Вчора, 22 серпня, у Харкові відбулася така собі зовсім непомітна подія – відкриття нового пам’ятника. На території НТУ «ХПІ» у вузькому колі, але в присутності міського начальства відкрили пам’ятник… 50-й паралелі.
Про це Харків Times дізнався з повідомлення, розповсюдженого прес-службою вишу, яка стверджувала, що ця подія є неабиякою новиною для міста.
«Добрий день, колеги! До вашої уваги – новина. 22 серпня 2025 року в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбулося урочисте відкриття пам’ятника «50-й паралелі», – так і написано.
Прес служба ХПІ не пошкодувала красивих слів, аби розповісти відомості про цю подію та підкреслити її «масштабність і значущість». От тільки з масштабністю трохи таки не склалося, бо відкривали пам’ятник, хоча й у присутності мера міста Ігоря Терехова, але крім нього присутні на цій епохальній події були лише «представники ректорату, Наглядової ради та співробітники ХПІ». Ну, а відкриття відбулося поруч із Електрокорпусом (бо саме через нього, кажуть, проходить та паралель), за парканом із зачиненими воротами, за яким існує славетний виш від початку повномасштабного вторгнення рф. Доступу пересічним харківцям немає, ані до парку Політеху, ані до новенького пам’ятника.
Взагалі-то й «значущість» події викликає певні сумніви. Ну скажіть відверто, хто сьогодні у прифронтовому місті, яке бореться за життя, може сприйняти серйозно твердження ректора ХПІ Євгена Сокола, що встановлення цього пам’ятника є «можливістю внести свій вагомий внесок у розвиток Харкова та ще раз підтвердити, що наше місто — глобальне і по праву входить до числа найкращих міст світу»? Що підтверджує невеличка розмальована кулька за забором, нехай навіть вона виготовлена з «цілісного масиву каменю лабрадориту»?
В пересічного харківця, який кожного дня й ночі втомлюється рахувати повітряні тривоги із реальними загрозами безпілотників, ракет чи авіабомб, це відкриття викликає роздратування й цілий стос запитань. І не останнє серед них: чи не варто було потратити ці гроші, скажімо на безпілотники для ЗСУ? Гроші не ваші? Ну, так треба, мабуть, було підказати благодійникам з Асоціації випускників ХПІ витратити кошти саме так, хіба ні? От це було б і масштабно, і значущо!
І ще питаннячко: якщо вже ви так хотіли пам’ятник, то скільки випускників, студентів, викладачів вишу вже загинули на українсько-російській війні? Може, вони більш достойні пам’ятника, ніж абстрактна «50-та паралель», через що б там вона не проходила?
Зрозуміло, дивує участь у цьому збіговиську «вічно учорашніх» мера нашого прифронтового міста. Здається, Ігор Терехов просто «купився» на таку безглузду, цілком незрозумілу й від цього таку «мирну» подію. В нас же вже є знак «50 паралель» у Саду Шевченка, біля якого люблять фотографуватися мешканці та гості міста. Взагалі-то такі знаки є у містах по всьому світу, через які проходять якісь паралелі та меридіани, – мала архітектурна форма, суто мирний майже жарт, «відстань до Лондона така, а до Парижу отака», і можна постояти безпосередньо на паралелі. Навіть подібне «відкриття» не здивувало б, скажімо, у Винниці чи у Чернівцях. Дратувало б – так, але не дивувало б. Але у Харкові під бомбами… Не можна. Не можна так, щоб «і Богові, й мамоні». Не можна, постійно підкреслюючи «незламність та залізобетонність» і пишаючись цим із кожного білборду, час від часу раптом робити вигляд, що «в нас війни ніби-то немає». Це справляє дуже неприємне враження.
І наостанок – про паркан і ворота із замками. Парк Політехнічного фактично зачинили вже давно. В мешканців міста відібрали зелену рекреаційну зону, де всі, хто живе у середмісті, звикли гуляти серед архітектурних красот під віковими деревами. Але до повномасштабного вторгнення росії та жаху онлайн-освіти до Політеху хоча б можна було зайти вдень. А від початку вторгнення територію просто зачинили на замки і охорона біля воріт чатує, щоб «сторонні» (а це – мешканці нашого міста) не проникали за огорожу. Політех стоїть пустий, сумний та красивий за високим парканом, недосяжний для людей – у місті, де залишилося не так вже й багато парків, особливо таких, де відносно безпечно гуляти. Парк, який відібрали в міста. Славетна історія – за замкненими ворітьми. Викривлений простір посеред Харкова, де відкривають пам’ятники паралелям, а не загиблим захисникам.
