5 червня - тобто вже наступного тижня - добіжить кінця режим автономних преференцій, встановлений три роки тому Європейським Союзом для українських товарів. Але за 10 днів до цієї дати українські експортери та їхні європейські партнери не знають, якими будуть умови торгівлі між Україною та ЄС.
Як же зараз, за такої невизначеності, вдається працювати експортерам? Річ у тім, що невизначеність умов торгівлі не є абсолютною. У них є можливий максимум і мінімум.
Максимум - це ті пільгові для України умови, які діють зараз, так звані односторонні торговельні преференції (Autonomous Trade Measures, ATM), які ЄС запровадив після початку повномасштабного вторгнення як жест допомоги українському бізнесу. Можна з певністю говорити, що вони закінчуються 5 червня.
Країни ЄС - перш за все Польща - точно не підуть на продовження чинного режиму.
Також відомі умови, нижче яких ми не "впадемо". Це - режим вільної торгівлі між Україною та ЄС, прописаний в Угоді про асоціацію (УА).
Проте це - небажаний сценарій для України.
Адже за низкою важливих позицій в агросекторі він передбачає тарифні квоти - тобто обсяг імпорту з України до ЄС з нульовим митом. Після вичерпання квоти експорт лишається дозволеним, але потребує сплати мит, що зменшує рентабельність цих видів української продукції, а за кількома позиціями може зробити її неконкурентною.
Це також небажаний сценарій для Єврокомісії, оскільки надсилає дуже тривожний сигнал: підтримка України з боку ЄС слабшає.
Утім, у Брюсселі ухвалили рішення тимчасово повернутися до найменш бажаного для Києва режиму торгівлі. І головні сподівання України пов'язані саме з цією тимчасовістю.
"Європейська правда" пояснює, що відбувається, який компроміс узгодили та як умови торгівлі мають змінитися далі.
Перш за все - про причини нинішнього перегляду. У Брюсселі попереджали Україну про завершення ATM ще рік тому, коли втретє продовжували дію чинного пільгового режиму.
Масові протести фермерів, у тому числі - на польсько-українському кордоні, створили широку коаліцію противників продовження торговельних пільг для України. За таких умов добитися погодження ще на рік режиму ATM Єврокомісії вдалося лише ціною двох поступок.
По-перше, тоді ЄС створив механізм термінового призупинення пільг для деяких товарних груп (яєць, курятини та цукру) у разі, якщо обсяг їхнього експорту до ЄС перевищить середній показник 2022-2023 років.
Урсула фон дер Ляєн особисто пообіцяла, що це продовження буде останнім.
І відійти від своєї обіцянки вона тепер не може. Тим більше, що протягом року цей намір неодноразово підтверджувався.
Проте і домовитися про новий режим двосторонньої торгівлі виявилося для Брюсселя заскладним завданням.
Понад те, що існує публічне, датоване минулим роком письмове зобов'язання Єврокомісії розпочати ці переговори "негайно" - у Брюсселі досі відмовляються почати з Україною перемовини про новий торговий режим.
Як відомо, у Польщі зараз проходять президентські вибори, і українська тематика (в тому числі - загрози від українського імпорту польським фермерам) є однією з ключових під час кампанії. У польській політичній реальності фермери є дуже політично впливовою силою.
Тому у Варшаві не без підстав вважають, що початок переговорів про нові торговельні пільги у будь-якій формі вдарить по кандидату від влади, Рафалу Тшасковському.
А відповідно, як мінімум до завершення перегонів це "заборонена" тематика (а потім - залежно від результатів).
Другий тур польських виборів відбудеться у неділю 1 червня. Очевидно, що до наступного четверга, поки не спливе термін дії ATM, Київ та Брюссель просто не встигнуть провести відповідні переговори.
Усвідомлюючи наближення "дня Х", українські дипломати та уряд вже кілька місяців переконують ЄС у потребі запровадження перехідного періоду, починаючи з 6 червня - на той час, поки триватимуть переговори про новий режим, що відповідатиме реаліям торгівлі.
Адже початок цих переговорів затримався не з української вини.
Про таку можливість 20 травня на конференції "Торгові війни: мистецтво захисту" заявив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
"Ми докладемо всіх зусиль, щоб принаймні 6 червня не було ніяких фактичних змін. Тобто навіть якщо ці зміни настануть юридично, то фактичних змін не буде. Принаймні той час, поки ми будемо домовлятися щодо нових параметрів лібералізації торгівлі, у нас не буде проблем з доступом на ринок Європейського Союзу", - прогнозує він.
