Україна і ЄС досягли домовленостей щодо умов торгівлі, але угода остаточно не фіналізована.
Євросоюз офіційно продовжив ще на пів року вже запроваджені санкції проти РФ. Тим часом у Києві попереджають про посилення російської дезінформації проти євроінтеграції України.
Вірменія продовжує посилювати партнерство з ЄС і закликає Москву не лізти у внутрішню політику країни на тлі справи про мережу, що готувала "силове захоплення влади". А сусідній Азербайджан, після насильницького затримання росіянами вихідців з їхньої країни, продемонстрував рішучість і скасував всі російські культурні заходи і затримав двох агентів ФСБ у Sputnik Азербайджан.
Все важливе і цікаве за понеділок, 30 червня – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Україна та ЄС домовились щодо нових умов торгівлі замість "торговельного безвізу".
Оновлена редакція угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС встановлює ряд додаткових обмежень для експорту деяких видів української агропродукції в Євросоюз, таких як яйця, цукор і пшениця, у той самий час збільшуючи квоти, порівняно з попереднім варіантом угоди.
"Для чутливих товарів, таких як яйця, цукор і пшениця, квоти збільшилися, але залишилися нижче історичних обсягів торгівлі, щоб забезпечити стабільність ринку ЄС. Для менш чутливих продуктів квоти були збільшені помірно, а деякі продукти будуть повністю лібералізовані", – пояснив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Він додав, що, своєю чергою, "Україна збільшить квоти на експорт свинини, м'яса птиці та цукру, а також зменшить або скасує мита на інші товари".
Варто зауважити, що угода ще не фіналізована і поки не вступає в силу: має місце лише досягнення принципової домовленості сторін. Тепер Україна та ЄС працюватимуть над доопрацюванням технічних елементів угоди.
ЄС офіційно продовжив секторальні санкції проти Росії ще на пів року – до 31 січня 2026 року.
А ще стало відомо, що новий, 18-й пакет, санкцій проти РФ блокує не лише Словаччина, а й Угорщина.
Угорщина, за словами співрозмовника "Європейської правди", не висунула конкретних умов.
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль прибув до Києва разом з делегацію зі збройової промисловості.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів, що на переговорах з німецьким колегою йшлося про військову підтримку України та співпрацю в оборонній сфері, а також про багато інших питань двосторонніх відносин.
Президент України Володимир Зеленський також провів зустріч із Йоганном Вадефулем та керівниками німецьких оборонних компаній.
За словами українського президента, з очільником німецької дипломатії він обговорив "санкційний тиск на Росію, можливості постачання нових систем IRIS-T та спільне виробництво зброї – в Україні та в Німеччині".
До речі, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час візиту до Києва відвідав позиції, де чергує одна з переданих Україні систем ППО IRIS-T.
Після візиту в Україну глава МЗС Німеччини прямує з першим візитом до Кишинева.
Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України прогнозує посилення в найближчі два тижні російської дезінформаційної кампанії, яка спрямована на дискредитацію євроінтеграції України.
Крім того, у Німеччині фіксують потік дезінформації щодо канцлера Фрідріха Мерца.
У партії угорського прем’єра Віктора Орбана "Фідес" обурилися "атаками" у матеріалах "Європейської правди" про пропагандистський "референдум" щодо вступу України у ЄС.
Комунікаційний директор "Фідес" Тамаш Менцер назвав редактора "ЄП" Сергія Сидоренка "улюбленим журналістом Зеленського" та заявив, що він умисно підігрує твердженням опозиційної партії "Тиса" про те, що результати "референдуму" Орбана не є об’єктивними і не відображають реальної думки угорського суспільства.
Як джерело нібито слів Сергія Сидоренка про "прагнення зміни влади з боку Зеленського" Менцер зазначив відеоблог "ЄП" з червневого саміту ЄС, проте такої заяви у відео немає.
Понад те, ЄП неодноразово декларувала, що Київ має стримуватися від публічних заяв про потребу зміни влади в Угорщині.
Канада передала Україні близько 1,7 млрд доларів доходів від заморожених активів Росії у межах ініціативи G7.
