Не подарована державність, а успадкована по праву, — головний сенс представленого в експозиції «Наш спадок». Її може побачити кожен, хто просто проходитиме повз Головпоштамт на Хрещатику, 22.
Люди зупиняються біля світлин з документами, артефактами, роздивляються і запам’ятовують дуже важливі історичні віхи, які відображають шлях українців до набуття незалежної суверенної держави.
Під час відкриття виставки її творці — команда УІНП емоційно і переконливо розповідала про все те, що увібрала українська нація і держава.
«Виставка розповідає про те, як середньовічна спадщина Русі продовжує жити у візуальних і смислових символах сучасної України: від державного герба і кольорів прапора — до окремих культурних феноменів і символів, які використовують підрозділи Збройних сил», — зазначають упорядники «Нашого спадку».
Голова УІНП Олександр Алфьоров звернувся на відкритті виставки:
«Глибокі сенси, які закладені у цій ілюстрації та тексти промовляють до нас цим лозунгом, цією девізною стрічкою, яка в назві нашої виставки — „Наш спадок“. Німецькою мовою „спадок“ звучить, як „Erbe“. Від цього слова походить слово „герб“. Наш спадок — в наших гербах, наших кольорах, наших інституціях, наших традиціях, в наших монументальних пам’ятках, в нашій культурі».
Відомий історик розповів не лише про те, що вдалось зберегти, а й про те, що втратила українська культурна спадщина за час повномасштабного вторгнення росії, а ще — за попередні століття. Росія грабувала Україну і головним у цій крадіжці була історія. У кремлі не можуть змиритись з тим, що сакральні цінності світового значення належать Україні.
Саме тому й сталось, наприклад, викрадення мозаїки Дмитра Солунського з Золотоверхого Михайлівського собору. Відомо, що мозаїка нині експонується в москві.
«Фактор Русі став одним з тих важливих впливів, які сформували нас тими, ким ми сьогодні є. Вони в нашому стягові, в нашому гербові, і ми стоїмо на київських пагорбах. Це єднає нас з Руссю не лише географічно, а й духовно, символічно і культурно», — акцентувала керівниця Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП Вікторія Яременко.
Глибоке історичне коріння української нації — одна із запорук нашої стійкості й міцності сьогодні. Українці повертають і повернуть своє.
«Націю знищити можна лише тоді коли знищено її коріння. Коріння нашої української нації — це спадок, який представлений на цій виставці. Ми плекаємо нашу історичну пам’ять та оберігаємо ті матеріальні цінності, які цю пам’ять втілюють. Не дарма тут представлена найбільш відома мозаїка в Україні — Софіївська Оранта. Адже ми всі добре знаємо: доки стоїть Оранта — доти стоятиме і Київ», — зазначив на відкритті експозиції заступник генерального директора Національного заповідника Софія Київська В’ячеслав Корнієнко.
Військові підрозділи української армії мають імена історичних постатей, які в різні часи боролись за нашу свободу і землю. Загалом вже 11 бригад армії, флоту та Нацгвардії мають імена історичних особистостей.
Це і 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила (ЗСУ), а також 7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка (ЗСУ), 72-га окрема механізована бригада імені Чорних запорожців (ЗСУ), 1-ша Президентська бригада оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка (НГУ), 406-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова (ВМС), 30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького (ЗСУ), 15-та Бориспільська бригада транспортної авіації імені авіаконструктора Олега Антонова (ЗСУ) та інші.
Але не лише імена — ЗСУ успадкували звитягу, стійкість і військову науку, яка створювалась віками.
Це також знайшло своє відображення в експозиції «Наш спадок».
Виставка працюватиме впродовж трьох місяців.
Голова УІНП подякував усім партнерам за співпрацю у створенні виставки: Національний заповідник Софія Київська, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Національний музей історії України.
«Шлях гетьмана: у Києві відкрили виставку до 315-річчя Конституції Пилипа Орлика». Історичний проєкт розкриває дипломатичну місію українського гетьмана в екзилі як державника європейського масштабу на початку XVIII століття.
Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»
