Російський безпілотник «Герань-3» / © Фото з відкритих джерел
У ніч проти 28 серпня Росія здійснила масовану атаку на Україну. Ракети та безпілотники майже усю ніч атакували різні регіони країни.
Під час нападу, окупанти застосували новітні дрони «Герань-3» із реактивним двигуном. У складі цих БпЛА фахівці виявили іноземні комплектуючі, що свідчить про обхід Росією міжнародних санкцій.
Окрім того, цей новий тип дронів створює додатковий виклик для української ППО.
ТСН.ua зібрав усе, що відомо про нову зброю РФ.
Під час масованої атаки у ніч проти 28 серпня, Росія застосувала новітні безпілотники «Герань-3».
У складі цих БПЛа виявили іноземне комплектування. Особливістю нової смертоносної зброї, яку РФ застосовує проти України, є реактивні двигуни. Саме ця деталь робить дрони значно швидшими та ускладнює роботу системи протиповітряної оборони ЗСУ.
Уламки безпілотника, який атакував Україну 28 серпня / © Clash Report в мережі Х
Фахівці виявили в уламках дрона іноземні турбореактивні двигуни: чеський PBS TJ40-G2 та китайський SW400 pro. Це підтверджує, що РФ, обходячи санкції, досі має доступ до критичних технологій. Завдяки таким двигунам дрони літають значно швидше за звичайні «Шахеди», що ускладнює їх виявлення та перехоплення.
Росія вже застосовувала «Герань-3» під час атак на Україну. Зокрема, портал Defence Express у червні 2025 року повідомляв, що саме найновіший безпілотний реактивний літальний апарат був використаний під час однієї з повітряних атак на Київ. Місцеві почули, що в небі летить дрон із гучним свистом.
Водночас повідомлення про можливе використання Росією реактивних «Шахедів» з’являлися ще в січні 2024 року, проте тоді Командування Повітряних сил не могло їх підтвердити через відсутність достатніх уламків. Цього ж разу знайдений двигун та блок авіоніки надають чіткіші докази.
Своєю чергою російські медіа заявляють, що саме безпілотники типу «Герань-3» РФ почала застосовувати на полі бою улітку 2025 року.
Російський безпілотник «Герань-3» — це реактивний дрон-камікадзе, який є модифікованою версією іранського Shahed-238 з удосконаленнями під російські бойові завдання. Він оснащений малогабаритним турбореактивним двигуном, який забезпечує високу швидкість та дальність польоту.
А також двигун «Герані-3» має підвищену тягу, що дозволяє дрону нести значне бойове навантаження.
Російський аналог реактивного «Шахеда» може розвивати швидкість польоту до 550-600 км/год і атакувати цілі на відстані до 1,5 тисяч кілометрів.
Це робить їх характеристики наближеними до крилатих ракет.
Російський безпілотник «Герань-3» / © Фото з відкритих джерел
Основні характеристики «Герані-3»:
Довжина дрона — близько 3,5 м;
Розмах одного крила — 2,5–3 м;
Швидкість — 550–600 км/год; у режимі пікірування може розвивати швидкість до 700 км/год;
Дальність польоту — до 1,200-1,500 км;
Може підійматися на висоту до 9,1 км та знаходитися у повітрі близько двох годин;
Бойова маса збільшена порівняно з попередньою версією «Герань-2» та становить понад 300 кілограмів;
двигун — турбореактивний із тягою 250-300 кг;
Навігація: GPS/INS з антиспуфінговими алгоритмами, оптико-електронне наведення
помітність для теплових радарів: гарячий вихлоп реактивного двигуна робить дрон вразливим для зенітних ракет;
висока вартість виробництва через наявність реактивного двигуна;
обмежене використання, менш масове через високу вартість.
«Герань-3» складніше збити звичайними кулеметами чи артилерією. Дрон з’являється у цілі набагато швидше, що знижує для ЗСУ можливість його перехоплення.
Турбореактивний двигун допомагає БпЛА розвивати високу швидкість та маневрувати на малих висотах.
«Герань-3» оснащена сучасними системами наведення з можливістю використання оптико-електронної або інфрачервоної ГСН, антитиваревими алгоритмами для протидії радіоелектронній боротьбі та має більшу бойову частину, що робить його здатним уражати зміцнені об’єкти — склади, артилерію, командні пункти, бункери.
Дрон побудований за схемою «літаюче крило» з радіопоглинаючим покриттям для зниження помітності на радарах. Через реактивний двигун має тепловий слід, що ускладнює приховування від систем з тепловими головками самонаведення.
Крім того, безпілотник може працювати у складі ударних груп, що включають до 10 дронів. Це дозволяє РФ створювати масовані атаки, які важко відбити навіть сучасними засобами ППО.
Своєю чергою проблемою також є вартість перехоплення цих дронів, адже для знищення цих дронів Україна змушена застосовувати дороговартісні системи такі як: Patriot, SAMP-T M чи IRIS-T.
Головне управління розвідки Міноборони України (ГУР) ще в лютому 2025 року застерігало: Росія налагоджує виробництво власного аналога реактивного дрона-камікадзе Shahed-238, який отримав назву «Герань-3».
Відомо, що «Герань-3» наразі виготовляють у кількох населених пунктах Росії, таких як Алабуга та Іжевськ.
Водночас видання Sky News нещодавно повідомляло, що РФ активно нарощує виробництво нового типу безпілотників, які практично неможливо заглушити.
У медіа зазначали, що на нових заводах, Росія демонструвала сотні ударних безпілотників Geranium з дельтаподібним крилом, готових до запуску.
«Вдосконалені на основі технологій, наданих Іраном, ці дрони літають швидше, мають більшу дальність та можуть атакувати сотні цілей щодня, завдаючи руйнувань і жертв серед мирного населення. За оцінками українських військових, найближчими місяцями Росія планує використовувати до 1000 дронів щоночі», — зазначали журналісти.
Атака дронами / © ТСН
Особливо небезпечними є оптоволоконні безпілотники, оскільки їх неможливо заглушити. Хоча українські інженери й розробили ефективніший прототип такого дрона, РФ вже масштабувала його виробництво. Цьому сприяє масове постачання спеціального волокна з китайських фабрик, що дозволяє Москві випускати ці дрони у промислових обсягах.
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло раніше повідомляв, що реактивний дрон-камікадзе «Герань-3» здатний розвивати високу швидкість.
Він нагадав, що українські сили ППО, включаючи зенітні установки та мобільні вогневі групи, вже успішно збивали навіть швидші повітряні цілі.
Експерт додав, що хоча новий тип дронів може потребувати більшої витрати ракет для знищення, Повітряні сили України активно адаптуються та шукають більш економічно ефективні способи протидії, такі як використання зенітних засобів.
«Це ще один виклик для нас, але ця зброя не стане для росіян якимось чарівним „вундерваффе“, яке суттєво змінить баланс сил на їхню користь», — наголосив він.
Раніше ТСН.ua повідомляв, що Росія змінює маршрути ударних дронів, аби обійти українську оборону. Шукаючи нові шляхи для атаки, росіяни БпЛА можуть заходити з різних напрямків, зокрема з боку Білорусі.
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.
Фламінго на Одещині утворили велику колонію / © Думская
Іван Гаврилюк / © Рустем Умєров
"Маккабі" Тель-Авів – "Динамо" / © ФК Динамо Київ
Олена Зеленська / © Instagram Олени Зеленської