У Румунії автобус з 60 українцями сьогодні вранці зіткнувся з румунським мікроавтобусом.
Внаслідок аварії загинула 29-річна жінка з Румунії, яка була у мікроавтобусі.
Громадянство 40-річного водія автобуса не вказують, згадуючи лише, що він не громадянин Румунії. Тест на алкогольне сп’яніння виявився негативним.
Згодом МЗС України підтвердило, що поблизу румунського міста Бакеу сталася ДТП за участю автобуса українського автоперевізника, в якому перебували 60 громадян України, та румунського мікроавтобуса.
Троє осіб отримали поранення різного ступеню тяжкості, серед них – одна українка.
"Постраждалій громадянці України було надано медичну допомогу на місці, госпіталізації не потребувала", – додали в Міністерстві закордонних справ.
Тим часом у Німеччині 16-річний хлопець зізнався в убивстві українки та її дитини.
Як встановили правоохоронці, загиблі – 32-річна громадянка України та її однорічна донька, що мешкали в Дорстені. Судово-медична експертиза підтвердила насильницьку смерть.
Підозрюваний 16-річний українець сам звернувся до правоохоронців і повідомив про злочин.
Баку каже про затримання двох агентів ФСБ РФ, які працювали під прикриттям в пропагандистському агентстві Sputnik Азербайджан.
Згодом стало відомо, що затриманими є виконавчий директор Sputnik Азербайджан Ігор Картавих і шеф-редактор Євген Бєлоусов.
Росія викликала посла Азербайджану після затримання агентів ФСБ з місцевого Sputnik.
Нещодавно між Баку і Москвою розгорівся скандал після того, як в Єкатеринбурзі затримали понад 50 вихідців з Азербайджану за нерозкритою кримінальною справою про вбивство Юніса Пашаєва у 2001 році.
Азербайджанська влада публічно виступила з критикою Росії.
Посол ЄС засудив резонансне насильство силовиків РФ проти азербайджанців.
У неділю стало відомо про скасування в Азербайджані всіх культурних заходів, запланованих до проведення "російськими державними та приватними установами".
Кремль образився на Азербайджан за скасування всіх культурних заходів РФ.
Тим часом міністр закордонних справ сусідньої Вірменії Арарат Мірзоян звернувся до очільника МЗС РФ Сергєя Лаврова з вимогою не втручатись у внутрішні справи його країни.
Лавров казав, що "нападки на церкву" стають приводом для занепокоєння.
"Якщо не помиляюся, він використовував вираз "боротьба влади проти церкви". Інформація Лаврова не відповідає дійсності, в Вірменії не ведеться боротьба влади проти церкви. Те, що він має на увазі, передбачає участь декількох церковників у політичній діяльності", – наголосив очільник МЗС.
Він додав, що це – "правовий процес і внутрішня справа Республіки Вірменія".
Як відомо, 25 червня у Вірменії відбулися дуже гучні затримання. Влада заявила про розкриття мережі, що готувала "силове захоплення влади".
На початку 2025 року влада Вірменії офіційно взяла курс на вступ до ЄС.
Сьогодні стало відомо, що ЄС та Вірменія визначили пріоритети у партнерстві, під які надають 270 млн євро.
Крім того, головна дипломатка ЄС Кая Каллас анонсувала новий крок до візової лібералізації з Вірменією.
Франція, Німеччина і Британія засудили погрози Ірану на адресу глави МАГАТЕ.
А The Washington Post дізналося, що в Ірані урядовці в приватних розмовах дивувалися, що удари США були не настільки руйнівними.
Південь Європи накрила 40-градусна спека. Франція зафіксувала найспекотнішу червневу ніч в історії. Через це в Італії зростає навантаження на лікарні.
У Сербії тривають масштабний протест, студенти блокують дороги. Поліція країни здійснила арешти. Президент Сербії Александар Вучич подякував "російським друзям" після масштабних протестів у Сербії.
Трамп каже, що знайшов покупця для американських активів TikTok.
Меркель критикує міграційну політику уряду Мерца.
Данія послаблює жорсткі міграційні обмеження через дефіцит робітників.
У Норвегії закрили останню вугільну шахту.
