Впродовж останніх років Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, пов’язаних назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.
Також змінила свою назву і вулиця Володимира Маяковського у Деснянському районі столиці.
Вона виникла ще на початку XX століття та тривалий час мала ім’я російського поета та публіциста. Є загальновідомим фактом, що його постать тісно пов’язана з пропагандою більшовицької влади, і його ім’я належить до культурної спадщини країни агресорки.
Цікаво, що в Деснянському районі Києва це вже не перший випадок зміни назв, пов’язаних із Володимиром Маяковським — раніше центральний проспект на Троєщині був перейменований на честь Червоної Калини.
У зв’язку з декомунізацією столичної топоніміки, вулицю Володимира Маяковського включили до переліку міських топонімів, які підлягають перейменуванню.
Згодом у застосунку «Київ Цифровий» відбулося голосування, у якому 9398 голосів було віддано за назву «вулиця Тараса Коваля» — на честь киянина, кіборга Донецького аеропорту, військовослужбовця 95- тої окремої десантно-штурмової бригади, позивний «Вальтер».
Тарас Коваль народився 17 серпня 1988 року у Києві. За спогадами рідних, з ранніх років хлопчик вирізнявся цілеспрямованістю та любов’ю до знань.
Після школи закінчив Київське вище професійне училище деревообробки з відзнакою, згодом здобув освіту менеджера в Академії керівних кадрів культури та мистецтва, а пізніше — юриста в КНУ імені Тараса Шевченка.
У 2011–2012 роках Тарас Коваль проходив строкову службу, але невдовзі усвідомив, що справжній поклик — армія, адже ще з дитинства він мріяв стати десантником. Тож захоплення юнака ДШВ стало для нього не просто вибором професії, а частиною внутрішнього світогляду — дух, звитяга, традиції.
Згодом його наречена Юлія Значко згадувала, що Тарас «народжений не для цивільного життя» — він завжди повертався до служби.
У 2014 році, з початком російської агресії, Тарас повернувся у 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду, де колись проходив строкову. Брав участь у визволенні Донеччини, героїчному рейді у тил ворога понад 200 км, обороні Донецького аеропорту, боях під Дебальцевим, Лисичанськом і Пісками.
У ДАПі його призначили снайпером. За спогадами побратимів, навіть перебуваючи у самому пеклі війни, він ніколи не втрачав гумору: «Ніколи не користуватимусь донецькими авіалініями — холодно, голодно, затримують рейси».
У 2015 році Тарас Коваль допоміг створити плитоноску «Вальтер», яку досі використовують на фронті.
З початком повномасштабної війни у 2022 році Тарас повернувся до 95-ї бригади, а згодом служив у 132-му окремому розвідувальному батальйоні ДШВ. 29 березня 2022 року загинув поблизу Сухої Кам’янки на Харківщині, унаслідок танкового обстрілу.
Поховали полеглого героя 5 квітня 2022 року на Лісовому цвинтарі в Києві. У Тараса залишилися батьки, брат і наречена.
Указом Президента України №349/2022 його посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
До теми: Генерал із серцем солдата: у Печерському районі з’явилася вулиця Сергія Кульчицького.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
