Російські найманці забираються з Малі та повертаються до РФ / © із соцмереж
Республіка Малі залишалась чи не єдиною ділянкою на континенті, яку контролювали «вагнерівці». А після смерті лідера Євгена Пригожина більшість із цих найманців потрапили під повний контроль Міноборони і перейшли до «Африканського корпусу». Це формування залучили й до вторгнення до України. Проте атаки в Африці триватимуть, а з часом РФ доведеться зробити вибір.
Про це пише видання Wiadomosci.onet.pl.
«Росіяни повинні діяти в умовах жорсткої конкуренції з боку Франції, США та Китаю. Кремль, однак, ігнорує зростання втрат у зіткненнях з місцевим населенням, яке ненавидить росіян і хоче витіснити солдатів Путіна», — зазначають журналісти.
На півночі Малі тривають запеклі зіткнення між Національним фронтом визволення Азаваду та малійськими урядовими збройними силами, яких підтримує пов’язаний з Росією «Африканський корпус».
Видання нагадує, що 26 липня 2024 року колони російських найманців разом із урядовими військами Малі потрапили в засідку на малійсько-алжирському кордоні. Ця територія, на думку туарегів, є частиною незалежної держави Азавад. А російські найманці — вороги, що допомагають режиму.
А вже 3 червня в офіційній заяві «Фронт визволення» Азаваду повідомив, що його члени знищили 21 одиницю військової техніки «Африканського корпусу».
До повномасштабного вторгнення до України, Росія використовувала найманців Євгена Пригожина для підтримки авторитарних режимів в Африці та взяття під контроль викопних ресурсів.
Потім частину військових перекинули до Україну, але вплив «вагнерівці» в Африці досі залишався і навіть розширювався. Зокрема, у Буркіна-Фасо та Малі, де проходили акції на підтримку ПВК.
Крім постійних політичних потрясінь, які переживають країни Сахелю, їх об’єднує ще один фактор: багатство природних ресурсів та важливе місце у світових ланцюгах постачань сировини. Жодна африканська держава досі не готова ухвалювати санкції проти Росії чи розривати співпрацю з нею.
«Вагнерівці» в’їхали до Малі під приводом підтримки уряду хунти в його боротьбі з тероризмом та сепаратизмом. Після серії військових переворотів, які привели до влади хунту на чолі з полковником Ассімі Гойтою, країна вийшла з Міжнародної організації франкофонії, розірвала військову співпрацю з Францією та відмовилася приймати міжнародні миротворчі сили, «проявивши відмову від колоніальної спадщини Франції», — зазначають журналісти.
Нагадаємо, на початку червня 2025 року найманці російської ПВК «Вагнер» оголосили про те, що «завершують основну місію» в африканській країні Малі та повертаються до РФ.
Від 2012 року в Малі — нестабільна політична ситуація. Чинний уряд прийшов до влади шляхом перевороту 2020 року, його організував командир спецбатальйону Ассімі Гойта, який усунув президента Ібрагіма Бубакара Кейту. Хунту підтримує Росія, зокрема за допомогою озброєних структур, пов’язаних із ПВК «Вагнер».
Після заколоту частина найманців ПВК «Вагнер» не уклали контракт із Міністерством оборони РФ, а вирушили до Африки, де угруповання брало участь у бойових діях.
