У футболі є гравці, які забивають. Є гравці, які віддають. Є тренери, які надихають, і президенти, які формують візію.
А є Томас Мюллер - гібрид усього перерахованого, тільки з доданою вартістю у вигляді тонкої іронії, необразливої зухвалості та вміння заряджати навіть нудні матчі теплом людської присутності.
Цей матч проти "Окленда" не мав жодної спортивної інтриги. І не мав її ще до стартового свистка. 10:0 - рахунок для історії, але не для історій.
"Дев'яносто хвилин у таку спеку!, - кинув він журналістам дорогою до роздягальні. - Тепер мені треба відро з льодом, як у Пера Мертезакера".
Після фінального свистка увага перемістилася з подій на полі на тонкий шар між футбольною формою та людською щирістю. Мюллер, із посмішкою, що з роками не втрачає легкості, пройшов крізь мікс-зону.
???? pic.twitter.com/R6pYSdvr04
Розповів про дрібну суперечку з арбітром:
"Перед кожним кутовим він нагадував, шо тримати суперника не можна - хоча цього й так ніхто не робив! Він просто тягнув час і швидко зупиняв наші святкування. Але ж це про зв'язок з фанатами!"
Ми звикли, що післяматчеві коментарі - це формальність. Але для Мюллера це можливість пожити у власному кіно.
На запитання, чи є в команди кураж перед матчем з "Бокою" в Маямі, Мюллер відповів у стилі, який можна оформлювати авторським правом:
"Та це як гол у порожні ворота. Ми в захваті від "Боки"!"
А коли вже йшов до автобуса, кинув останню настанову, яка могла б звучати як жарт, якби в ній не було зерна вікової мудрості:
"Компресійні шкарпетки! Рекомендую всім. У будь-якому віці".
Томаса Мюллера важко описати одним реченням. Він не герой заголовків і не зірка хайлайтів. Мюллер - це атмосфера, яку він створює навколо себе. Інтонація в роздягальні. Нотатка на полях історії клубу.
Мюллер - не просто ветеран. Він не схожий на типового клубного символа, який ходить у костюмі по базі, читає мотиваційні промови і запрошує молодь "поговорити". Його метод інший - живий, щирий, без зайвої урочистості.
Він і є тією "баварською міфологією", про яку так люблять говорити чиновники, але не кожен може її уловити і пояснити.
Після гри гравці "Окленда" полювали за мюллерівськими футболками - буквально.
"Вони хотіли більше ніж я мав. Я розумію: для них це особливий момент. Та й моїх футболок залишилося не так багато...", - з усмішкою зазнається Мюллер.
Це звучить як завуальоване прощання. Мюллер поки не озвучив рішення. Але навколо нього - тиша, яка говорить більше за слова. І водночас на полі - він активний, натхненний. Забиває, роздає паси, проводить всю гру. І сміється.
А поки він мовчить, американські клуби - ні. Кажуть, вже є інтерес з боку "Цинциннаті". Як пише Süddeutsche Zeitung, в Лос-Анджелесі теж зацікавлені. Питання звучить прямо: чи одягне Томас Мюллер іншу футболку, окрім баварської?
Втім, Мюллер, здається, все ж почав готуватися до майбутнього.
"Хочу трохи познайомитися з Америкою. Цинциннаті вже побачив. Далі - Маямі і Шарлотт. Лос-Анджелес? Там у нас матчів немає".
У повітрі відчувається зміна. "Баварія" на цьому турнірі - не просто учасник. Це команда, яка готується до наступної ери. Без шуму і маніфестів, але з чітким розумінням, що деякі глави добігають кінця.
25 years. 250 goals. Thomas Muller is Bayern Munich. pic.twitter.com/ue51WKsE98
І це одне з найболючіших питань, яке стоїть перед клубом: як вони житимуть без людини, яка втілює дух "Баварії" як ніхто інший?
РЕКЛАМА УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ. ТОВ "БУКМЕКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "ФАВБЕТ". Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності від 28.12.2022, видана згідно з рішенням КРАІЛ № 433 від 13.12.2022 та Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 20.04.2021, видана згідно з рішенням КРАІЛ № 137 від 05.04.2021, зі змінами.
Питання - болюче, та не єдине. У цій подорожі до США мюнхенці привезли з собою не лише дивну нову форму, а й цілу валізу питань. Хто прийде? Хто піде? І головне - чи не занадто багато "але" навколо цього нового "початку"?
Лерой Сане ще в США, але скоро приєднається до "Галатасараю". Матіс Тель перейде в "Тоттенгем". Стосовно решти Макс Еберл, як справжній спортивний директор, відповідав чемно і сухо:
А поки Ніко Вільямса пов'язують з "Барселоною", Джонатан Та, новий захисник, швидко адаптувався: асист у першому ж матчі. В нього навіть запитали про спірну форму "Баварії". Відповідь - як у дипломата:
"Я щасливий, що одягнув її, і дуже, дуже гордий носити цей герб. На тренуваннях тут все інакше - відчуваєш, що від тебе вимагають максимуму у кожній вправі. Це вражає".
Але не так, як відповів би Мюллер. Тому повернімося до першого питання: хто зможе замінити Томаса - на полі та поза ним?
Є хлопець. Йому 17-ть. Леннарт Карл. Уродженець Мюнхена, вихованець "Баварії". Вийшов після перерви проти "Окленда" і не загубився. Навіть навпаки: грав просто, легко. Без крикливих жестів, але з поглядом, у якому ще не було втоми. Після гри зібрав схвальні відгуки від старших: Еберла, Та, Павловіча.
Можливо, це початок. Але навіть Леннарт, наймолодший у команді, сказав:
"Питання в тому - де Томас Мюллер не є шоуменом? Він важливий для нас і для фанатів. Усі люблять Томаса Мюллера!".
Бо Томас Мюллер - незамінний. Він грав 90 хвилин у спеку, яка змусила замовкнути навіть американських репортерів. З енергією, яку не прописує жодна фізіологія. З харизмою, яку не передбачає жодна тактика.
✋???????????????? ???????????? des Tages! #FCBACFC Jetzt ALLE 10 Tore in unseren Highlights anschauen ???? https://t.co/ndGEv1O5CW#FIFACWC #TakeItToTheWorld pic.twitter.com/RDZVyHeiCN
Томас Мюллер - це не позиція. Це присутність.
Його не можна замінити іншим гравцем. Його можна тільки пережити і пам'ятати. Якщо у вас у команді є Томас Мюллер - ви щасливі. Якщо він іде - доведеться звикати до тиші.
Усі заявки на заміну Мюллера можна надсилати Максу Еберлу. Але будьте обережні - жоден алгоритм не повторить цього чоловіка з комп'ютерною точністю. Тому що Мюллер - не число в системі координат, а вісь, за якою вимірюється настрій "Баварії".
