Прем’єр-міністр ІзраїлюБіньямін Нетаньягу / © Associated Press
Руйнівна атака Ізраїлю на Іран, подія створила парадокс для США та Росії — найбільших ядерних держав планети. Дії прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, ключового союзника Дональда Трампа, поставили американського лідера під удар, виявивши марність його заявлених миротворчих зусиль. Водночас для Володимира Путіна, який бачить свого союзника Іран у скрутному становищі, у короткостроковій перспективі це може принести вигоду.
Починаючи з американського лідера, важливо ставитися до публічних заяв обох сторін з певним скептицизмом. Цілком можливо, що Нетаньягу не тільки попередив Трампа про намір атакувати, як вони обидва заявили, але й узгодив дії ЦАХАЛа.
Проте той факт, що Ізраїль пішов на війну самостійно в момент, коли американський президент прагнув схилити іранців до переговорів, ставить Трампа у скрутне становище. З моменту повернення до Білого дому він намагався створити образ досвідченого та успішного посередника, який вміє розв’язувати світові проблеми шляхом «пасивно-агресивних переговорів». Він почав із Сектора Газа, потім переключився на Україну, а тепер намагається вести діалог з Іраном після років перерваних контактів.
Видання зазначає, що до цього часу Трамп «зазнав невдачі на всіх трьох фронтах». У Газі Нетаньягу відкинув припинення вогню, яке було «подаровано» напередодні вступу Трампа на посаду, і продовжив нищівні удари по палестинському анклаву. Щодо України, «зближення з Путіним» та прийняття ключових наративів Росії у конфлікті відкрили шлях для переговорів, який раніше був закритий. Але ця прокремлівська динаміка створила безвихідь, яка, якщо не відбудеться кардинальних змін, може призвести до обіцяного виходу Америки з конфлікту, що може стати крахом для Києва.
Нарешті, Іран. Після того, як Трамп у 2018 році зруйнував угоду, яка обмінювала послаблення санкцій на відмову від бомби, він здивував, протягнувши руку Тегерану, але «аятоли з обґрунтованих причин засумнівалися», зазначають автори статті.
По-перше, тому що рука була «озброєна мобілізацією американських наступальних сил у регіоні». По-друге, щойно почалися переговори, стало зрозуміло, що Вашингтон вимагає повного припинення всіх ядерних програм Ірану.
Тегеран відмовився, оскільки для нього завжди було важливим зберегти можливість створити бомбу, а не обов’язково мати її для знищення Ізраїлю, який є ядерною державою. В останні дні з’являлися ознаки, що Вашингтон може поступитися, але Нетаньягу використав цю ситуацію та статус порушника ядерних зобов’язань, наданий ООН Ірану, щоб зробити те, що він завжди хотів — атакувати ядерні об’єкти в Ірані.
Путін одразу засудив ракетні удари Ізраїля по Ірану, з яким він цьогоріч уклав важливу військову угоду, хоча вона «не є обов’язковою» у частині взаємної оборони. Тегеран уже надав технології безпілотників-камікадзе і мав отримати складні зенітні батареї та винищувачі — але не встиг.
На перший погляд, дії Ізраїлю є черговим регіональним приниженням для Кремля, як це було і з падінням диктатури Башара Асада минулого року «за значної участі» Туреччини.
Однак, якщо поглянути глибше, Путін має негайні вигоди від цієї кризи. По-перше, він бачить, як ціна на нафту стрімко зростає. Будучи третім за величиною виробником цього товару, Росія залежить від експортних надходжень для фінансування війни та масованих військових інвестицій, які вже сягають 7% ВВП. Збільшення цін відповідає інтересам Росії — а також таких гравців, як Саудівська Аравія.
Путін також отримує ту саму вигоду, яку він мав, коли ХАМАС напав на Ізраїль: увага світу відвертається від України в складний момент російського наступу. Якщо до цього додасться ще більше відсторонення Трампа від цього питання, у Москві цьому тільки радітимуть.
Очевидно, що оцінка ситуації може змінитись, тому залежить від того, наскільки тривалими та успішними будуть дії Ізраїлю, а також від того, чи вступлять США в конфлікт.
Нагадаємо, на Близькому Сході спалахнув новий конфлікт — Ізраїль та Іран обмінялися потужними ракетними ударами. В ЗМІ повідомляють, що ізраїльтяни знищили ППО Ірану і його ядерну інфраструктуру, тим в часом в Ізраїлі вночі був приліт по будівлі міністерства оборони в Тель-Авіві, а також прильоти по житловому сектору, внаслідок чого є троє загиблих цивільних.
