«Тисячу порізів» завдають Силам оборони в прикордонні Харківщини. Цивільні відкрили сезон полювання на FPV. Нова поведінка «шахедів». Загроза онлайн-освіті чи покращення: який наказ скасовує перший віцепрем’єр. Головні події війни в Харківській області за тиждень – в огляді МГ «Об’єктив».
Коротко про ситуацію на фронті
Кількість штурмів на добу на Харківщині дещо знизилася, свідчать дані Генштабу ЗСУ. Здебільшого «заспокоївся» Куп’янський напрямок. На добу їх було менше десятка, а під кінець тижня дійшло до трьох-чотирьох. Водночас на півночі Харківщини інтенсивність бойових дій залишалася високою, а їх географія – достатньо насиченою. Ворог випробовує прикордоння. Військовий оглядач «Інформаційного спротиву» Костянтин Машовець повідомив також про марну спробу росіян прорватися в напрямку села Бологівка, що між Міловим і Строївкою. Команда DeepState тричі коригувала мапу фронту на Харківщині: 13 липня повідомили про розширення російського плацдарму на правому березі Осколу в районі Красного Першого. 15 – про просування ворога в бік Амбарного. А 17 – поблизу села Гатище. За даними оглядача «Інформаційного спротиву» Олександра Коваленка, поки що ворогу вдалося закріпитися тільки в лісосмугах. Їхня найближча мета – прорватися в руїни олійноекстракційного та хлібного заводів. На околицях ідуть бої.
Тактика «тисячі порізів» та буферна зона
«Росіяни, на жаль, мають чисельну перевагу. Зараз їхня тактика полягає в тому, щоб максимально розтягнути нашу оборону, тому ми і бачимо зведення Генштабу, що вони намагаються атакувати в різних місцях. Вони намагаються розтягувати нашу оборону, шукаючи слабкі місця. І якщо, як вони думають, їм вдається знаходити таке місце, вони там будуть накопичувати піхоту та, як вони думають, будуть розвивати успіх», – повідомив речник ОТУ «Харків» Павло Шамшин.
Тактика «тисячі порізів», яку російська армія наразі використовує на Харківщині, не є чимось новим для окупантів у принципі. Але такої інтенсивності бойових дій одночасно на різних ділянках вздовж держкордону давно не спостерігалося. Військові аналітики розглядають кілька варіантів задумів ворога. Від наступу на Великий Бурлук чи правобережний Куп’янськ через кордон до повернення ідеї сумнозвісної «буферної зони».
«Якщо дивимося загально на ситуацію, яка складається саме на Харківщині, здається, що вони починають формувати те, про що говорив там Путін – якусь там буферну зону. Буферну зону, щоб сформувати по всьому кордону з Україною, ресурсу їм не вистачить. Але такі точкові удари по прикордонних населених пунктах, які знаходяться майже на кордоні, вони мають мету відволікання уваги. Російські пропагандисти заявляють про те, що в Дегтярне зайшли росіяни і нібито його окупували. Там може знаходитись диверсійно-розвідувальна група. По тих населених пунктах, які знаходяться біля кордону, майже на кордоні: Шабельне, Піщане, Дегтярне будуть спроби заходження. І нібито ми повертаємо Харківську область під свій контроль. Ну, давайте одразу проголосуємо, щоб внести її в Конституцію, як частину Російської Федерації. Разом із Сумською областю, а наперед ще й Дніпропетровщину. Тобто цей шизофренізм головного мозку, якого в росіян в більшості випадків немає, він відсутній, але він буде тільки прогресувати. Але при цьому треба розуміти, що якихось глобальних, масштабних дій вони не можуть зараз реалізувати», – вважає військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
На Харківщині з’явились мисливці на FPV
Прикордоння та прифронтові території Харківщини потерпають не тільки від атак російських ДРГ і обстрілів. Усе частіше на цивільних і будь-який транспорт полюють FPV -дрони. Одна з розповсюджених тактик – так звані «сплячі» дрони. Залітаючи в українське прикордоння, FPV сідають на споруди, котрі операторам вдається знайти біля доріг. А далі – чекають на рух транспорту. Побачивши автівку, дрон підіймають у небо та атакують. Це дозволяє економити заряд батареї та нишком бити по автівках з цивільними і військовими. Проте на Харківщині місцеві поступово вчаться протидіяти цій тактиці. Подробиці розповів начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко. Він повідомив: у селі Цупівка з’явилися мисливці на FPV. Це цивільні, які до повномасштабного вторгнення полювали на дичину, а зараз «перекваліфікувалися». Задоренко опублікував відео одного з таких полювань, де влучним пострілом російський дрон «зняли» з даху місцевого магазину.
Чергові зміни в «поведінці» російських ударних БпЛА зафіксували в небі над Харківщиною. Цього тижня жителі Харкова, які слідкують за моніторинговими каналами, відзначали – «шахеди» часто пролітали місто, не завдаючи ударів. Або ж завдаючи їх далеко не на першому заході. Ці спостереження підтвердили у ХОВА.
«Вони дещо змінюють «шахеди». Постійно комбінують з тим, щоб запускати муляжі для того, щоб відволікати Сили оборони. З різною абсолютно траєкторією. Вони, наприклад, фіксують те, що вони пройшли місто Харків. Після того вони різко повертаються для ураження цивільних обʼєктів», – розповів голова ХОВА Олег Синєгубов.
Тривога через онлайн-освіту в Харкові
До повітряних тривог у Харкові на днях додалася ще й інформаційна. Батьківську спільноту та вчителів сколихнула заява першого віцепрем’єрміністра України Михайла Федорова. Той перед призначенням на посаду дав обіцянку скасувати наказ Міністерства освіти України №1112 про дистанційну освіту. Це рішення Федоров супроводив коментарем: «будемо шукати шлях, як… виводити дітей в офлайн». На початку це сприйняли, як намір скасувати дистанційне навчання взагалі. Проте за пів доби міністр схаменувся та заспокоїв: дистанційка залишиться. А наказ Міносвіти скасують, бо проти окремих його положень виступали громади та депутати. Причин протестів було декілька. По-перше, МОН наполягало на переведенні вже з 1 вересня дітей-переселенців, які знаходяться на тилових територіях України, до шкіл за місцем перебування. Тобто харків’яни, які тимчасово виїхали, мали б забирати дітей з дистанційки в рідних школах і віддавати до нових навчальних закладів. По-друге – і це було головною причиною невдоволення – наказ вимагав мати мінімум 20 учнів у дистанційному класі. Недостатньо наповнені класи довелося б скорочувати, а слідом – звільняти вчителів і ліквідувати школи. Селам і невеличким громадам це загрожувало повним знищенням навчальних закладів. Харкову – втратою як учнів, так і педагогів. Тож скасування наказу насправді є хорошою новиною, пояснив мер Ігор Терехов. Він запевнив: онлайн-навчання у Харкові буде.
