17 червня завершився додатковий період реєстрації на ЄВІ-2025 – єдиний вступний іспит для магістратури та аспірантури. Цьогоріч загальна кількість зареєстрованих на ЄВІ для вступу в магістратуру становить 99 385 осіб, в аспірантуру – 16 371.
Вперше іспит став обов’язковим для вступу до аспірантури минулого року. Тоді кількість охочих удвічі перевищила очікування МОН – на участь зареєструвалися 276 тисяч абітурієнтів.
Така популярність вступу на магістратуру та аспірантуру, ймовірно, пов’язана з можливістю отримати відстрочку від мобілізації при отриманні вищого за попередній рівня освіти. Для перевірки готовності та мотивації вступників до аспірантури у 2025 році з’явилося ще одне нововведення – майбутні аспіранти вперше зобов’язані на додачу до ЄВІ складати єдине вступне випробування з методології наукових досліджень.
Нижче – аналіз головних тенденції складання ЄВІ впродовж 2019–2024 років: від історії впровадження іспиту до рекордної кількості реєстрацій цьогоріч, регіональних відмінностей результатів і мотивації самих вступників.
Єдиний вступний іспит (ЄВІ) – форма вступного іспиту для магістратури та аспірантури в Україні.
Пілотний запуск ЄВІ відбувся у 2016 році. Спочатку іспит складався лише з тесту з іноземної мови на вибір (англійська, німецька, французька, іспанська). З 2022 року до нього додали тест із загальних навчальних компетентностей (ТЗНК).
Вперше цей іспит застосували для вступу до магістратури зі спеціальності "Право" у дев'яти обраних університетах. З кожним роком перелік спеціальностей, для яких ЄВІ став обов'язковим, розширювався. У 2018 році таких спеціальностей було 18, у 2019 – вже 32.
Знаковим стало розширення у 2020 році, коли ЄВІ став обов'язковим для вступу на понад 80 спеціальностей.
Тоді ЄВІ з іноземної мови не потрібно було складати для спеціальностей з галузей "Освіта/Педагогіка", "Аграрні науки та продовольство", "Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону" та "Музичне мистецтво". Та вже з 2021 року ЄВІ з іноземної мови є обов'язковим для вступу на всі без винятку магістерські програми.
Вступники на спеціальності "Право" та "Міжнародне право", окрім ЄВІ з іноземної мови, проходили також Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ). Перелік спеціальностей, на які треба складати фаховий тест, щороку міняється.
Через повномасштабне вторгнення для більшості спеціальностей у 2022 році ЄВІ тимчасово замінили на Магістерський тест навчальної компетентності (МТНК), який оцінював загальні навчальні компетентності (вербально-комунікативні та логіко-аналітичні), та Магістерський комплексний тест (МКТ) для вступу на "Право" та "Міжнародне право", що включав тести з іноземної мови та права.
З 2023 року ЄВІ повернули у форматі комп’ютерного онлайн-тесту, який залишається актуальним і на 2024-2025 роки. Він включає два обов'язкові блоки:
У 2022 році середній бал за тестом був вищим, ніж зазвичай. Це відбулося через воєнні обставини, коли іспит складали лише ті, хто був дійсно вмотивований. Також вплинув спрощений формат та онлайн-подання. У 2023 році середній бал повернувся на довоєнний рівень.
У 2024 році кількість охочих вступити до магістратури або аспірантури виросла у 2,6 раза – зокрема через дію так званої "мобілізаційної прогалини": денна форма навчання у магістратурі чи аспірантурі надає право на відстрочку. Тоді міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив про запровадження спеціальних правил для вступників до аспірантури, а також пообіцяв проаналізувати рівень знань учасників тестування.
У 2024 році відсоток вступників, які не набрали пороговий бал, збільшився у порівнянні з 2023 роком з 0,6% до 4,2%. При цьому пороговий бал залишався суттєво нижчим, ніж у 2019–2021 роках.
Мінімально допустимий поріг для ЄВІ щороку визначається експертним шляхом. Спеціальна група фахівців аналізує складність тесту, визначає, скільки правильних відповідей має дати мінімально підготовлений вступник, а також враховує статистику виконання завдань учасниками. На основі цього УЦОЯО встановлює пороговий бал за шкалою 100–200.
