Уряд затвердив бюджетну декларацію до 2028 року: без радикальних змін, але з двома сценаріями війни та знайомими обіцянками, частина яких досі не виконана.
Наприкінці червня Кабінет міністрів вдруге від початку великої війни затвердив бюджетну декларацію. Цей документ – основа середньострокового бюджетного планування і база для формування держбюджетів на наступні три роки.
Нинішня декларація – на 2026-2028 роки – не відрізняється від попередньої ні структурою, ні підходами до бюджетної політики. Єдина новація – уперше прописано два сценарії (з огляду на різну тривалість війни). Це радше сигнал про тяглість планування, ніж про готовність переосмислити бюджетну політику.
Частина задумів декларації 2024 року не втілилася. Наприклад, перерозподіл додаткових 4% податку на доходи фізичних осіб до держбюджету чи відновлення роботи Дорожнього фонду не були враховані в проєкті держбюджету-2025. Не виключено, що і цього разу деякі положення декларації залишаться на папері.
Яким буде курс гривні? Чи зростуть мінімальні зарплати і пенсії? Чи доведеться підвищувати податки і скільки коштів держава планує виділяти на оборону?
Макроекономічний прогноз, на якому ґрунтується бюджетна декларація 2026-2028 років, помітно стриманіший порівняно з попереднім. Уряд дещо погіршив очікування щодо зростання економіки: якщо рік тому прогнозували підйом реального ВВП на 7,5% у 2026 році, то тепер закладають лише 4,5%.
На 2027 рік очікування знижені з 6,2% до 5%, на 2028-й прогнозують ріст на 5,7%. Номінальний ВВП перевищить попередні розрахунки завдяки вищому дефлятору: до 10,4 трлн грн у 2026-му (проти очікуваних раніше 10,1 трлн грн), 11,9 трлн грн у 2027-му (майже на рівні попереднього прогнозу) і до 13,5 трлн грн у 2028 році.
Стриманіші темпи відновлення пояснюються тим, що Україна продовжує протистояти масштабним викликам. Безпекові ризики залишаються високими, багато об’єктів інфраструктури пошкоджено, виробничі й логістичні ланцюги порушені, відчувається дефіцит робочої сили, інвестори обережні. Усе це гальмує економічне зростання навіть за умови очікуваного післявоєнного пожвавлення.
Інфляція в середньому може становити 9,7% у 2026 році і знизитися до 5,6% у 2028-му. Це означає, що до кінця періоду вона наблизиться до цільового діапазону Нацбанку (5% ± 1%). Водночас сальдо зовнішньої торгівлі залишатиметься від’ємним, хоча його розмір поступово скоротиться.
Курс гривні в новому прогнозі виглядає стабільнішим, ніж у попередньому: у 2026 році – на рівні 44,7 грн за дол. (раніше близько 46,5 грн), у 2027-му – 45,2 грн за дол. (проти 46,4 грн у попередньому сценарії), у 2028-му – 45,6 грн за дол.
Прожитковий мінімум та мінімальну зарплату більше не планують "морозити". Вони зростатимуть трохи вище прогнозованих темпів інфляції, що має забезпечити незначне зростання реальних доходів українців. Прожитковий мінімум для працездатних осіб підвищуватиметься з 3 028 грн у кінці 2025 року до 3 667 грн у 2028 році. Мінімальна зарплата зросте з 8 тис. грн у 2025 році до 8 688 грн у 2026-му, 9 374 грн – у 2027-му і 10 059 грн – у 2028 році.
Уряд прогнозує зростання доходів держбюджету з 2,3 трлн грн у 2025 році до 3,19 трлн грн у 2028-му – майже на третину за три роки. Найсуттєвішим ріст буде у 2026 році – на 16,8%, далі темпи уповільняться: до 6% – у 2027-му і 10,8% – у 2028-му. Прогнозні обсяги знижені порівняно з очікуваннями 2024 року: на 1,4% для 2026-го і на 8% для 2027-го, що свідчить про обережніший підхід до оцінок.
Основу бюджету становитимуть податкові надходження. Їх частка в загальних доходах зросте з 84% у 2026 році до 90,4% у 2028-му (порівняно з 53% у 2024-му).
