«Сьогодні, коли ні громадянське суспільство, ні медіа більше не відчувають чіткої підтримки США, бо команді ДональдаТрампа абсолютно байдуже до цінностей, які раніше були наріжними, українська влада нарешті дозволила собі бути собою. І всі ці люди просто стають тими, кими вони є насправді, — хижаками. Яким відкрили дверцята клітки.
І це торкнеться всіх — і незалежних медіа, й громадських організацій, і всієї антикорупційної вертикалі: НАБУ (Національного антикорупційного бюро України), САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), ВАКС (Вищого антикорупційного суду), НАПК (Національного агентства з питань запобігання корупції). Вони наступні. Тому що тепер мета — звести рахунки з усім, що коли-небудь піднімало прапори з написами «демократія», «відкритість», «антикорупція», «вільні вибори». А війна стала зручним тлом для реалізації справжніх бажань влади».
Перепрошуємо, що цитуємо частину заяви ZN.UA з приводу тиску влади на главуЦПК Віталія Шабуніна, але ми, як завжди, попереджали заздалегідь. Свій головний прогноз з приводу демократії та законності в Україні ми дали ще 2022 року. А на те, щоб реалізувати зроблені нами недавні попередження, владі знадобилосявсьогодесять днів. Після відмови уряду Дениса Шмигаля (а тепер і Юлії Свириденко) виконати закон і призначити директором БЕП детектива НАБУ Олександра Цивінського, який переміг у відкритому й прозоромуконкурсі; вибіркового правосуддя стосовно Віталія Шабуніна, а також початку брудної атаки на наше видання руками ТГ-помийок, удар Банкової по НАБУ й САП був неминучим.
Однак швидкість, з якою СБУ без дозволу суду укладало мордою в підлогу «агентів ФСБ» і «спільників олігархів із НАБУ», а парламент сьогодні проголосував законопроєкт № 12414, по суті ліквідувавши незалежність НАБУ й САП, не тільки шокує, а й залишає Зеленськомудедалі менше часуй можливостей повернутися в правове поле, зберегти демократичну Україну ісвоєобличчя в історії.
Чому саме тепер Банкова злетіла з котушок? У чому силовикиЗеленського звинуватили НАБУ й САП, щоб прикрити політичну операцію ліквідації незалежності антикорблоку? Як ручний парламент реалізував сценарій влади, який давно розроблявся на Банковій? І чи є ще вЗеленського шанс відмотати назад це чорне для України кіно?
До якогось моменту Банкова, співіснуючи з антикорблоком, використовувала тактику скидання баласту: щойно руки бюро дотягувалися до когось з оточення президента, його превентивно звільняли, й харизматичний «слуга народу» продовжував легко крутити педалі свогокіношно-демократичного велосипеда. Однак вростання в систему обтяжує. Зеленський не помітив, як пересів на асфальтовий коток. На перше місце в списку зобов'язань перед найближчим оточенням вийшли гарантії безпеки. І якщо Кирила Тимошенка можна було штовхнути з ОПУ, а потім, не почервонівши, повернути в МО, то Олексія Чернишова (читай — Тимура Миндича, якому НАБУ також підготувала підозру) і Олексія Резнікова виставити з «сім'ї» просто так не можна. Ростислава Шурму, у справі якого НАБУ також досягло певного прогресу, теж. Занадто багато в цьому квадраті зав'язок. Фінансових. Особистих. Політичних.
Якщо монарх нездатен гарантувати збереження ренти своїм фаворитам, то в королівстві починається заколот. Якщо Верховний не в змозі захистити найближчих, то отже,ніякий він уже не Верховний. Тому для Зеленського нині головне — убезпечити Чернишова, Резнікова, Шурму й Миндича (хоча Миндичу це все не страшно, він не був на держслужбі й у нього ізраїльський паспорт. Він зникне з України й загубиться в іншій воюючій країні). Для того, щоб вони не пішли ні на яку угодузіслідством у разі, якщоНАБУ здобуде серйозні докази, які, за нашими даними, НАБУ має.
Тим паче коли Штати продовжують наполягати на тому, щоб Зеленський не брав участі у виборах президента. Тим паче коли одним із козирів для Трампа, яким він може вибити Зеленського з гри, є не тільки інформація про корупцію в українській владі, яку мають американські спецслужби, а й результати розслідувань НАБУ разом із показаннями найближчого оточення Зеленського.
