Трохи більше місяця минуло від того, як президент Сербії Александар Вучич відвідував Москву для участі у військовому параді 9 травня. Як би не виправдовував цей крок сербський президент, він однозначно сприймався як підтримка військової агресії РФ проти України.
І от лише за місяць Вучич прибуває до Одеси для участі у саміті Україна – Південно-Східна Європа. До речі, це був його перший візит до України – на відміну від РФ.
Про те, що стоїть за візитом сербського президента до України, читайте в колонці редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Транзит Москва-Одеса: що стоїть за візитом президента проросійської Сербії в Україну. Далі – стислий її виклад.
Для відповіді на це питання, впевнений автор колонки, варто нагадати про систему сербської "багатовекторності", яка дозволяє Александару Вучичу уникати гострої критики як від Заходу, так і від РФ та Китаю.
"Кожній із цих глобальних потужностей Вучич пропонує певні преференції. Наприклад, Росії – пільговий доступ до приватизації сербської енергетики, Китаю – участь в інфраструктурних проєктах. Аналогічним чином Сербія намагається будувати відносини і з країнами Заходу. Зокрема, у Франції Белград все більш активно закуповує військову техніку. А Німеччину – допускає до проєктів видобутку стратегічно важливого літію", – нагадує Юрій Панченко.
За його словами, Сербія не стала на бік Росії, визнає територіальну цілісність України і навіть каже, що має добрі відносини з Володимиром Зеленським.
"За такої стратегії візит до Одеси виглядає цілком логічним кроком – після вояжу до Москви Вучичу було необхідно зробити крок "у протилежному напрямку", щоб і надалі зберігати рівновіддаленість від конфлікту", – зауважує редактор "Європейської правди".
І тоді виникає інше питання: навіщо ж Києву давати можливість Вучичу "зберегти обличчя"? Більш того, звертає увагу Панченко, Україна свідомо йшла назустріч Вучичу.
Автор колонки радить звернути увагу на нещодавній скандал у сербському політикумі після звинувачень з боку Росії щодо поставок боєприпасів Україні.
Як вважається, пише Юрій Панченко, схема постачання боєприпасів була одним з інструментів, за допомогою якої Вучич "купував" лояльність міжнародних лідерів. Проте це була поступка не стільки Україні, скільки США. А точніше – адміністрації Джо Байдена.
Зрозуміло, що новий курс адміністрації Дональда Трампа змінив і цю ситуацію, а збереження стабільного постачання боєприпасів, наголошує автор колонки, залишається вкрай важливим питанням для Києва.
"Тож саміт в Одесі був гарною можливістю донести це до президента Сербії. Зокрема – донести ту думку, що ніякі гуманітарні ініціативи та участь у реконструкції не може компенсувати відмову від продажу потрібних ЗСУ боєприпасів", – пише редактор "Європейської правди".
Докладніше – в колонці Юрія Панченка Транзит Москва-Одеса: що стоїть за візитом президента проросійської Сербії в Україну.
