Завершився престижний снукерний турнір British Open 2025, що тривав з 21 по 28 вересня в англійському Челтнемі.
Змагання продемонстрували: фаворити лише входять у сезон, а якщо Шон Мерфі у формі – він може програти хіба що самому собі.
Про головне – в огляді від "Чемпіона".
Більшість знає Мерфі як "Чарівника" (The Magician). Та часто забувається, що він має ще одне промовисте прізвисько – "Містер Стабільність" (Mister Stability)
І саме стабільністю Шон блиснув у фіналі проти Ентоні Макгілла: три сенчурі, п’ять брейків на 50+ очок – це був справжній майстер-клас. Макгілл також показував якісний снукер, але проти такого Мерфі навіть незначні помилки каралися безжально.
Шон провів справді блискучий тиждень у Челтнемі: виграв 37 фреймів і віддав лише 15. Особливо напруженим був матч із Джаддом Трампом – 4:3, решту суперників "чарівник" буквально зніс зі столу. Перемоги над Марком Селбі (6:1) та Нілом Робертсоном (4:1) – яскраві тому приклади.
Марк Селбі намагався боротися до кінця – чого вартий лише фрейм №6 у півфіналі, де він зробив чотири снукери поспіль. Але Мерфі викрутився і там, хоча й іноді фолив через складність ситуації на столі.
Ще кілька тижнів тому Шон був у кризі. На старті сезону – часті поразки, і він уперше за багато років опинився під загрозою вильоту з топ-16 світового рейтингу.
Але перемога на British Open принесла йому 100 тисяч фунтів і стільки ж очок – тепер він закріпився на 12-й позиції. А це важливо, адже в кінці сезону найкращі 16 снукеристів отримають пряму путівку на чемпіонату світу в "Крусібл".
Не обмежився Мерфі лише блискучою грою. Він не промовчав і про важливе – систему нарахування рейтингових очок.
На початку тижня Марк Аллен – переможець English Open – висловив невдоволення: мовляв, нинішня система створює занадто великий перекіс на користь престижних турнірів. Через це топ-гравці або не викладаються на менш статусних змаганнях, або й зовсім їх ігнорують.
Мерфі погодився. Він визнає, що система недосконала – настав час її переглянути.
На цьому "Містер Стабільність" не зупинився. У притаманному собі стилі, серійно й без зайвих емоцій, він також виступив із критикою на адресу Баррі Гірна, керівника Matchroom, а згодом зізнався, що вже 31 рік (!) тримає образу на Ронні О’Саллівана.
Тотал кліренс – і за виступами, і за ньюсмейкерством.
Murphy wins the race in Cheltenham 🐎🏆#BritishOpen | @unibet pic.twitter.com/FZTOBydr2G
Юліан Бойко – єдиний представник України у мейн-турі – теж грав на British Open. І залашив двояке враження.
На початку тижня він святкував 20-річчя. На наступний день зробив собі подарунок, хоча було непросто. Англієць Сем Крейгі повів 2:0 і був близький до розгрому, але фрейм №3 Бойко буквально вигриз, змінив хід матчу й повернув упевненість.
Далі – все як по нотах. Четвертий фрейм українець забрав з брейком у 83 очки, а в п’ятому оформив сенчурі. Після такого морального удару Крейгі вже не оговтався – перемога Бойка 4:2.
Цього сезону Юліан вже встиг зустрітися з топовими гравцями – Кайреном Вілсоном та Чжао Сіньтуном. Обидва матчі завершилися поразками, але:
Тепер – зустріч із досвідченим Алі Картером. І одразу 0:3 – брутально і впевнено з досвідченого англійця. У перших трьох фреймах українець не мав і шансу тривало побути за столом. "Капітан" забивав, а якщо і не відправляв кулю до лузи, то чудово робив сейфті.
Проте в четвертому – зовсім інша історія. Бойко контролював гру, немов у нього 30-річний рівень досвіду, але... саме досвіду і не вистачило. При спробі поставити снукер на коричневій кулі – груба помилка, яку Картер, звісно, не пробачив. Виграв, здавалося б, уже програний фрейм.
Розчаровуватися не варто – попереду в Юліана новий іспит. Вже 30 вересня він зустрінеться з Марком Вільямсом – триразовим чемпіоном світу, ще одним визнаним майстром цього виду спорту.
Кайрен Вілсон розпочав сезон із тріумфу на Shanghai Masters, збагатився на 210 тисяч фунтів – і наче забув, як грати в снукер.