Війна може затягтися, а детективи набрати швидкості. Але навіть якщо ситуація складеться інакше (домовленостей про перемир'я будедосягнуто раніше) і Зеленський все-таки піде на вибори, проблема залишиться. Добре, якщо він їх виграє, а якщо ні? Кримінальні справи НАБУ нікуди не подінуться. І це пастка. Яку вже не можна об'їхати, а можна тільки знести. І саме тепер у руках Зеленськоговиявилися для цього всі інструменти (ручні силовики, парламент і уряд) і підходящетло — війна України на виживання. До того ж армія мовчазних на всіх рівняхчиновників, бізнесменів, політиків, юристів etcetera, які бажають самозберегтисяі ще пожити після війни. За рахунок інших.
Вісімдесят обшуків у детективів НАБУ з рукоприкладством, вибитими дверима, переляканими сім'ями. Екіпіровані хлопці з СБУ в балаклавах — вони ж наші, рідні, вони ж зовсім недавно ледве не поклали всю російську авіацію дронами… але,виявляється,їм так само, як і російським силовикам, побарабану екзистенціальні виклики. Шеф сказав «мордою в підлогу», значить, мордою в підлогу. І вони стараються. Як і власники ТГ-каналів, які першими одержали кадри дискредитуючих обшуків у детективів.
По-перше, 21 липня СБУ й ОГП обшукали главу регіонального управління детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова. Його підозрюють у зв'язках із ФСБ через колишньогодепутата ОПЗЖ Федора Христенка й у приховуванні російського громадянства батька при одержанні допуску до даржтаємниці. Христенка заочно підозрюють удержзраді. У його зв'язків знайшли документи НАБУ. МатиМагамедрасуловаодержує пенсію в «ДНР», батько нібито вирощував техконоплі для продажу в Дагестан.
По-друге, одиніз кейсів — робота детективів на олігархів. Йдеться про виїзд олігарха Геннадія Боголюбова. За версією слідства, детективиНАБУ їхали в сусідньому купепоїзда для «підстрахування», а операцію організував колишнійнардеп Федір Христенко. У НАБУстверджують: це був збіг, детективи їхали на форум у Відень. Безпосереднім їхнім начальником єглаваодного з підрозділів НАБУ Олександр Скомаров, якого СБУ пов'язує з Федором Христенком. У НАБУ рейд СБУ вважають помстою за справу проти колишньоговіце-прем'єра Чернишова.
По-третє, у Києві СБУ й ОГПУ затримали ще одного «крота» вНАБУ — співробітника закритого підрозділу Д-2 Віктора Гусарова. За версією СБУ, він понад 60 разів передавав секретну інформацію колишньомуохоронцеві Януковича ДмитруІванцову, за що одержував гроші. У НАБУстверджують, що СБУ раніше не знайшла доказів його провини. Офіційних результатів перевірки бюро так і не одержало.
По-четверте, ОГПУ повідомило про підозри трьом співробітникам НАБУ, причетним до ДТП із потерпілими. На перший погляд, нічого незвичайного. Але всі аварії сталися в 2021 і 2023 роках. Очевидно, що старі справи підтягли під кампанію очищення антикорупційних органів.
НАБУ не собор святих, однак принципи формування інституції, які було закладено на старті в тісномуспівробітництві з міжнародними партнерами, дозволили бюро зберегти незалежність. Попри низкувсім відомих публічних скандалів зі зливами інформації на Банкову, «ручного директора Кривоноса, якого провів на конкурсі Углава», тощо. Безумовно, кожен із заявлених СБУ й ОГПУ фактів треба розслідувати. Однак жоден із них не може бути приводом для ліквідації незалежних інституцій — НАБУ й САП. Які стали однією з ключових гарантій руху України в Європу. Розбирайтеся з окремими особами, але не знищуйте інституцій.
Зеленський же не ліквідував СБУ, коли його друг Іван Баканов здав Чонгар і розставив на ключових постах у службі агентів ФСБ. Колишнього главу СБУ в АР Крим Олега Кулінича підозрюють у співробітництві з російськими спецслужбами й держзраді. Дмитро Козюра, який керував центральним антитерористичним управлінням СБУ з 2016 року, зізнався в суді в передаванні інформації агентові ФСБ. У справі фігурує 14 епізодів.
Колишній глава управліннявнутрішньоїбезпеки СБУ Андрій Наумов передавав секретні дані про Чорнобильську АЕС російським спецслужбам, обвинувачується в держзраді. Колишній начальник СБУ в Харківській області Роман Дудін теж проходить у справі про державну зраду.
Ми вже не кажемо про кількість кротів у всіх органах влади, про яких ми перманентно довідуємося, а також точно знаємо, дивлячись на вихідців з ОПЗЖ, що засідають у парламенті. Однак коли вони дають свої голоси владі, це вже зовсім інші, корисні, кроти.
