Метою потенційної операції Росії, про ймовірність якої попереджають розвідки низки країн, проти країн Балтії або Скандинавії буде не так захоплення їхніх територій, скільки розвал НАТО як військово-політичної організації, пише в матеріалі «Після України: хто наступний у прицілі Кремля» оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко.
«В Москві роблять ставку на те, що Захід не готовий до ризику й волітиме ухилитися від виконання своїх союзницьких зобов’язань і втручання в збройний конфлікт, аніж постати перед перспективою ядерної ескалації», - вказує аналітик.
Він зазначає, що це підтверджує стратегія Заходу, який в умовах повномасштабної війни в Україні прагне мінімізувати ризики та уникнути прямого зіткнення з Росією.
«Позиція нинішньої американської адміністрації вже неодноразово давала привід сумніватися в тому, що в межах статті 5 США підуть на захист своїх європейських союзників», - додає автор, нагадуючи слова Трампа, що його «зовсім не хвилює» посилення військової активності РФ біля Фінляндії та Норвегії.
Натомість Польща, країни Балтії та Північної Європи майже певні, що в разі припинення війни в Україні під загрозою опиняться саме вони та готуються до ймовірного російського вторгнення, яке прогнозують на 2030 рік.
Так, данська військова розвідка оцінила, що в разі припинення бойових дій в Україні Росія буде готова до нової війни із однією країною приблизно через шість місяців, а приблизно через два роки буде готова воювати проти кількох країн у регіоні Балтійського моря. Водночас через п’ять років Росія може бути готова до великомасштабної війни на європейському континенті без участі США.
Глава німецької розвідки Бруно Каль вислови думку, що раніше закінчиться війна в Україні, то швидше Росія захоче випробувати міць країн Заходу та перевірити дієвість статті 5 Вашингтонського договору.
Тим часом генеральний секретар НАТО Марк Рютте переконаний, що РФ, якщо й наважиться на агресію проти Альянсу, зазнає нищівної поразки, оскільки оборонний потенціал альянсу не викликає сумнівів.
