Невдовзі після зустрічі з Владіміром Путіним у Москві 6 серпня спеціальний посланець США Стів Віткофф передав Дональду Трампу сенсаційну новину: російський президент нібито готовий запропонувати значні територіальні поступки, аби закінчити свою війну проти України.
Після доповіді Віткоффа, про яку розповіли двоє поінформованих співрозмовників, Трамп похвалив свого емісара за «великий прогрес» і погодився провести історичний саміт із Путіним, натякнувши, що питання «обміну територіями» може бути на столі.
Але дипломатичний прорив швидко перетворився на плутанину, пише Reuters,
Під час дзвінка 7 серпня з кількома європейськими лідерами Віткофф заявив, що Путін нібито готовий вивести війська з українських областей — Запорізької та Херсонської — в обмін на те, що Київ поступиться Донецьком і Луганськом. Про це повідомило джерело, знайоме з обговоренням.
Ця пропозиція шокувала багатьох учасників розмови, адже вона різко відрізнялася від їхніх власних оцінок позиції Путіна, розповіли четверо осіб, обізнаних із перебігом дискусій, зокрема американські та європейські посадовці, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми.
Уже наступного дня Віткофф, схоже, змінив свої слова. На дзвінку, який організував держсекретар США Марко Рубіо за участі радників із нацбезпеки країн Європи, посланець заявив, що насправді Путін не пропонував відводити війська з цих двох регіонів, повідомило одне з джерел.
Замість цього американські чиновники, які були присутні під час відеоконференції, зазначили, що Путін дав Вашингтону інші, набагато скромніші сигнали поступок: він нібито не вимагатиме від Заходу формального визнання Запоріжжя й Херсонщини як «російських територій», розповів окремий представник США.
Віткофф — девелопер, який не мав жодного дипломатичного досвіду — порушив стандартний протокол, вирушивши на перемови без стенографіста Держдепартаменту. Тому після зустрічі він не мав жодного офіційного запису пропозицій Путіна, повідомило джерело, знайоме з внутрішніми процесами адміністрації.
Розмови з понад десятком американських і європейських посадовців відтворюють найсвіжішу спробу адміністрації Трампа припинити війну в Україні, яка завершилася розчаруванням на саміті Трамп–Путін в Алясці 15 серпня: лідери обмінялися теплими словами, але жодної мирної угоди досягнуто не було.
Картина, яка вимальовується зі свідчень, показує американського президента, готового ухвалювати швидкі рішення у зовнішній політиці, спираючись більше на довірених осіб і власну інтуїцію, ніж на традиційні дипломатичні канали та зважені процедури, властиві більшості попередніх адміністрацій.
Прихильники Трампа кажуть, що його стиль приніс прориви, немислимі за його попередника: відновлення відносин США з новим сирійським урядом, бомбардування ядерних об’єктів Ірану та встановлення прямої лінії зв’язку з Путіним, яка теоретично може покласти край війні, що забрала сотні тисяч життів.
Однак критики зауважують: такий «імпровізаційний стиль» створює плутанину всередині адміністрації та серед союзників.
І попри саміт, війна в Україні не наблизилася до завершення, підкреслив Курт Волкер, колишній посол США в НАТО і спецпредставник з питань України у першій каденції Трампа.
«Ми перебуваємо рівно там, де були до приходу Трампа до влади, — додав він. — Росія не змінила свою позицію ані на йоту. Війна триває... У нас немає чіткої стратегії, як змусити Путіна зупинити бойові дії».
Білий дім, який не прокоментував конкретні епізоди, описані в матеріалі, захистив широку зовнішню політику Трампа й порівняв її на користь із попередником.
«Слабка адміністрація Джо Байдена не розуміла зовнішньої політики, і саме його “традиційні процеси” дозволили Росії вторгнутися в Україну. На відміну від цього, світові лідери підтвердили, що президент Трамп домігся більшого прогресу заради миру за два тижні, ніж Джо Байден за три з половиною роки», — заявила прессекретарка Білого дому Анна Келлі.
Російська масована атака ракетами й дронами на Україну в четвер вранці, яка стала другим за потужністю обстрілом Києва з початку війни, лише підкреслила відсутність прогресу у мирних зусиллях Трампа. Його спецпосланець в Україні Кіт Келлог назвав ці удари «обурливими» і заявив, що вони «загрожують миру», якого прагне президент.
