Міжнародний комітет Червоного Хреста веде діалог з представниками влади у Москві, щоб нагадати їм про їхні обов'язки щодо військовополонених згідно з Женевськими конвенціями.
Про це "УП. Життя" розповів глава місії МКЧХ в Україні Юрг Еглін у відповідь на запитання про доступ до українських захисників у неволі.
У липні 2025 року Юрг Еглін завершує свою роботу і передає свої обов’язки наступнику. Ми поставили Егліну кілька запитань про результати його роботи.
На деякі з них нам не вдалося отримати повної відповіді, адже представники МКЧХ публічно не коментують деталі переговорів із чиновниками будь-яких країн або умови у місцях утримання полонених.
– Ми спираємося на міжнародне гуманітарне право – зокрема, на Женевські конвенції – як на основу нашої роботи. Ми ведемо діалог з владою в Москві, щоб нагадати їм про їхні зобов’язання за цими конвенціями. Ми використовуємо двосторонній і конфіденційний діалог, застосовуємо дипломатію та переконання у різних формах – як безпосередньо, так і за участі інших.
– На якому етапі зараз ідея створення змішаних медичних комісій для військовополонених? Чи була якась реакція з боку Росії щодо цього питання, і чи залишаються такі комісії актуальними?
– МКЧХ вітає всі ініціативи, спрямовані на звільнення та повернення військовополонених. За останні кілька місяців ми із задоволенням спостерігали значну кількість випадків звільнення та репатріації тяжкопоранених і хворих військовополонених.
Це триваючий процес – і це один із наших ключових пріоритетів – підтримувати та сприяти цим зусиллям у всіх можливих формах.
– Протягом останніх кількох років ми відновили та зміцнили наші відносини з українською владою в конструктивний і прагматичний спосіб. Сьогодні нас краще визнають за нашу масштабну гуманітарну діяльність, ми маємо прийняття з боку медіа та широкої громадськості.
Ми діємо у взаємодоповнюючий спосіб у складному середовищі з великою кількістю організацій і установ, виконуючи конкретну роль відповідно до принципів Женевських конвенцій.
Нам вдалося допомогти тисячам постраждалих людей по всій Україні через широкий спектр заходів – у сферах охорони здоров’я, енергетики, водопостачання, підготовки до зими та підтримки сімей зниклих безвісти.
– Це радше особиста ремарка: коли я прибув до Києва на початку 2023 року, я сподівався невдовзі побачити завершення цієї війни та покращення ситуації для українського народу.
На жаль, цього поки не сталося. У МКЧХ ми залишаємося відданими нашій місії і продовжуємо працювати в межах наших можливостей задля добробуту українців, які й далі потерпають від поточної ситуації.
У нашій роботі можуть бути недоліки чи обмеження, але досвід показує, що ми здатні на вдосконалення і рухаємося у правильному напрямку.
Нагадаємо, раніше в МКЧХ пояснювали, чому делегати займають позицію нейтралітету, як їздять у колонії для військовополонених і чому після теракту в Оленівці вони не відвідали уцілілих азовців.
Водночас організація неодноразово стикалася з критикою через свою "нейтральність" та, на думку багатьох родин, неефективність у питанні допомоги військовополоненим на території РФ.
У 2024 році Дмитро Лубінець заявив, що жоден звільнений з російського полону військовий не підтвердив Офісу осбудсмена, що бачив представників МКЧХ у місцях утримання.
