Задля підтримки ефективності медичної допомоги на фронті необхідно запровадити системну ротацію лікарів. Про це йдеться у статті "Розбронювання медиків: прозорість чи ручне керування" редакторки відділу соціум ZN.UA Алла Котляр.
Очільниця медичного напрямку Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Пирогова Світлана Друзенко розповіла про те, що з 2015 року ПДМШ працює разом із військовими медиками, підсилюючи їх на передовій. Водночас, зауважує вона, нині існує кричуща несправедливість — одні фахівці перебувають на фронті роками без перерв, тоді як інші досі не залучені до служби.
«Ми реалізували власну систему ротації: цивільні медики добровільно їдуть на місяць у зону бойових дій, працюють у шпиталях або бригадах і повертаються до своїх основних місць роботи. До 2022 року були офіційні запити від структур, зараз — окремі запрошення від підрозділів. Такий підхід цілком можливий і на загальнодержавному рівні», — підкреслила Друзенко.
Вона пояснює, що повна заміна кадрового складу військової медицини наразі нереалістична через брак підготовлених спеціалістів. Але часткова ротація необхідна: медики втрачають навички, не мають змоги вдосконалюватися й працювати з новими випадками, а ще — виснажені фізично та емоційно. Багато з них роками не бачать родини, зокрема дітей.
«Лікарі, з якими я працювала ще до великої війни, не бачили своїх дітей уже четвертий рік. Це не можна вважати нормальним станом речей», — наголосила вона.
Світлана згадує досвід АТО та ООС, коли за підтримки Генерального штабу, МОЗ та ПДМШ вдавалося організовувати короткотермінові відрядження для лікарів із цивільних лікарень. Тоді медики поверталися додому з безцінним досвідом, а нині більшість із них вже мобілізовані.
«Ті, хто вже працював у бойових умовах, краще адаптуються до служби», — зазначає вона.
На її думку, сьогодні є два реальні шляхи: або офіційно залучати цивільних лікарів у межах ротаційних програм, або мобілізовувати їх на короткі терміни — 3–6 місяців, із подальшим поверненням до основного місця роботи.
Водночас, просто скасувати бронювання лікарів вона вважає хибним кроком. Це, на її переконання, може створити ризики корупції та викликати ще більший спротив серед фахівців. «Деякі просто знайдуть спосіб уникнути мобілізації, інші — налякаються ще більше», — зазначає вона.
«Ми повинні визнавати помилки минулого. Повне бронювання медиків і хаотична мобілізаційна політика були непродуманими. Але є вихід — це поетапна ротація. І саме досвідчені лікарі зможуть підготувати новачків, які приходитимуть їм на зміну», — резюмувала Світлана Друзенко.
За її словами, сильна армія не може існувати без ефективної медицини, а медична система має працювати лише тоді, коли лікарі відчувають підтримку та правовий захист з боку держави.
Як виглядає робота медиків у зоні війни та як військо шукає фахівців — у статті "Бронювання медиків чи допомога фронту: дилема мобілізації фахівців" розповів військовий медик Дмитро Самофалов.