Уряд заклав скромні обсяги надходжень грантів від партнерів. Мінфін воліє недооцінити цю статтю, адже її важко точно спрогнозувати та й публічно показувати великі цифри військової допомоги може бути чутливим моментом. Якщо іноземні донори дадуть більше грошей, це дозволить перевиконати план доходів, але бюджетне планування свідомо робиться консервативним.
При зростанні абсолютного обсягу податкових надходжень їх частка у ВВП знижуватиметься: з 23,6% у 2025 році до 21,4% у 2028-му. Це означає, що уряд не планує посилювати податковий тиск на бізнес і населення, а розраховує на розширення податкової бази завдяки економічному зростанню. Також уряд не пропонує підвищувати основні податкові ставки.
У розрахунки доходів включена низка окремих податкових заходів. Передусім уряд планує з 2025 року повернути до держбюджету 4% ПДФО, які тимчасово (на 2022-2024 роки) передавалися місцевим громадам. Це принесе держскарбниці близько 16 млрд грн у 2026 році, 19,5 млрд грн у 2027-му і 22,9 млрд грн у 2028-му.
Також планується поступово підвищувати акцизи на тютюнові вироби та пальне до євросоюзівського рівня, що дасть десятки мільярдів гривень щороку. Розглядається і введення акцизного податку на солодкі напої з 2026 року. Триватиме практика оподаткування прибутків банків за підвищеною ставкою 25%.
Уряд планує скорочувати видатки: з 3,9 трлн грн у 2025 році до 3,7 трлн грн у 2026-му та 3,5 трлн грн у 2027 році. Щоправда, на 2028 рік прогнозується збільшення видатків до близько 3,7 трлн грн. Причина такої динаміки – очікуване зменшення військових потреб. Сектор безпеки й оборони наразі "з’їдає" майже половину бюджету і саме на ньому уряд планує економити в наступні роки.
Спад фінансування армії пов'язаний з очікуванням зниження інтенсивності боїв у 2026 році – чи то внаслідок перелому у війні, чи то завдяки досягненню домовленостей про припинення вогню або перемирʼя.
Навіть у базовому, відносно оптимістичному сценарії деескалації потреби сектору оборони величезні. Навіть якщо активна війна стихне, Україна не зможе одразу скоротити військові видатки до довоєнних масштабів. За базовим сценарієм, у 2026 році на них спрямують 1,3 трлн грн, тобто 35,8% всіх бюджетних видатків – на 16% менше, ніж закладалося на 2025 рік (до майбутніх коригувань бюджету).
Уряд змоделював альтернативний сценарій: якщо бої триватимуть і в 2026 році.
У цьому разі фінансування сектору оборони доведеться повернути на рівень 2025 року: близько 2,6 трлн грн на рік. Утримувати такий рівень видатків власним коштом Україна не зможе. Для цього сценарію критичною умовою є збереження зовнішньої підтримки: щонайменше 40 млрд дол. щороку, аби держава могла фінансувати всі соціально-економічні видатки і не збанкрутувати.
Один з можливих кроків у відповідь на цей виклик – створення окремого міжнародного фонду для фінансування армії. Уряд пропонує залучити до нього кошти від так званої коаліції охочих – групи партнерів, які готові забезпечувати Україну безпековою допомогою в довгостроковій перспективі.
Такий фонд дозволить фінансувати зарплати військовослужбовців, закуповувати озброєння українського виробництва, логістичне забезпечення та інші потреби оборонного сектору, які зараз лягають на державний бюджет.
Створенню цього фонду мала б сприяти недавня домовленість країн НАТО. Вона передбачає, що частину коштів, які члени альянсу зобов’язані планувати на оборонні потреби як частку власного ВВП, можна спрямовувати на підтримку України. Якщо такий механізм підтримки запрацює, він значно розвантажить українські публічні фінанси в перехідний період після війни.
У найближчі роки держава планує збільшувати соціальні видатки на рівень інфляції. Вони зростуть з 421,4 млрд грн у 2025 році до 444,8 млрд грн у 2028-му, тобто лише на 5,6% за три роки. Цей приріст обумовлений переважно підвищенням прожиткового мінімуму, від якого залежать багато видів соціальних виплат, а також закладеними витратами на щорічну індексацію пенсій.
