ця проблема стосується не лише тесту з історії України, а й блоку з української мови. Мовознавець Остап Українець вважає, що на тестуванні з предмету складно перевірити вміння учасника володіти мовою, але можна вдало оцінити теоретичні знання. Однак це іноді заважають зробити завдання і відповіді, які можна вивчити на пам'ять.
"Теми, які винесені на НМТ, абсолютно адекватні і дозволяють побачити певний зріз знань. Як, скажімо, завдання, де потрібно визначити, який фразеологізм підходить в тому чи іншому місці або завдання на паронімію, де потрібно розрізняти подібні слова. Водночас можна просто натренуватися на типових темах, при цьому нічого не знаючи, адже алгоритм побудови запитань дуже очікуваний", – говорить Остап Українець.
Наявність завдань, на які можна відповісти, "зазубривши" фактологічні дані, має пояснення. НМТ з історії складається з 30 завдань, різних за своєю складністю. Перші 20 завдання мають одну правильну відповідь і вартують по одному балу, а наступні – на встановлення відповідності, правильної послідовності, та з вибором кількох відповідей вартують вже 3 або 4 бали. За перші завдання на НМТ з української мови також можна отримати один бал, а за п'ять останніх, де доведеться встановити відповідність, – вже по 4.
Директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко запевняє, що перші завдання розраховані на слабших вступників, які не мають змоги ретельно опанувати предмет через війну. Вони мають допомогти частині абітурієнтів скласти НМТ з історії принаймні на прохідний бал. Попри це, на її думку, теорія – основа вивчення предмета, тому без її перевірки неможливо обійтися у тестуванні для всіх учасників.
"Вступники, які не мають змоги системно опановувати навчальні предмети в закладі освіти і постійно перериваються на тривоги, не можуть дійти до тих складних когнітивних процесів вивчення предметів. Якщо говорити про тестування з історії України, воно не обмежується відтворенням знань дат і персоналій. Це – велика добірка і потрібно її розглядати, як комплекс запитань, які мають виявити компетенцію, яку вміє проявити учасник, виконуючи те чи те завдання", – говорить Вакуленко.
Програму НМТ, а зокрема й перелік дат, пам’яток архітектури та персоналій, які мусять вміти розпізнавати абітурієнти, затверджують у Міністерстві освіти і науки. Перед цим її розробляють робочі групи, які складаються з учителів різних предметів та науковців тієї чи іншої галузі. Тетяна Вакуленко каже, що програма, яку склали у 2018-2019 роках, відображала бачення змісту і формату тестування, яке було в експертів на той час, тому завдання виглядають саме так.
Ще одна претензія до мультипредметного тесту, яку нерідко можна почути від освітян та вступників – завдання нібито ставлять за мету заплутати абітурієнтів й навмисно вивести їх на помилку, а не перевірити справжні знання.
Викладач історії у школі "Майбутні" Максим Гончар і мовознавець Остап Українець підмічають, під час виконання тесту може здатися, що деякі запитання мають кілька правильних варіантів відповідей.
На НМТ з історії такими можуть бути завдання, де треба працювати з візуальними матеріалами – дати відповідь на запитання за зображеннями архітектурних памʼяток, уривків газет чи плакатів. З української мови – встановити правильний порядок абзаців у тексті.
Остап Українець каже, що вступники можуть сприйняти такі завдання по-різному. Відтак, щоб отримати бал, учасник не має дати відповідь за своєю логікою, а мусить зрозуміти, яку відповідь хотіли б побачити автори тестування.
"У форматі, де потрібно посортувати у послідовності абзаци тексту, які позначені геометричними фігурами, минулого року було два-три способи це зробити так, щоб фінальний текст мав сенс і був послідовним. Ми маємо багато способів читати той самий текст, і таке оцінювання є трішки проблемним, адже налаштовує на те, що мова може функціонувати лише в один єдиний спосіб", – зауважує Остап Українець.
