Українські діячі науки, культури та спорту назвали скандальний конкурс на посаду наступного Уповноваженого із захисту державної мови "спробою дестабілізувати роботу" цієї інституції.
Вони закликали повторно призначити на посаду теперішнього мовного омбудсмена Тараса Кременя.
Про це йдеться у відкритому зверненні, яке опублікували на "Порталі мовної політики". До нього, зокрема, долучилися:
У зверненні наголосили, що частиною політики РФ є стримування українізації, зросійщення українців і лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях. Відтак боротьбу за український мовний простір вважають "одним із важливим складників екзистенційної війни за незалежність".
Нагадаємо, на початку липня 2025 року спливає п’ятирічна каденція Тараса Кременя на посаді Уповноваженого із захисту державної мови. Автори листа зауважують, що попри "значні досягнення" теперішнього омбудсмена, жоден посадовець знову не висунув його кандидатом на посаду.
Натомість у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій, Міністерстві юстиції та в Уповноваженого з прав людини запропонували претендентами фольклористок та посадовця Кабміну.
Раніше активісти висловили сумніви в тому, що ці кандидати відповідають вимогам закону до професійних якостей омбудсмена. Як свідчить текст звернення, тепер вони відмовилися від участі в конкурсі на посаду.
"Закликаємо віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України, міністра культури та стратегічних комунікацій, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду.
Вважаємо, що кандидатура чинного Уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією. Забезпечуючи її сталу діяльність і розвиток, утверджуємо державну мову та права українських громадян!" – зазначили підписанти.
Автори звернення зауважили, що Тарас Кремінь був співавтором закону про державну мову, разом із командою створили "дієву, незалежну" інституцію, налагодили співпрацю з органами влади та громадськістю, а також проводять "ефективну роботу" з запобігання порушенням, контролю за дотриманням мовного законодавства.
Наприкінці квітня понад двадцять громадських організацій заявили про спроби Офісу президента послабити інституцію Уповноваженого мовного омбудсмена. Причиною занепокоєння стало те, що на посаду запропонували кандидатів без досвіду захисту української мови чи правозахисної діяльності, які є основними вимогами до претендентів.
"Уповноважений із захисту державної мови має бути здатним впоратись із викликами і бути незалежними від влади. Дуже часто вирішувати конфліктні ситуації і тримати тверді позиції щодо законів", – пояснювала засновниця ініціативи "Навчай українською" Наталія Федечко.
Пізніше активісти оприлюднили імена кандидатів на посаду. Ними виявилися філологині Олена Івановська та Ірина Коваль-Фучило, а також посадовець Кабміну Павло Полянський.
Теперішній Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь погодився з тим, що кожен із претендентів не відповідає вимогам і заявив, що готовий продовжувати роботу, хоча його кандидатуру не висували.