У Джидді його цілком міг вибити Юліан Бойко – і якби не шалена підтримка "Воїна" з трибун, усе могло скластися інакше. Хто бачив той матч, той пам’ятає – Бойко грав сміливо, а атмосфера на арені явно грала не на його користь.
"На майбутнє, звичайно, я маю вміти з таким справлятися. Інколи була навіть неповага. Наприклад, у контрі (вирішальний фрейм – прим.) я не забив червону кулю в середню лузу, і ті хлопці кричали: "Yes! Hoorey!".
Вони не тільки вболівали за Кайрена, а й відверто вболівали проти мене", – пригадував ту гру в інтерв'ю "Чемпіону" Юліан.
Врешті, Кайрен вилетів у чвертьфіналі від Ронні О’Саллівана.
Без образи для опонентів, але всі троє, при всій повазі, не мали би створювати проблем снукеристу рівня Вілсона, якщо той у формі.
Є вираз: "Щоб краще бігти – треба отримати доброго стусана під з*д". Кайрене, може вже досить валяти флюка?
Інші зірки теж не виблискують. Хоча, треба визнати: Джадд Трамп і Чжао Сіньтун бодай проходили далі на турнірах, а їхні поразки були від гравців, які саме були "на куражі".
У всіх поєдинках "Туз" програв лише в один фрейм. Ба більше – всі його кривдники на тих турнірах добре себе проявили: Гері Вілсон став фіналістом, Мерфі – переможцем, Слессор дійшов до півфіналу.
Тож ситуація з Джаддом – радше питання форми суперників, а не провалу самого Трампа.
Чинний чемпіон світу теж поки грає нестабільно. Його вибивали Джон Хіггінс, Стівен Магвайр та Джек Лісовскі – і це аж ніяк не соромно. Хіггінс і Магвайр – ветерани з характером. Лісовскі – гравець настрою, який у "свій день" може обіграти будь-кого.
Попри це, всі троє – і Вілсон, і Трамп, і Сіньтун – поки далекі від того рівня, якого від них чекають уболівальники.
Жоден із китайських гравців не дійшов до чвертьфіналу British Open у Челтнемі.
Лей Пейфань, Чан Бін’ю та Сяо Годун – пробилися до 1/8 фіналу, але там особливих шансів не мали.
Єдиний яскравий епізод – матч Бін’ю проти Марка Селбі. Пресслужба WST навіть згадала їхню першу зустріч – такий собі ностальгійний сюжет, але без переможного фіналу для китайця.
Тижнем раніше на English Open у Брентвуді в 1/8 вийшли також троє китайців, у чвертьфінал – двоє (У Іцзе та Чжоу Юелун). Завдяки фіналу від Юелуна це ще виглядало гідно.
Але дві поспіль невдалі кампанії змушують консервативних фанатів снукеру трохи зменшити свої нерви, адже вони побоюються, що невдовзі настане ера домінації гравців із Піднебесної.
Попереду невелика пауза. А вже у вівторок стартує кваліфікація до International Championship. Як зазначалося, Юліан Бойко зіграє з Марком Вільямсом
19-річний Муді – надія англійського снукеру. Його суперник – утричі старший Кен Догерті, який іноді змінює експертну студію на участь у різних турнірах. Ірландець цього сезону зіграв 7 матчів – 6 програв. Єдина перемога – над іншою легендою 1990-х, 63-річним Джиммі Вайтом.
Навіть якщо Муді виграє, розумітиме, що прайм суперника давно минув. Але перемога над чемпіоном світу – завжди престижно, навіть якщо опонент цей титул здобув ще в 1997 році, коли до народження Стена було цілих 9 років.
UNIBET BRITISH OPEN 2025 🇬🇧19-year-old Stan Moody failed to reach his first semi-final. However, he has added two more names to his list of big wins !Stan Moody 4-3 Ali CarterStan Moody 4-2 Kyren Wilson Well done, Stan ! 👍🏻👍🏻👍🏻 pic.twitter.com/59MLy6NXnu
У парі Робертсон – Фу теж буде цікаво. Марко Фу – "всього" 47, але вже давно не на піку. Проте зірка Гонконгу точно не вийде на матч без бою. Тим паче, "Центуріону" лише на чотири роки менше.
Гун Ченжі має "відлітати" Вілсону без варіантів. Всього 19 років, успіхів немає. Кайрен цього року розчаровував не раз. Можливо, нарешті захоче показати, що він не даремно у світі №2.
