Як дозвіл на виїзд за кордон чоловікам 18-22 років позначився на ринку праці та які проблеми можуть виникнути в майбутньому?
Дискусії щодо виїзду молодих чоловіків за кордон в Україні точилися давно. Понад три роки позиція влади з цього питання залишалася незмінною. Точкові послаблення щодо виїзду за межі країни для тих, хто став на облік, але ще не військовозобов'язаний, стосувалися лише навчання чи лікування.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у липні 2025 року нагадав, що 18-22- річні не підлягають мобілізації, але обмежені в праві виїзду за межі країни. Здавалося, що цей статус-кво залишатиметься ще довго, але свої корективи в позицію влади внесли події кінця липня.
Після протестів молоді проти обмеження повноважень НАБУ та САП в Офісі президента зрозуміли, що комунікацію з активною частиною суспільства потрібно міняти. Спроба влади відверто поговорити із студентами видалася невдалою.
На початку серпня представники Офісу президента опитали студентські організації стосовно того, яких змін молодь очікує від влади. Право виїзду за кордон поряд з підвищенням стипендій було серед головних побажань.
Через кілька днів, під час Українського молодіжного форуму, президент Володимир Зеленський неочікувано заявив, що доручив уряду та військовим розробити спрощений порядок перетину кордону для вікової категорії 18-22 роки.
На його думку, це дозволить зберегти зв’язок молоді з державою і надати більше можливостей для освіти. Освітній омбудсмен Надія Лещик наголошувала, що учні 11-х класів дедалі частіше переходять з очного на дистанційне навчання, аби встигнути виїхати з країни до досягнення повноліття.
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив наявність тенденції виїзду українських школярів, хоч і не вважав виїзд масовим. Зрештою 27 серпня уряд дозволив чоловікам від 18 до 22 років вільно перетинати кордон.
У цій історії, прагнучи "зберегти зв’язок молоді з державою", у владі, схоже, забули врахувати економічний ефект від такого рішення. Повністю оцінити масштаби відпливу з країни молодих людей, яких не потрібно було бронювати і які не претендували на високі зарплати, можна буде наприкінці року. Проте висновки за перший місяць відкритих кордонів для 18-22-річних уже можна зробити.
За перший тиждень після набуття чинності постановою Кабміну в інформаційному просторі почали з’являтися повідомлення про масові звільнення у великих компаніях. Наприклад, що з мережі супермаркетів "Сільпо" звільнилися 3 тис. осіб. Насправді в компанії загалом працювало стільки чоловіків від 18 до 22 років.
"Після оновлення порядку перетину державного кордону для чоловіків цієї вікової категорії ми із занепокоєнням фіксуємо помітне зростання звільнень. Наразі воно не перевищує 3% від кількості "перевершників" (так у компанії називають співробітників – ЕП) віком 18-22 роки", – зазначили в "Сільпо".
В одному з великих ритейлерів підтвердили, що фіксують відплив молодих кадрів, але цифр поки що не назвали. Те саме стосується ресторанних бізнесів.
Водночас, у компанії McDonald’s, де переважно працює молодь, незвичних кадрових змін не фіксували. "Плинність кадрів у сфері ресторанів швидкого обслуговування традиційно доволі висока. Це особливо характерно для молодих працівників, які часто розглядають таку роботу як тимчасовий підробіток або перший професійний досвід", – розповіли ЕП в компанії "McDonald’s Україна".
Там наголосили, що стежать за динамікою ринку праці та адаптують процеси до змін. Недавно фірма почала наймати працівників віком 16-17 років. "Для нас це не лише можливість укомплектувати штат в умовах дефіциту кадрів, а й стратегічне рішення, спрямоване на інвестиції в розвиток молоді", – кажуть у компанії.
За словами президента Конфедерації роботодавців України Олексія Мірошниченка, студенти вишів дедалі частіше оформляють академічні відпустки або переходять на онлайн-навчання, щоб виїхати за кордон.
Це почалося саме після ухвалення постанови Кабміну. Він додав, що відплив молоді вже помітний на ринку праці: "Бізнес відчуває значну нестачу працівників, особливо кваліфікованих. Він інвестує в перенавчання та підвищення кваліфікації жінок, молоді, літніх людей та людей з інвалідністю. Дозвіл виїжджати 18-22-річним хлопцям може змінити ситуацію на ринку праці, але висновки робити зарано".
На ІТ-ринку не спостерігають зменшення кількості чоловіків до 23 років. "ІТ-ринок орієнтований на Middle+ та Senior-фахівців, тому середній вік працівників у більшості компаній перевищує 25 років", – кажуть в асоціації IT Ukraine.
