Впродовж останніх років Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких були пов’язані з країною-агресоркою та Радянським Союзом. Також у межах дерусифікації змінила свою назву і провулок революціонера марксиста Миколи Федосєєва.
Цей невеликий провулок у Солом’янському районі Києва, розташований у місцевості Батиєва гора. Він пролягає між вулицею Архітектора Вишневського та Локомотивною. Він належить до найкоротших у столиці.
Через відсутність забудови та невелику довжину його практично не позначали на картах, а інформація про нього не була представлена у довідниках «Вулиці Києва». Провулок не мав поштових адрес, оскільки вся забудова належала сусіднім вулицям.
Спочатку провулок мав назву на честь російського революціонера-марксиста Миколи Федосєєва (1871–1898), отримавши свою назву наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років від сусідньої вулиці Федосєєва.
Лише у 2015 році провулок офіційно внесли до довідника «Вулиці міста Києва» та включили до Містобудівного кадастру Києва.
З метою деколонізації столичної топоніміки, у 2024 році колишній провулок Федосєєва отримав нову назву на честь Мар’яна Гаденка. Нова назва увічнює пам’ять українського композитора, поета-пісняра, народного артиста України, виконавця власних творів, а також засновника та голови журі численних всеукраїнських музичних конкурсів.
Мар’ян Гаденко народився 15 вересня 1955 року в місті Сторожинець, Чернівецької області. Його дитинство та юність пройшли у Сторожинці та Чернівцях, де він навчався в музичній школі.
Після строкової служби у Військово-морському флоті СРСР у 1977 році розпочав кар’єру в правоохоронних органах, ставши наймолодшим начальником відділу боротьби з розкраданням соціалістичної власності в Чернівцях. У 1982 році закінчив Чернівецький державний університет, здобувши фах економіста.
Впродовж 27 років Мар’ян Гаденко працював у внутрішніх військах України, завершивши службу на посаді заступника командувача внутрішніх військ МВС України у званні полковника міліції.
У 1986 році він був одним із перших, хто поїхав у Чорнобиль для ліквідації наслідків аварії. Після повернення додому важко захворів і дев’ять днів перебував у комі.
З 1998 року мешкав у Києві, де активно займався творчістю. Його музичний спадок налічує понад 800 пісень, десятки аудіоальбомів та компакт-дисків, серед яких «Зорепад», «Доля», «Моя пісня — моя доля» та «З отчої криниці». Його музика продовжує жити, надихаючи нові покоління українських виконавців.
Мар’ян Гаденко став засновником та організатором численних музичних фестивалів, серед яких «Доля», «Прем’єра пісні», «Соловейко України», «Осіннє рандеву» та «Рідна мати моя».
Його внесок у популяризацію української пісні важко переоцінити: композитор відкрив багатьох молодих виконавців та сприяв розвитку сучасної української музики.
Окрім творчої діяльності, Мар’ян Гадеко активно працював у сфері телебачення, був ведучим програми «Надвечір’я. Долі», що розповідала про життя українців у різних країнах світу.
За свою діяльність отримав звання Народного артиста України, а також був кавалером ордена «За заслуги» II та III ступеня.
Мар’ян Гаденко раптово пішов із життя 3 грудня 2021 року в Києві через серцевий напад. Його поховали 5 грудня у рідному Сторожинці поруч із могилою сина Володимира.
Його творчий спадок продовжує надихати українських виконавців та слухачів. Пісні, фестивалі та активна популяризація української музики стали частиною національної культурної пам’яті. Його ім’я назавжди закарбоване в історії української естради, а його мелодії продовжують звучати, об’єднуючи серця людей.
Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.
У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.
До теми: Нові адреси Києва: на Вітряних горах з’явився провулок Кузьми Скрябіна.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