До вчорашнього бліцкригу в Раді обговорювали кілька сценаріїв «убивства» антикорблоку. Внесення змін у законодавство — найбільш надійний, але й найважчий спосіб. Тому що через дві години після голосування на сайті парламенту з'являються поіменні дані й ти стаєш частиною історії. Тут спроба нагадати про існування совісті.
Суть ухваленого законопроєкту можна звести до таких основних пунктів.
1. Генпрокурор стає керівником прокурорів САП — це фактично підкоряє САП і впливає на справи НАБУ.
2. Генпрокурор одержує право забирати провадження НАБУ й передавати іншим прокурорам.
3. Скасовується заборона передавати справи з НАБУ в інші органи.
Кілька депутатів «Європейської солідарності» закликали зняти з порядку денного законопроєкт, суть і спосіб проштовхування якого порушує регламент і здоровий глузд. Але всього 53 парламентарії проголосували за зняття законопроєкту з порядку денного: «Голос», «ЄС» і 25 «слуг народу».
Топ-оратором цього засідання парламенту стала глава «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Юлія Володимирівна, захищаючи Банкову, розгромила міжнародних партнерів, які нав'язують Україні свої правила, й полум'яно підтримала державний суверенітет без боротьби з корупцією. Лебедина пісня для тих, хто ще сумнівався в суті цього політика.
За іронією долі проти прийняття законопроєкту виступили депутати фракції «ЄС», тоді як НАБУ розслідує дві справи, що стосуються Петра Порошенка. Однак Олексій Гончаренко, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Геращенко взяли слово й даремно намагалися закликати народних депутатів подумати про майбутнє і не руйнувати інституцій, які будували десять років. Ця ж фракція разом із «Голосом» спробувала заблокувати трибуну. Але спікер Руслан Стефанчук діяв професійно й наполегливо. Закон підтримано 263 голосами. Глава фракції «Слуга народу» Арахамія, який усю ніч їх збирав, знову у великому фаворі.
«Тільки, будь ласка, не порівнюйте це голосування за ліквідацію НАБУ й САП із «законами 16 січня». Навіть тоді голоси збирали з труднощами, а ті «регіонали» голосували, опустившиочі й мовчки піднімаючи руки. А тут 263 «за», з радістю, не встаючи з м'яких крісел. І щиро раділи цьому», — написав член фракції «Голос» Ярослав Желєзняк, який також виступив проти прийняття цього законопроєкту.
Згідно з публічними даними, 31 депутат Верховної Ради IX скликання має підозри НАБУ. Щоправда, разом із Кивою, який завчасно втік, а також з кількома нардепами, що вже склали мандат.
КерівникиНАБУ й САП Семен Кривоносий і Олександр Клименко на брифінгу, який відбувся відразу після голосування у Верховній Раді, пояснили не тільки ризики імплементації цього закону (вони також направили офіційні звернення до міжнародних партнерів), а й звернулися до президента з проханням не підписувати цього закону. Очевидно, що з урахуванням стратегії влади, яка за два дні змогла згорнути демократію в країні, глава держави не зволікатиме з рішенням і найближчим часом прийме його. Я не знаю, чи буде поруч із ним у той момент сидіти Єрмак, але підпис буде точно Зеленського. Як і історична відповідальність.
Якщо президент ВолодимирЗеленський зробить цей останній крок і підпише законопроєкт, ми відкочуємося на десять років назад у корупційну прогнилу державу. Без судів. Без конкурсів. Без міжнародних експертів. Без шансів на справедливість.
Є реальний ризик просісти у війні й пережити загострення внутрішньої ситуації. Тому що наші воїни вмирають не за от це все. І хоч би як Банкова зараз працювала з ЛОМами в пікселі з проханням підтримати очищення НАБУ й САП від скверни, у неї мало шансів на розуміння з боку військових.
До того ж сором'язне мовчання ЄС, який не бажає псувати відносини з Зеленським, не означає, що нас туди в новій авторитарній конфігурації візьмуть. Український народ проливає кров за європейські цінності, а українська влада синхронно їх знищує. Той ще виклик для Європи, яка досі думає, що переживекатастрофусвіту в будиночку з гілок.
Але ми точно виживемо. Як зібралися і вижили після 24 лютого. Тому що опорою для будь-якої влади може бути тільки народ, а не купка послідовників Януковича, пригрітихБанковою. Тому дозволимо собі ще один прогноз: після громадських активістів, медіа й антикорблоку настане черга самого Зеленського. І тільки дурні з оточення президента, які не шанують історію і розписали для Зеленського дорожню карту в забуття, можуть цього не розуміти.
Україна — не Росія. Навіть якщо нам тепер здалося, що ми нею стали.
