Археологи виявили у Китаї два цвинтаря віком понад 4500 років
Уявіть світ, де влада передається від матері до доньки, а чоловіки після одруження приєднуються до роду дружини. Саме таку дивовижну картину відкрив генетичний аналіз стародавніх скелетів у Китаї. Виявляється, близько 4500 років тому у Східній Азії процвітала унікальна матріархальна спільнота, очолювана жінками протягом щонайменше 10 поколінь.
Про це повідомляє Live Science.
Довгий час вважалося, що матріархальні суспільства були надзвичайною рідкістю в історії людства. Проте нові дані з Китаю перевертають ці уявлення. Археологи, занурившись у таємниці стародавніх поховань кам’яного віку, виявили, що суспільство було організовано в надзвичайно дивний спосіб: усі люди належали до одного з двох кланів, керованих жінками. І що найцікавіше — людей ховали виключно за материнською лінією протягом щонайменше десяти поколінь.
Це сенсаційне відкриття стало можливим завдяки розкопкам на археологічній ділянці Фуцзя у східному Китаї. Там було знайдено два кладовища, що розташовувалися за 100 метрів одне від одного, по обидва боки стародавнього житлового району. Понад 500 поховань, датованих 2750-2500 роками до нашої ери, стали справжньою скарбницею для дослідників.
Як же вченим вдалося розгадати цю загадку віком 4,5 тисячоліття? Ключем стала ДНК — що є справжнім історичним паспортом. Міжнародна команда дослідників детально проаналізувала ДНК 60 скелетів з Фуцзя.
Виявилося, що всі 14 осіб з північного кладовища мали однаковий тип мітохондріальної ДНК (мтДНК), яка передається виключно від матері до дитини. Це було першим доказом спільної материнської лінії. А на південному кладовищі 44 з 46 досліджених осіб поділяли інший, але також спільний тип мтДНК.
Але справжнє відкриття сталося, коли вчені проаналізували Y-хромосоми чоловічих скелетів — виявилася висока ступінь їхньої різноманітності. Це означало, що чоловіки-батьки походили з різних родів, тоді як жінки-матері були родичками. Саме тому, як зазначили дослідники, «більшість осіб у Фуцзя, незалежно від статі, були поховані відповідно до їхньої материнської лінії». Навіть чоловіки-підлітки та дорослі чоловіки були поховані виключно у своїх материнських кланах, що повністю відповідає нормам матрілінійного суспільства.
Подібні знахідки стародавніх суспільств, організованих за материнською лінією, є справжньою рідкістю. Досі лише три інші дослідження ДНК ідентифікували матрілінійні спільноти: у Чако-Каньйоні (Нью-Мексико), серед кельтської еліти (південь Німеччини) та у дуротригів (поселення кельтів залізного віку на території Британії). Хоча, звісно, подібні практики існують і в сучасних матрілінійних спільнотах Південно-Східної Азії.
Цікаво, що глибинний аналіз виявив високий рівень «кровної спорідненості» — тобто шлюбів між кровними родичами — протягом усіх 10 поколінь. Хоча більшість одружувалися з двоюрідними чи троюрідними кузенами, у чотирьох випадках помітили ознаки шлюбу з близькими родичами (першими кузенами або ближче). Вчені припускають, що це не стільки переважна модель шлюбу, скільки неминуче явище для невеликих, закритих спільнот.
Ця «унікальна соціальна організація» є безпрецедентною для популяцій Східної Азії кам’яного віку. Майбутні дослідження ДНК та археологічні розкопки обіцяють ще більше прояснити особливості матрілінійної соціальної організації в ранніх людських спільнотах, додаючи нові, захопливі сторінки до історії людства.
Нагадаємо, Археологи розкопали стародавню царську гробницю, пов’язану зі справжнім царем Мідасом. Нові знахідки в Гордіоні можуть переписати історію легендарного царя та його династії.