У Work.ua пояснили, що виокремити вакансії для молоді і їхню зміну важко, адже роботодавці не можуть зазначати вік та стать кандидатів. Проте з боку шукачів уже бачать тривожний сигнал: частка відгуків від чоловіків 18-22 років із середини серпня зменшилася з 34% до 29%. Після ухвалення постанови відгуки впали на 2%. "У серпні відгуки падають завжди. У вересні їх рівень відновлюється, але не в цьому році", – зазначила директорка з комунікацій Work.ua Леся Примакова.
За словами HR-експертки Катерини Соловйової, на ринку праці є поодинокі випадки, коли у великих компаніях падає кількість працівників до 23 років.
"Ухвалення рішення про виїзд за кордон потребує часу. Молоді люди мають зважити кар'єрні плани, звільнитися з роботи, оформити документи. Це процес, який зазвичай не відбувається надто швидко, тому ефект від нововведення бізнес та ринок праці, імовірно, зможуть оцінити пізніше", – наголосила вона.
Визначити, скільки чоловіків відповідного віку виїхало з України з 28 серпня, неможливо. У Державній прикордонній службі кажуть, що таку статистику не збирають. За даними ДПС, з 28 серпня до 16 вересня 2025 року кордон на виїзд перетнули 1,075 млн людей, за аналогічний період 2024 року – 958,9 тис.
На перший погляд, у 2025 році з України виїхало більше людей, ніж у 2024-му, адже в серпні та вересні показники були вищими. Загалом із серпня до середини вересня 2025 року виїхало майже 2,69 млн українців, що на 240 тис. (9,8%) більше, ніж торік. Хоча абсолютні цифри зросли, розподіл за місяцями майже не змінився: частка вересневих поїздок у 2025 році (після набуття чинності урядовою постановою) у загальному обсязі становила 40%, тоді як у 2024 році – 39,2%.
Водночас Прикордонна служба Польщі з 28 серпня до 3 вересня зафіксувала збільшення кількості прибулих українських чоловіків віком 18-22 роки. Там зазначили, що до Підкарпатського воєводства з України приїхали 6,1 тис. молодих чоловіків, а виїхали 2 тис. За тиждень до цього в Польщу в'їхали 500 молодих українців, а виїхали 650. У Люблінському воєводстві за аналогічний час в'їхали 4,6 тис. чоловіків (тижнем раніше – 461 чоловік), а виїхали 1,3 тис.
Наразі дані про виїзд за кордон та ситуацію на ринку праці можуть бути нерепрезентативними. Чіткішу картину можна буде побачити через кілька місяців.
Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що висновки робити передчасно: "Ми не очікуємо в цьому питанні якоїсь драми, але подивимося. Ми стежимо за розвитком подій та всією палітрою ризиків, які так чи інакше виникають". За його словами, якщо "вплив буде матеріальним", то регулятор врахує його у своїх прогнозах.
Водночас за словами Примакової, Work.ua має підтвердження від кількох роботодавців, що разом з чоловіками часто звільняються і жінки, які теж виїжджають за кордон. Цю думку поділяє HR-консультантка Ольга Тарасевич.
"Це рішення може вплинути і на відплив з країни жінок – вони можуть їхати за кордон разом з чоловіками та синами. Це означає, що бізнесам потрібно впроваджувати програми утримання: тут стануть у пригоді гнучкі графіки, підтримка дітей (дитсадки, табори), програми медичного страхування для всієї родини, програми релокаційної підтримки всередині країни", – зауважила вона.
"Якщо порівняти ці 200-300 тисяч з усім економічно активним населенням (близько 13 мільйонів за даними Пенсійного фонду, з яких близько 9 мільйонів офіційно сплачують внески), то частка молодих чоловіків становить лише 2-3%. Навіть у разі їх масового виїзду відчутного удару по економіці не буде", – наголосив він.
Заступник директора Інституту демографії НАНУ Олександр Гладун зазначив, що в Україні зруйнована система обліку демографічних подій (народжуваність, смертність), а перший і єдиний перепис населення проводили у 2001 році. Усе це впливає на статево-вікову структуру населення.
"За даними Євростату, серед "воєнних мігрантів" лише 6% людей у віці понад 65 років. Наскільки відплив молоді збільшить старіння населення, буде залежати від того, наскільки інтенсивно молодь виїжджатиме, чи буде повертатися, коли і на яких умовах закінчиться війна", – каже заступник директора інституту.
Загалом Гладун критично ставиться до рішення уряду дозволити чоловікам 18-22 років виїжджати за кордон: "Більшість з тих, хто поїде, не повернеться в Україну. Це вплине і на економічний розвиток, і на демографічну ситуацію".
Через пʼять років ця молодь мала б утворити сім’ю, народити дітей, а цього може не статися. "Ми будемо мати і фактичні втрати населення через виїзд за кордон, і потенційні, бо вони не відтворять себе на теренах України", – резюмував Гладун.