Дехто з американських чиновників, зокрема Келлог, були розчаровані тим, що Віткофф після московської зустрічі вніс суперечливу інформацію в дискусії в момент, коли США нарешті почали займати твердішу позицію щодо Росії, повідомили американський посадовець та ще одне джерело, знайоме з динамікою в адміністрації.
До зустрічі в Москві адміністрація Трампа заявляла, що президент введе нові санкції чи тарифи проти Росії вже 8 серпня, якщо Путін не погодиться завершити війну проти України. Але дедлайн минув, і нічого не сталося.
Держдепартамент, який відповідає за публічні коментарі від імені Рубіо, Віткоффа й Келлога, заявив, що ці троє діяли «в унісон» у реалізації зовнішньої політики Трампа «Америка понад усе».
«Будь-які твердження про інше є неправдивими та контрпродуктивними», — сказав Томмі Піготт, головний заступник речника відомства.
Окремий представник Келлога повторив цю позицію, наголосивши, що він і Віткофф мають тісні робочі стосунки та перебувають у регулярному контакті.
Покладаня Трампа на довірених радників на кшталт Віткоффа супроводжувалося агресивними «чистками» у середовищі американської нацбезпеки — звільненням або переведенням експертів із питань Росії та України в Пентагоні, Держдепартаменті й Раді національної безпеки.
Віткофф, близький друг Трампа, здобув схвальні відгуки за працелюбність. Але деякі американські й європейські посадовці побоюються, що росіяни користуються його браком досвіду за столом переговорів.
Деякі високопосадовці США, включно з Келлогом і Рубіо, спершу також не знали деталей зустрічі Віткоффа в Москві, повідомили американський чиновник і джерело, обізнане з внутрішньою динамікою адміністрації, не надавши додаткових подробиць.
Саміт Трампа з Путіним 15 серпня в Анкориджі не приніс жодних очевидних здобутків. Президент США ще напередодні знизив очікування, описуючи його як один етап дипломатичного процесу, а не шанс укласти угоду.
Трамп не робив жодних територіальних поступок від імені України, але за підсумками зустрічі заявив, що тимчасове перемир’я не є передумовою для тривалого миру. Це — позиція Путіна, яку не поділяє більшість європейських лідерів.
Європейські союзники відразу ж почали продумувати, як вплинути на наступні кроки Трампа.
Президент України Володимир Зеленський, який мав зустрітися з Трампом у Вашингтоні 18 серпня, попросив європейських лідерів приєднатися до нього, повідомив речник уряду Німеччини.
Лідери дискутували, чи варто їхати разом із Зеленським, аби уникнути повторення лютневої сцени в Овальному кабінеті, коли Трамп і віцепрезидент Джей Ді Ванс публічно дорікали українському президентові, розповіли два європейські джерела.
Зрештою зустріч 18 серпня була успішною, засвідчивши відновлення співпраці США та Європи, сказали кілька європейських дипломатів Reuters. І це після того, як ще торік у виборчій кампанії Трамп заохочував Росію атакувати членів НАТО, які «не платять свою справедливу частку» за оборону.
Найвідчутніший результат: Трамп і європейські лідери погодилися офіційно розробити рамки майбутніх гарантій безпеки для України.
Та кінець війни все ще видається далеким.
Російські чиновники, включно з міністром закордонних справ Сергеєм Лавровим, чітко заявили: вони не приймуть жодних гарантій безпеки для України, якщо ті передбачатимуть перебування іноземних військ на її території. І хоча Трамп закликав до зустрічі Путіна та Зеленського, у Москві вважають, що такий саміт у найближчій перспективі малоймовірний.
Волкер, колишній спецпредставник США, висловив обережний оптимізм, що Трамп зрештою змусить Путіна змінити позицію шляхом жорсткіших економічних санкцій і більшої військової підтримки України.
«Я думаю, що Трамп — це втілення тієї цитати Черчилля: “Американцям завжди можна довіряти, що вони зроблять правильний вибір — після того, як спробують усі інші можливості”», — сказав Волкер, додавши, що у Трампа справді не залишиться вибору.
