Влада Харькова стала справжньою героїнею індивідуального турніру шпажисток на чемпіонаті світу 2025, що проходить у грузинському Тбілісі. 28-річна українка проявила неймовірну холоднокровність, тричі здобувши перемогу в один укол у трьох вирішальних поєдинках – 15:14.
Зокрема, в півфіналі наша землячка здолала першу шпажистку світового рейтингу та чемпіонку світу 2022 року, кореянку Сон Се Ра, а у фінальній сутичці виявилася сильнішою за бронзову призерку Олімпійських ігор 2020 та чемпіонку Європи 2018 – Катріну Лехіс із Естонії.
Новоспечена чемпіонка світу дала ексклюзивне інтерв’ю "Чемпіону", в якому розповіла про свої емоції після тріумфу, силу ментальної підготовки, внесок тренерського штабу, жорстку позицію щодо присутності російських спортсменів, а також поділилася планами на майбутнє.
– Владо, які емоції переповнюють після здобуття першої за 22 роки української золотої медалі чемпіонату світу у шпазі?
– Емоції просто чудові. Часом треба себе зупиняти й повертати до реальності, тому що це моя дитяча мрія. Я себе зупиняю і думаю "Вау, я дійсно це змогла, я дійсно перемогла – і це реальність".
– Який поєдинок на цьому чемпіонаті був для Вас найважчим і чому?
– Не знаю, кожен поєдинок був для мене складним. Взагалі не було легких поєдинків, тому що це дуже відповідальні змагання. Я дуже відповідально підійшла до кожного поєдинку з кожним спортсменом, не зважаючи на рівень, на статус. Для мене вони всі були рівні. Найважливішим для мене було показати в кожному поєдинку своє найякісніше фехтування.
– Що допомогло зберегти холодний розум у найвідповідальніші секунди трьох останніх поєдинків, коли все вирішував один вирішальний укол?
– Взагалі, ще перед Олімпійськими іграми 2024, десь за рік до них, я досить плідно підійшла до ментальної підготовки себе до змагань. Я спілкувалася з людьми, зі спортивними коучами, й відкрила для себе медитацію. Тому за рік до Олімпійських ігор я почала її практикувати, почала дихати на змаганнях – тобто, я просто концентрую свою увагу на диханні, рахую його. І саме, власне, на цих змаганнях я це і робила цілий день. Тобто, починаючи від ранку, я відганяла всі думки, концентрувала свою увагу тільки на диханні. І також у поєдинках, коли ставались такі дуже емоційно критичні ситуації, все, що я робила – це просто відганяла будь-які думки від себе й концентрувала максимально свою увагу на диханні. Щоб мій розум був вільний і щоб виходити на доріжку без будь-яких очікувань і намірів – і це дає змогу сприймати бій таким, який він є.
– Чи вірили Ви з самого початку, що золото можливе саме цього року?
– Звичайно, вірила. Я 20 років тренуюся, 20 років іду до цієї мрії, тому моя віра з самого дитинства дуже велика. Я все життя готувалася саме до цього моменту.
– Досвід Наталії Конрад, яка 22 роки тому здобула для України перше золото чемпіонату світу в особистій шпазі, відіграв важливу роль у досягненні цього успіху?
– Звичайно, досвід Наталії Конрад – дуже важливий, вона передає його нам усім. Передусім відзначу її потужне бачення фехтування. Те, як вона не просто може бути успішною спортсменкою, а й неймовірно кваліфікованим тренером. Я б хотіла наголосити, що в нас просто магічний тренерський склад. У нас також є Богдан Нікішин, який ще нещодавно тримав шпагу в руках. Він просто прийшов і зібрав цю команду. Ми показуємо з ним шалені результати – і з кожним роком стаємо все кращими й кращими. Я на сто відсотків впевнена, що в цьому величезна заслуга нашого тренерського штабу.
– Чи несподіваним було бажання організаторів зробити спільне фото з призерами першого змагального дня, серед яких був росіянин? І наскільки сильно впливає на Вас присутність російських спортсменів?
– Ви знаєте, я настільки була сконцентрована на своїх поєдинках, коли сиділа в кол-румі, що взагалі не знала, що там відбувається у фіналі у хлопців, хто там фехтує – я на це не звертала увагу. І вже потім, коли ми стояли на пʼєдесталі й вони почали підкликати хлопців для того, щоб зробити спільну фотографію, мені хтось з нашої команди крикнув, типу, Владо. І я в цей момент починаю озиратись і розумію, що ми зараз стоїмо і вони хочуть робити спільну фотографію. І, звичайно, позиція українців, моя позиція, позиція всієї команди – дуже прозора. Цього неможливо допустити в жодному разі. І щойно я зрозуміла – звичайно, я зробила відповідні дії.
Це мій третій чемпіонат світу, у другому я не брала участі, бо ми бойкотували його через росіян. Вони завдають великої шкоди як нашій країні, так і спортсменам, всім українцям. І мені шкода, що позиція світу не є стабільною і не є чіткою, що допускаються такі ганебні рішення про допуск росіян. Тому так, це на нас впливає емоційно, але й водночас мотивує ось так виступати, щоб підіймати прапор України й нагадувати світу, що війна продовжується і ми ведемо свою боротьбу.
– Подальші плани – це закінчити ці змагання успішно. В нас ще попереду змагання у командному заліку. Ми маємо чудову команду, в нас прекрасні дівчата, тож я вірю що, ми можемо показати найкращий результат. Після цього – довгоочікуваний відпочинок, після якого – далі в бій.
Нагадаємо, Влада Харькова стала першою за 22 роки українською чемпіонкою світу у шпазі, повторивши легендарний успіх Наталії Конрад, яка нині працює головною тренеркою збірної України.
У червні цього року команда українських шпажисток виграла золоті медалі чемпіонату Європи. На чемпіонаті світу 2025 командний турнір шпажисток відбудеться 25-26 липня.
