У Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася масштабна колективна виставка «Між світами», що об’єднує роботи 187 сучасних українських митців. Це не просто експозиція — це безмежний простір, який охоплює атріум та перший поверх музею, де осмислюється лімінальність: стан між «до» і «після», між тілесним і природним, між особистим досвідом і колективною пам’яттю.
На думку кураторки Наталії Купчик, артпроєкт поєднує український досвід «зламу світів» із ширшим інтелектуальним контекстом — від ідей лімінальності до погляду Франца Фанона на «поранену суб’єктність» і необхідність переозначення себе через власну історію. Паралельно розгортається діалог про співіснування людини й природи: не як протилежностей, а як частин єдиного, крихкого цілого — у дусі сучасної екологічної думки.
«Ми прагнули створити простір, де мистецтво не просто реагує на травму, а трансформує її в мову турботи, росту та взаємної підтримки. Це не виставка про втрату — це виставка про можливість бути разом, навіть у розшарованому часі», — розповідає Наталія Купчик.
За її словами, виставка «Між світами» продовжує лінію підтримки українських митців, започатковану у попередніх виставках «Незламні квіти» (2023) та «Невидимі сади» (2024).
Ми бачимо, як мистецтво стає не лише способом самовираження, а й джерелом внутрішнього відновлення. Цей проєкт — про силу бути вразливим і водночас стійким. Він актуальний саме зараз, коли суспільство шукає нові форми співпереживання і солідарності», — зауважує мисткиня.
На виставці представлені роботи митців, які почали творити під час війни, а також авторів із усталеною практикою. Усі ці твори — свідчення того, як мистецтво може слугувати внутрішньою опорою, допомагати проживати складні досвіди та формувати простір підтримки всередині художньої спільноти.
Експозиція поділена на два розділи: ботанічний живопис і сучасне мистецтво. Перший — як медитативна практика спостереження за природою, другий — як поле для переозначення тілесності, пам’яті та соціального досвіду.
Особливим акцентом виставки став персональний артпроєкт кураторки Наталії Купчик — «Сад». Це глибоко особисте висловлювання, натхнене образами з «Маленького принца» Антуана де Сент-Екзюпері. Рослини й квіти, створені мисткинею, — частини її внутрішнього саду, її побуту, її щоденного простору. Вони втілюють ідею: після того, як наводиш лад у собі, можеш навести лад у світі — у тій частині планети, яку здатен впорядкувати.
Ще один персональний проєкт у межах виставки — «На межі» художниці Дельнари Ель. Авторка досліджує теми міграції, стійкості та відновлення, використовуючи природу як метафору глибоких емоційних процесів. Її роботи охоплюють живопис, монотипію, ціанотипію, колаж, фотографію та скульптуру — техніки, що дозволяють працювати з темами тілесності, ландшафту і часу.
«Між світами» — це не просто виставка, а запрошення до внутрішнього діалогу. Тут мистецтво не дає готових відповідей, але створює простір, у якому можна поставити важливі запитання: про себе, про світ, про спільність і про майбутнє. У час, коли реальність розшаровується, саме такі проєкти допомагають зібрати себе докупи — через уважність, співпереживання і здатність бачити красу навіть у крихкому», — наголошують ініціатори проєкту.
Також у рамках виставки заплановані: публічна та освітня програми, майстеркласи, кураторські екскурсії, лекції від екологів, науковців та мистецтвознавців.
Коли: до 12 жовтня, з 10:00 до 18:00, понеділок і вівторок — вихідні
Де: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Шевченка, 12
Вартість квитка: 150 грн, для учнів, студентів і пенсіонерів 70 грн.
До теми: «ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ» Романа Романишина: виставка про мистецтво як простір пам’яті, тіла і часу.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