Нових щедрих програм підтримки не передбачається. Соціальна політика буде спрямована на оптимізацію чинних механізмів допомоги та їхню адресність.
Стриманими в декларації на 2026-2028 роки є і видатки на відновлення інфраструктури та економіки. Більшість необоронних видатків у 2026 році будуть на рівні 2025-го, а в деяких напрямах – навіть нижчими через брак ресурсів.
Наприклад, на Міненергетики у 2026 році передбачено лише 4,5 млрд грн (у 2025-му було 10,5 млрд грн), а видатки на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури впадуть із 41,3 млрд грн у 2025 році до 5,5 млрд грн у 2026-му.
Уперше паралельно з бюджетною декларацією уряд підготував середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій. Це новий інструмент, покликаний чітко визначити, які галузі отримають основні капітальні вкладення у 2026-2028 роках.
У плані окреслені ключові напрямки для державних інвестицій з розподілом за галузями та орієнтовними обсягами фінансування. За три роки на публічні інвестиції планують спрямувати 581,4 млрд грн: 234,2 млрд грн – з держбюджету (зокрема 90 млрд грн через Державний фонд регіонального розвитку), 91,4 млрд грн – коштом міжнародної допомоги, 248,1 млрд грн – під державні гарантії.
Пріоритетними сферами визначені транспорт (дороги та залізниця), енергетика (генерація, розподіл, енергоефективність), освіта і наука (відбудова і модернізація закладів), охорона здоров’я (створення сучасних медичних центрів, онколікарень), соціальний захист (житло для ветеранів, підтримка сімей з дітьми).
У разі деескалації внутрішній ресурс державного бюджету частково "перекидатимуть" на цивільні проєкти (фінансування дорожнього фонду, інвестиційні проєкти розвитку). Якщо виникне потреба, то кошти, які планувалися на інфраструктуру, знову спрямують на оборону. Тобто бюджет-2026 і надалі буде "воєнним", хоча і з певними ознаками підготовки до післявоєнного відновлення.
Показово, що ключовою ціллю бюджетної політики на 2026-2028 роки визначене скорочення дефіциту державного бюджету: до 9,9% ВВП у 2026 році, 6% ВВП у 2027-му і лише 3,8% ВВП у 2028-му. Досягти цього уряд розраховує завдяки поступовому зниженню оборонних видатків і стриманій соціальній політиці.
Державний борг при цьому залишатиметься високим: близько 100% від ВВП протягом усього прогнозного періоду. Фінансувати дефіцит планують здебільшого коштом міжнародних партнерів (кредитів та грантів), тож успіх бюджетної стратегії залежить від продовження співпраці із Заходом.
Головний ризик прогнозу – безпекова ситуація: ескалація чи затягування боїв можуть перекреслити розрахунки уряду, змусивши збільшувати видатки на оборону і шукати додаткові зовнішні гроші. Серед інших ризиків – можливі атаки на інфраструктуру, погіршення демографічної ситуації та прискорення інфляції.
Бюджетна декларація на 2026-2028 роки демонструє обережний підхід уряду: без різких кроків, з поміркованими очікуваннями та ставкою на поступову стабілізацію. Уряд намагається тримати баланс між безпековими витратами, соціальними зобов’язаннями та бажанням зменшити дефіцит. Ключова умова виконання цього плану – збереження зовнішньої підтримки і контрольоване безпекове середовище.
Попри всі виклики, декларація фіксує намір перейти від екстреного виживання до перших кроків відновлення. Чи буде для цього простір – залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація на фронті, чи не скоротиться міжнародна допомога і наскільки швидко зможе оговтатися українська економіка. Наразі це лише дорожня карта. Чи зможе за нею їхати держава, покаже найближчий рік.
Співавтори – Тарас Маршалок, Інна Студеннікова, Дмитро Андрієнко, Тетяна Лутай, Людмила Михалик, Владислав Ієрусалимов, Вікторія Клімчук, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки
