Loqal – новинний агрегатор Loqal
Економіка

Модернізована «Булава» збільшила радіус до 100 кілометрів

Модернізована «Булава» збільшила радіус до 100 кілометрів
BIN.ua • 1 хв читання

Український баражуючий боєприпас «Булава» летітиме вдвічі далі та нестиме потужнішу бойову частину для ураження важливих цілей у тилу ворога.

Про це «Мілітарному» розповіли розробники компанії DEVIRO на виставці Defense Tech Valley 2025.

Останній цикл модернізації перетворив «Булаву» з тактичного ударного безпілотника, що працював в радіусі 55 кілометрів, на платформу з робочою дальністю понад 100 км і гарантованим часом польоту 75 хвилин.

Оновлений дрон фактично став новим поколінням, яке відрізняється від попередніх версій подовженими на 7 сантиметрів крилами та новою 5-кілограмовою бойовою частиною.

«БЧ вагою у 3,6 кг може вивести з ладу, пошкодити, інколи знищити ціль, але збільшення ваги дозволяє помножити шанс, що другий удар не знадобиться», - розповідає Денис Чумаченко, технічний директор компанії DeViro.

Втім, у серійному виробництві залишаються безпілотники з меншою бойовою частиною, а варіант з 5-кілограмовою поки що надходитиме за окремим замовленням від підрозділів.

Розробники зазначають, що в обох вагових категоріях вже існує сім типів бойових частин (уламкова, термобарична, кумулятивна, тощо), але вони не взаємозамінні, оскільки принцип застосування Х-подібних безпілотників вимагає точного центрування ваги.

«Бойові частини не взаємозамінні за масою та центруванням - заміна в польових умовах часто неможлива. Тому кінцева підгонка і підтвердження сумісності здійснюються на заводі. На етапі замовлення військові можуть сформувати набір, наприклад, 5 термобарів та 10 уламкових, і отримати їх у комплекті», - кажуть розробники.

Також для оновленого безпілотника була розроблена «нічна» оптична станція з тепловізійним каналом, що зумовлено дедалі активнішим переміщенням ворожої техніки в темну пору доби.

«Булава» локалізується: виробники почали використовувати двигуни українського виробництва та майже відмовилися від купівлі готових контролерів - їх виробництво було налагоджене відділом розробок DEVIRO. Також в планах перехід на українські прилади телеметрії вже найближчим часом.

«Лелека-100» оновлюється вслід за «Булавою»

Паралельно з цим було покращено розвідник-ретранслятор «Лелека-100М2R», який шукає цілі для «Булави» та забезпечує зв'язок на великих відстанях. Запас ходу оновленого безпілотника збільшили з трьох до п'яти годин.

Було серйозно перероблено оптичний модуль, який отримав мультисенсорну платформу з фіксованими лінзами замість моторизованого об'єктиву. Це усунуло проблеми з фокусом після жорстких посадок, значно покращило стабілізацію і таким чином дало кращу якість зображення.

«Ми зробили дуже багато роботи над помилками. Були колись меми про тремор кота, який трясеться і всі писали " це Лелека-100″ [натякаючи на погану стабілізацію камери]. Зараз цього немає, всі бажаючі можуть звернутись для оновлення програмного забезпечення», - розповідають у компанії.

Важливим фактором ефективності безпілотників залишається їх вартість. У компанії не розкривають цифри, однак зазначають, що модернізація виробів не підвищила їх ціну для замовника.

Наразі виробничі потужності компанії майже завантажені завдяки контрактам від іноземних замовників в інтересах українських Сил оборони. Представники DEVIRO розповіли, що отримують щомісяця 70-80 записів із підтвердженими бойовими застосуваннями.