Цьогоріч особливу увагу присвятив питанню НМТ. Ми розвінчували міфи, аналізували дані. На останньому засіданні Комітету освіти, науки та інновацій ми винесли контрольне питання щодо результатів НМТ 2025.
Узагальнюючи, можна навіть сказати, що цього року кампанія зі складання НМТ може викликати в нас хоча невеликий і обережний, але все ж таки оптимізм. Хоча, виклики ще є. Утім, про все по черзі.
Почнемо з безпеки. Цьогоріч Національний мультипредметний тест проходив в 1188 екзаменаційних центрах. Завдяки співпраці регіональних центрів оцінювання якості з місцевою владою усі центри мали укриття, а у Харківській, Сумській і Полтавській області через безпекові питання всі тимчасові екзаменаційні центри функціонували в укриттях.
Завдяки цьому кількість учасників, які не змогли завершити завдання через тривалу повітряну тривогу, була рекордно низькою – всього 8 осіб на всю країну. У 2024 таких було 52 особи, а у 2023-му – 546. До складання НМТ в додаткову сесію через технічні проблеми були допущені 62 особи.
Кількість осіб, що складали НМТ, не зменшилася. Навпаки: для участі в НМТ зареєструвалося 317 091 особа, що на 4 583 вступників більше, ніж минулого року. Нагадаю, що в 2022 році, тобто на початку повномасштабного вторгнення, на НМТ реєструвалося 237 980 осіб, при чому 28 746 з них – за кордоном. До речі, за кордоном НМТ писали в 55 містах у 33 країнах світу.
Три чверті учасників – здобувачі повної загальної середньої освіти цього року, ще чверть – випускники минулих років. За кордоном НМТ складали 6,5% від усієї кількості здобувачів.
Явка на тестування теж покращилась – у НМТ взяли участь 91,35% зареєстрованих (у 2024 році – 90,77%). Всього у тестуванні взяли участь 283 653 осіб.
Крім обовʼязкових предметів (українська, математика, історія України) здобувачі обрали англійську мову (36,51%), географію (23,51%), біологію (20,03%) і українську літературу (14,87%). Список обраних аплікантами предметів з минулого року не змінився. На жаль, традиційно мало обирають природничі науки – фізику складали 2,85% учасників, а хімію – 0,92% вступників.
39 139 осіб не подолали порогу в 100 балів хоча б з одного предмета. Математику не склали 11,9% вступників, хоча саме з математики маємо найбільше 200-бальників. Фізику не склали 10,5% учасників. Хоча, треба відзначити і позитивну тенденцію: кількість тих, хто загалом не подолав вступного порогу, в цьому році зменшилася на 0,9% порівняно з минулим роком і становить 13,5%.
В українській мові результати позитивні – 29,26% отримали понад 150 балів, ще 66,44% – від 116 до 150 балів. В історії України – 17,08% і 81,08% відповідно.
Найкраща ж ситуація з англійською мовою. 41,1% знають її на високий бал, 50,64% – на середній.
Загалом частка учасників, які не склали НМТ з математики, української, біології та хімії, знизилася.
Майже чверть (24,02%) здобувачів отримала понад 150 балів, що на 2,3% краще, ніж торік. При цьому зменшилася питома вага груп, які отримали від 100 до 115 балів і від 116 до 150 балів.
Зі STEM предметами ситуація в цілому гірша, хоча і не безнадійна.
Скажімо, 27,13% із 8043 учасників, які складали фізику, мають дуже низький і низький рівень знань. Ще у 56,87% – середній рівень, і лише в 16% – вище середнього та високий.
Біологію загалом складало 57 383 особи. На низькому рівні цей предмет знають лише 1,04% учасників, на середньому – 70,13%, а відмінників – 28,83%.
З хімії 17,66% учасників мають низький і дуже низький рівні знань, ще 59,59% – середній, а 22,74% – вище середнього і високий.
Регіональний розріз результатів, чесно кажучи, не здивував. За найбільшою кількістю "відмінників" за всіма предметами (тобто учасників, які отримали понад 180 балів) лідирують Київ і Львівська область. Математику найгірше склали на Закарпатті, фізику – на Херсонщині, хімію – на Буковині.
Загалом порівняно з минулим роком лише з української мови середній бал зазнав зниження. За іншими предметами він підвищився, при чому з англійської мови – суттєво. Проте, з математики і фізики середній показник залишається низьким, а з інших предметів – середнім.
По-перше, структура НМТ залишалася незмінною, але бачимо, що слабке місце – природничо-математичний блок. Саме його результати виявилися найнижчими. Тому на засіданні Комітету ми вирішили повернутися до обговорення ідеї виокремлення цього блоку в окремий тест.
По-друге, важливо, що вступники з прифронтових територій продемонстрували ті ж результати, що й учні з інших областей. Це ще раз доводить: будь-які "послаблення" на кшталт скасування НМТ для прифронтових територій – погане рішення.
По-третє, ми зараз працюємо над розглядом моделі, яка передбачає проведення тестування у два дні. Це дасть змогу знизити рівень навантаження та стресу для вступників уже наступного року, але потребуватиме додаткових фінансових ресурсів.
І ще один важливий момент: згідно із Законом "Про освіту", з 2027 року має запрацювати ЗНО для 9-х класів, тож вже необхідно переходити до етапу підготовки та розробки моделі.
Сергій Бабак, голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