Керівництво Єврокомісії підтримувало сподівання України на успіх.
Так, під час останнього засідання Ради асоціації (відбулося 9-10 квітня) президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто пообіцяла українським переговірникам, що режим торгівлі після 5 червня однозначно буде кращим за той, що діяв до впровадження односторонніх преференцій (детальніше це можна почитати у статті "Нова епоха торгівлі з ЄС").
Урсула фон дер Ляєн взяла цю тему під свій контроль.
У складі Єврокомісії вона особисто відповідає за перегляд умов торгівлі для України, оскільки розуміє: виконати цю обіцянку буде геть непросто.
Але того, на що вона розраховувала, досягнути не вдалося.
Донедавна Брюссель у принципі не був готовий обговорювати режим торгівлі з Україною після 5 червня. І лише в останні дні процес вдалося зрушити з "мертвої точки": за всього бажання Польщі, тягнути до останнього не вийшло.
Минулого четверга, 22 травня, Європейська комісія вперше офіційно визнала готовність запровадити тимчасовий, "перехідний" режим торгівлі після 5 червня на час переговорів про нові умови торгівлі.
"Я отримав інформацію, що відповідний імплементаційний акт був ухвалений, а отже, він набуде чинності. Наразі ми очікуємо, що це станеться 6 червня", - заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі.
Проте яким саме буде режим торгівлі з Україною, речник Єврокомісії не уточнив.
Найімовірніша причина - те, що у Брюсселі уникають оприлюднення будь-яких новин про торговий режим з Україною, щоб, не дай боже, це не було сприйнято як надання Києву додаткових пільг і щоб така інформація не вплинула на перебіг президентських виборів у Польщі.
Та як з'ясувалося, зміст цього режиму не відповідає очікуванням Києва.
Бо ті перехідні умови, які Брюссель запроваджує зараз, пільговими не є.
За інформацією "ЄвроПравди", Україна сподівалася на значно кращі параметри - по суті, ті, про які казав Тарас Качка.
У неофіційних консультаціях з Брюсселем йшлося про те, що перехідний період триватиме до кінця 2025 року, і у цей час за тими позиціями, для яких за Угодою про асоціацію мають діяти тарифні квоти, Україна отримає право на безмитний імпорт у обсязі, що відповідав фактичному експорту з України у червні-грудні минулого року.
За таких розкладів ситуація для українських експортерів дійсно не мала погіршитися. І одночасно - це унеможливлювало різке збільшення українського експорту до ЄС, чого так бояться європейські фермери.
Така ініціатива знайшла розуміння в Урсули фон дер Ляєн, проте зустріла категоричний опір Польщі, яка виступила проти того, щоб запустити законодавчий процес і терміново схвалити такий перехідний режим.
Як наслідок, від цієї ідеї довелося відмовитися. Після 6 червня Україні запропонують інші параметри торгівлі, які, за даними джерел "Європейської правди", збігаються з інформацією Bloomberg щодо цього.
По суті, йдеться про повернення до Угоди про асоціацію. Щоправда - ненадовго (хоча це не гарантовано).
Обліковий період тарифних квот почнеться з 6 червня, а тому обсяг квот для нульового мита Єврокомісія встановить із розрахунку 7/12 від річного обсягу, прописаного в УА.
Але одночасно сторони беруть на себе політичне зобов'язання якнайшвидше, тобто до кінця липня 2025 року, домовитися про нові параметри торгівлі.
У Києві хоч і вважають "відкат" до УА однозначно невигідним для України, але розраховують, що у процесі переговорів компроміс буде знайдений.
"Ми готові погодитися на такий перехідний період, щоб за ці два місяці підготувати комплексний план, як поступово будуть скасовані торговельні обмеження, визначивши, як через певний період ми вийдемо на повноцінну вільну торгівлю без обмежень", - розповідає співрозмовник "ЄвроПравди".
Чи вийде домовитися про комплексний перегляд за такий короткий період?
Впевненості немає, і теоретично переговори можуть затягнутися, але українська сторона має стимул поспішати.
Якщо перехідний період збережеться суттєво довше, ніж пару місяців - це має стати суттєвою проблемою для аграріїв.
А тому не можна виключати, що Київ погодиться на менш амбітні, але швидкі домовленості.
"Для нас принципово важливо, щоб у серпні-вересні, коли почнеться експорт нового врожаю, режим торгівлі з ЄС вже був більш сприятливий для нас", - пояснює джерело "ЄП".
Інший співрозмовник "ЄвроПравди", дотичний до переговорів, висловив очікування, що ЄС погодиться на параметри, які будуть дещо гіршими за ATM, але явно кращими за чинні параметри Угоди про асоціацію.
І те, що Урсула фон дер Ляєн вже зараз була готова на перехідний період, який відповідав очікуванням України, а також робила заяви про те, що новий режим точно буде кращим за режим УА - додає позитивних очікувань.
Варто зауважити, що ці переговори будуть вестися за спецпроцедурою ст. 29 УА, за якою Єврокомісія має право самостійно коригувати тарифи та квоти. Це спрощує переговори і пришвидшує затвердження їхнього результату.
Утім, у політичній реальності ЄК і надалі зважатиме на думку держав-членів. Тож попри те, що Урсула фон дер Ляєн підтримувала попередню українську пропозицію, далеко не факт, що на неї погодяться всі країни ЄС. І в першу чергу - Польща.
"На жаль, за останні роки виник стереотип, що український агроекспорт "вбиває" європейських фермерів. Тому опір перегляду умов для України - просто шалений. І результат невідомий навіть за дуже потужної підтримки з боку фон дер Ляєн", - розповідає один зі співрозмовників "ЄвроПравди".
Залишається сподіватися, що після завершення президентських виборів у сусідів гострота питання дещо спаде і торговий компроміс все ж буде досягнутий.
Зрештою, як визнає Тарас Качка, у сфері переговорів про торгівлю "ситуація далеко не така оптимістична і не така дружня, як на інших напрямках співпраці з Європейським Союзом".
На завершення варто додати, що Україна має всі підстави вимагати перегляду режиму торгівлі, передбаченого Угодою про асоціацію, бо він не відповідає реаліям.
Зрештою, можливість перегляду прописана у ст. 29 УА - і якби не сталося повномасштабного вторгнення, наслідком якого стало рішення про режим ATM, Київ ініціював би перегляд параметрів ЗВТ набагато раніше.
Також такий механізм домовленості дає більшу стабільність торгового режиму - хоча б тому, що на відміну від односторонніх преференцій ЄС, які Брюссель має право змінити або завершити без консультацій з Києвом (як це відбувається зараз), корекція режиму вільної торгівлі потребує погодження обох сторін.
імпорт з України виявився безпідставно демонізований у ЄС.
Хоча насправді навіть нинішній режим ATM вигідний Євросоюзу не менше, ніж Україні, доводить статистика ЄС.
З 2023 року немає жодних ознак "вибухового зростання" українського експорту, яке би становило загрозу для європейських виробників. Понад те, за останній рік ЄС фіксує певне падіння імпорту з України - у тому числі через дію механізму термінового призупинення пільг.
До того ж минулорічний компроміс дозволив зняти реальні підстави для побоювань європейських фермерів.
Зверніть увагу: ЄС продає в Україну набагато більше, ніж купує в українських виробників. Причому торговельний баланс для Євросоюзу суттєво покращився саме за останні роки, тобто під час дії ATM.
Зараз ЄС експортує до України вдвічі більше товарів, ніж імпортує, хоча три роки тому, в останній квартал перед запровадженням ATM, Україна продавала більше, ніж купувала.
Такий торговельний дисбаланс, на перший погляд, мав би обурювати Україну, а не її європейських партнерів. Та реальність є іншою.
По-перше, як вже йшлося вище, європейські, а передусім польські фермери досі вірять в "українську загрозу" на тлі показників 2022 року, коли імпорт з України, а особливо в аграрній сфері, дійсно ненадовго зріс.
По-друге, в той час, як в українському експорті ключову вагу має саме аграрка (поруч з продукцією металургії), в європейському та польському експорті до України вагу мають зовсім інші найменування - зокрема, нафтопродукти. Частка аграрки скромніша, і це додатково "тригерить" фермерів та допомагає тим політикам, які грають на їхніх почуттях.
На щастя, на нашому боці - Єврокомісія, яка менш залежна від національних виборчих кампаній та розуміє реальність двосторонньої торгівлі.
Це дає обережні сподівання на успіх. Але - лише обережні.