У 2019 році третина абітурієнтів не подолала поріг: він становив 12 із 42 можливих балів – майже третина від максимуму. У 2020–2021 кількість "відсіяних" залишалася стабільною завдяки щорічному коригуванню порогу після завершення сесії.
У 2022 році поріг було скасовано – було достатньо набрати хоча б 1 бал. Але навіть тоді 0,02% учасників не склали ЄВІ (дві роботи анульовано).
У 2023 році мінімальний бал становив 3 із 30, тоді як у 2024 — уже 5 із 30.
Важливо: у цій статті розглядається поріг саме для вступу в магістратуру, оскільки для аспірантури ЄВІ став обов’язковим лише з 2024 року. Для аспірантури діють інші правила: у 2024 вступники мали набрати щонайменше 20 тестових балів з іноземної мови (що відповідає приблизно 160 балам у системі ЄВІ). Пізніше у тому ж році (вже під час вступних випробувань, коли правила міняли на ходу) іноземну мову зробили необов’язковою для вступу до аспірантури.
Результати ЄВІ 2025 року суттєво варіюються залежно від регіону. Попри те, що структура тесту єдина для всієї країни, освітні можливості, умови підготовки та мотивація абітурієнтів у різних областях вплинули на середній бал, частку тих, хто не подолав поріг, та на гендерний склад учасників.
Найвищі середні бали традиційно зафіксовано в Києві (150 балів), Львівській (148) та Одеській областях (146). Це регіони з великою концентрацією вишів, сильними гуманітарними школами та високою конкуренцією на вступ. Тут же найнижча частка тих, хто не склав ЄВІ: лише 2,8% у Києві та 3,4% у Львівській області.
Найнижчі бали зафіксовано у Полтавській, Сумській та Волинській областях – по 136–137. На результати, ймовірно, вплинули одразу кілька чинників: обмежений доступ до якісної офлайн-підготовки, безпекова ситуація і те, що більшість вступників із сільських громад або малих міст. Зокрема, в Сумській області, попри наявність потужного освітнього центру – Сумського державного університету, який стабільно займає високі позиції в національних рейтингах університетів – результати могли знизитися через тривалий вплив бойових дій і загрозу обстрілів.
Цікаві тенденції простежуються і в гендерному розподілі. У Києві та ще семи областях, зокрема у Львівській, Харківській та Дніпропетровській, частка чоловіків серед учасників перевищила 80%.
Натомість у менш урбанізованих регіонах (Житомирська, Закарпатська область) частка чоловіків нижча – близько 70%. У 2021 році цей показник становив 47% у середньому по всіх областях. Лише в чотирьох областях на той час чоловіки становили більше ніж половину вступників: Кіровоградській (55%), Херсонській (54%), Харківській (52%) та Сумській (50,1%).
Середній вік учасників ЄВІ вищий у прифронтових регіонах, на сході та на півдні України. На заході та в центрі – це здебільшого 25–27 років, тоді як ближче до лінії фронту – 29–31. Найвищий показник у Запорізькій області – понад 31 рік.
Окремо варто проаналізувати вступників, що складали ЄВІ за кордоном. Вони виявилися найуспішнішими за підсумками 2024 року. Середній бал у цій групі найвищий – 155.
Із 3764 зареєстрованих учасників на іспит з’явилися 2553 особи (тобто лише 67,8%), однак успішно склали тест 98,3% із них – абсолютний рекорд порівняно з іншими регіонами. Отже, за кордоном на тест здебільшого приходять лише ті, хто дійсно вмотивований і підготовлений вступати.
Частка жінок серед учасників ЄВІ за кордоном склала майже 60%, що помітно контрастує з чоловічою перевагою в усіх українських регіонах.
Хоча ЄВІ проводиться за єдиними правилами по всій країні, рівень успішності все ще суттєво залежить від доступу до якісної освіти.
Водночас карта результатів демонструє, що прифронтові й західні області часто показують схожі показники, що свідчить не стільки про вплив руйнувань, скільки про адаптивність системи та самих вступників.
Попри зменшення чисельності населення, кількість охочих вступати до магістратури зростає. За умови відповідального підходу з боку вишів ця тенденція може стати шансом для країни трансформувати виклики воєнного часу в зростання кількості освічених фахівців, зокрема в науці й інженерії.
