Пік зорепаду Персеїди настане в ніч проти 13 серпня / © National Geographic

Якщо ви любите спостерігати за зоряним небом, сьогодні варто не зводити з нього очей. Адже у ніч проти середи, 13 серпня, метеорний потік Персеїди досягне свого приголомшливого піка, і цю видовищну подію точно не можна пропустити.

Під час пікового моменту уважні спостерігачі зможуть побачити до 150 «вогняних куль» щогодини. А найкраща новина полягає в тому, що для цього не знадобиться спеціальне обладнання, а лише темне місце та трохи терпіння.

Хоча метеорний потік Персеїди може бути надзвичайно видовищним, деякі дрібніші метеори можуть бути тьмяними і їх важко розгледіти.

«Знайдіть темне місце, якомога далі від вуличних ліхтарів чи міського сяйва, найкраще підійде сільська місцевість або парк з відкритим видом на небо», — порадив доктор Шьям Баладжи з Королівського коледжу Лондона.

Також дуже важливо дати очам повністю адаптуватися до темряви, що дозволить побачити навіть найменші зірки. Доктор Баладжи радить щонайменше 20–30 хвилин не користуватися ліхтариком і не дивитися в телефон, оскільки це заважає налаштуватись нічному зору.

Потік зазвичай стає більш видовищним ближче до опівночі, коли небо стає найтемнішим, тож якщо ви хочете отримати найкращий досвід, приготуйтеся чекати до пізньої ночі. Коли ви будете готові, просто ляжте, розслабтеся і дивіться вгору.

Найкращим місцем для спостереження є сузір’я Персея, звідки, здається, вилітають метеори. Щоб його знайти, потрібно подивитися на північний схід. Якщо ви не можете його знайти, орієнтуйтеся на яскраве сузір’я Кассіопея, що має форму літери «W» або «M».

Через високу швидкість метеорів, використання бінокля або телескопа не має сенсу, краще спостерігати неозброєним оком.

Точний час, коли з’явилися Персеїди, невідомий, але перші записи про них були зроблені ще в стародавньому Китаї майже 2000 років тому. Як і всі метеори, «вогняні кулі» метеорного потоку Персеїди — це дрібні частинки пилу і каміння, що потрапляють в атмосферу Землі. Вони врізаються в атмосферу зі швидкістю близько 59 кілометрів на секунду і згорають за лічені секунди.

«Сам потік — це зіткнення Землі зі слідом пилових уламків комети Свіфта-Туттля», — пояснив доктор Едвард Блумер, старший астроном Королівської обсерваторії в Гринвічі.

Ця комета має довгу 133-річну орбіту навколо Сонця, тому Земля щороку в один і той же час проходить крізь хмару її уламків.

«Оскільки ми врізаємося в неї щороку однаково, метеори випромінюються з однієї й тієї самої частини неба», — додав доктор Блумер.

Нагадаємо, езотерикиня пояснила, як загадувати бажання на зірку, що падає, щоб воно обов’язково збулося.