За поясненням директорки УЦОЯО Тетяни Вакуленко, такі завдання розраховані на учнів з найвищим рівнем підготовки до НМТ з предмета, томуїх не зможуть правильно виконати всі учасники. Вона каже, що запитання можуть видатися заплутанішими через їхню складність, а не через те, що вступників планують навмисне "підловити".
"Абсолютно всі запитання, які є в тестування, мають єдину правильну відповідь. Будь-який тест – це специфічний формат, і там можуть бути різні типи запитань і формулювань. Вони повинні відповідати рівням навчальних досягнень учасників. На думку деяких людей завдання мають бути однакові – як для учня сьомого класу, щоб усі їх зрозуміли і правильно відповіли. Але вступник, який має 190+, заслужив право вступу через те, що має найвищі результати. І ми маємо відрізнити його від інших", – говорить Вакуленко.
У форматів ЗНО і НМТ є одна основна відмінність: у першому іспиті були запитання, на які учасники мали дати розгорнуту відповідь, а у другому – немає.
В останніх завданнях Зовнішнього незалежного оцінювання з математики вступники розвʼязували вирази та задачі, які потім перевіряла комісія. На іспиті з української мови та літератури для високого результату треба було написати власне висловлення на випадкову тему, і згадати у ньому приклади з прочитаних раніше творів.
Із запровадженням НМТ такі типи завдань скасували, і вже четвертий рік поспіль на іспиті учасники розв'язують лише тести.
Від експертів часто можна почути критику такого рішення, адже частина з них вважає, що саме розгорнуті відповіді можуть перевірити справжні знання учнів з предмета. До прикладу, на оцінюванні з української мови за допомогою відкритих завдань можна визначити, як добре вступник вміє володіти мовою, формулювати свої думки та розуміти прочитане. Мовознавець Остап Українець наводить приклад: замість завдання, де вимагають визначити граматичні зв'язки у реченні, варто було б просити учасників самостійно скласти речення з певним видом зв'язку.
При цьому залишається проблема суб'єктивності оцінювання – розгорнуті відповіді будуть перевіряти люди, а не комп'ютерна система, тому вступники можуть не погодитися з результатом, згадує вчитель української мови Артур Пройдаков.
"Дослідження PISA у 2022 році показало негативну динаміку щодо розуміння прочитаного учнями. Мені здається, що поки що нема передумов для покращення, адже перевірки цієї навички немає навіть на НМТ. З одного боку – іспит справді не перевіряє творчість, а з іншого – без цього його простіше скласти учням в умовах повномасштабного вторгнення", – розмірковує Пройдаков.
Вступний іспит з історії України раніше не містив завдань, на які слід дати розгорнуту відповідь, однак від науковців та вчителів можна почути думку, що їх таки варто ввести. Історик Ігор Щупак вважає, що такі запитання зможуть перевірити здатність вступників відстежувати причинно-наслідкові зв'язки між подіями замість того, щоб тестувати знання дат та прізвищ без контексту.
"Історія – це сенси, розуміння певних історичних подій і явищ, які треба екстраполювати на сьогодення. Але питання, чи тести дають можливість це зробити. Можна взагалі нічого не розуміти в історії, але вивчити певний мінімум, який забудеш через два дні, і скласти. Варто було б натомість запровадити два-три завдання, які передбачають відкриту відповідь. Так, буде суб'єктивізм у перевірці, але виходом можуть стати апеляції", – говорить науковець.
Викладач історії України Максим Гончар додає, що у тесті бракує запитань, де потрібно пояснити власне розуміння того чи іншого уривку з документа, плакату чи події, а не лише обрати один правильний варіант з переліку. Це допомогло б оцінити мислення учасника, яке, на думку експерта, є основою розуміння історії.
Попри всі переваги відкритих запитань, їх не планують повертати у вступний іспит до закінчення повномасштабного вторгнення. Це рішення в УЦОЯО пояснювали тим, що виконання таких завдань складніше організувати через компʼютерний формат тестування. Крім того, завдання з розгорнутою відповіддю вимагатимуть більше часу вступників під час іспиту, тому заради них доведеться прибрати інші завдання, а ще розгорнуті відповіді складніше перевіряти в умовах війни.
