У сьогоднішньому дайджесті – війна "про Європу", критика "стіни дронів", катер РФ у Польщі, Бельгія вимагає гарантій на тлі підготовки "репараційної позики" Україні на базі заморожених росактивів.
А ще – Трамп, ймовірно, поглиблює підтримку України, а Європа готує новий "Рамштайн".
Все важливе і цікаве за четвер, 2 жовтня – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Лідери держав і інституцій ЄС не поїхали з Копенгагена після вчорашнього неформального засідання, бо сьогодні в столиці Данії – саміт Європейської політичної спільноти.
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен у вступному слові наголосила, що країнам Європи слід усвідомити реальність тієї загрози, якою є Росія з її імперськими амбіціями, та діяти відповідно.
"Я знаю, що для когось із вас загроза Росії – це дуже очевидно, а комусь вона здається чимось далеким. Але ми більше не можемо бути наївними. Ця війна ніколи не була лише про Україну. Це про Європу. Усі наші країни, наших громадян, наші цінності, нашу свободу", – наголосила вона.
Фредеріксен порадила пригадати історію Європи з часів розширення Російської імперії до часу, коли російські танки опинилися на вулицях кількох європейських країн під час "холодної війни".
У заявах перед самітом Фредеріксен також акцентувала, що європейським державам слід сприймати підтримку України як внесок у власну безпеку, тому що там пролягає "перша лінія оборони", та відзначила, що досвід України може дуже допомогти Європі у розбудові своїх засобів протидії безпілотникам.
Президент Франції Емманюель Макрон на саміті Європейської політичної спільноти заявив, що дрони, які порушують європейський повітряний простір, "можуть бути знищені".
"Дуже важливо мати чітке послання. Дрони, які порушують наші кордони, становлять серйозну загрозу. Вони можуть бути знищені, і крапка", – наголосив він під час саміту глав держав і урядів.
Нагадаємо, у вересні над військовою базою Мурмелон-ле-Гран на півночі Франції фіксували польоти неідентифікованих безпілотників.
30 вересня Військово-морські сили Франції заявили, що влада розслідує ймовірне порушення з боку нафтового танкера Boracay під прапором Беніну – судна, яке вважають судном "тіньового флоту" РФ.
У ЗМІ зʼявилась версія, що Boracay може бути повʼязаний із інцидентами з безпілотниками, які в останні дні фіксували над Данією, бо судно проходило повз її берег.
Сьогодні стало відомо, що французькі правоохоронці затримали двох членів екіпажу танкера Boracay.
Затриманих звинувачують у ненаданні доказів, під яким прапором ходить судно, та невиконанні наказів.
Раніше видання Spiegel писало, що німецька влада розслідує підозру про те, що БпЛА навмисно пролетів над важливими об'єктами критичної інфраструктури у землі Шлезвіг-Гольштайн наприкінці минулого тижня, щоб обстежити їх.
Останнім часом незрозумілі безпілотники помічали і в інших країнах Європи, у тому числі і в Данії, яка наразі головує в ЄС і приймала 1-2 жовтня лідерів держав-членів Євросоюзу. Дрони бачили, серед іншого, і над військовими об’єктами.
До речі, у Данії різко побільшало добровольців до внутрішньої гвардії після "невідомих безпілотників". А у Румунії запускають розширену військову підготовку добровольців.
Генеральний директор авіакомпанії Ryanair Майкл О’Лірі розкритикував ЄС за те, що той не захищає європейські аеропорти, і заявив, що несанкціоновані дрони, які порушують повітряний рух, слід збивати.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не стоятиме осторонь та допомагатиме таким країнам, як Данія, захиститись від невідомих дронів.
"Звичайно, ми не будемо стояти осторонь, і, звичайно, ми підтримаємо Данію, тому що вони – наші справжні друзі", – сказав український президент.
На тлі інцидентів з невідомими дронами і збільшенням ризиків з боку Росії в Європі обговорюють створення "стіни дронів".
За даними Euractiv, чотири найбільші економіки ЄС – Франція, Німеччина, Іспанія та Італія – обережно ставляться до "стіни дронів".
Наприклад, канцлер Німеччини Мерц повністю уникнув цієї теми на вчорашніх переговорах в Копенгагені, зосередившись на конкурентоспроможності та подальшій підтримці України. Раніше цього тижня міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що стіна проти дронів не може бути реалізована ще кілька років.
Прем’єр Польщі Дональд Туск розповів, що дав досить жорстку відповідь німецькому канцлеру Фрідріху Мерцу, який поставив під сумнів абсолютну ефективність майбутньої "стіни дронів" на східних кордонах ЄС.
"Моя відповідь була дуже чесною і досить жорсткою у своїй чесності. Якщо хтось буде шукати стовідсоткові методи, стовідсоткові гарантії безпеки, то нічого не знайде. Сьогодні ми, як НАТО, як Європа, маємо шукати методи, які максимально підвищують нашу безпеку", – сказав Туск.
Президент Володимир Зеленський у сьогоднішній розмові з керівництвом ЄС заявив про готовність України долучитися до проєкту "стіна дронів" та поділитися досвідом.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у промові на саміті Європейської політичної спільноти повідомив про підозрілий інцидент в районі порту міста Щецин на Балтійському морі.
"Про "тіньовий флот". Я отримав звістку з Варшави, що у нас зараз новий інцидент – неподалік порту Щецина. Два дні тому був інцидент неподалік платформ Petrobaltic і нашого трубопроводу. В обох випадках це російські судна", – сказав Дональд Туск.
Згодом речниця МВС Польщі Кароліна Галецька повідомила, що інцидент стався сьогодні вранці – близько 6:30. За її словами, російський катер підійшов впритул до газопроводу. Судно зупинилося приблизно на 20 хвилин в районі газопроводу.
"Берегова охорона встановила радіозв'язок з екіпажем судна і дала вказівку негайно покинути район. Екіпаж виконав вказівку, і ситуація завершилася благополучно. Територія навколо газопроводу знаходиться під постійним моніторингом служб", – повідомила Кароліна Галецька.
А державні сайти Латвії сьогодні зранку зазнали масштабної DDoS-атаки.
Тим часом в Австрію, за даними The Insider, Росія відправила інших шпигунів під виглядом журналістів замість тих, кого вислали раніше.
Крім того, під час зустрічі у данській столиці президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської ради Антоніу Кошта, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і президент України Володимир Зеленський обговорили питання використання заморожених російських активів.
Як повідомляла "Європейська правда", головна дипломатка ЄС Кая Каллас наголосила, що ідея з так званою "репараційною позикою" Україні з використанням російських активів у Європі за своєю суттю не суперечить міжнародному праву.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн визнала, що надання "репараційної позики" Україні на базі заморожених активів Росії є чутливим питанням, яке викликає вагання в багатьох країн-членів ЄС.
Наприклад, Угорщина не підтримує ідею надання Україні "репараційних позик" на базі коштів з заморожених активів Росії.
"Якщо це гроші когось іншого, Угорщина ніколи їх не торкнеться. Ми не злодії. Ці гроші не наші", – сказав угорський прем’єр Віктор Орбан.
Бельгія хоче, щоб лідери ЄС розділили ризик використання росактивів для України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц очікує рішення про використання заморожених російських активів для подальшої допомоги Україні вже цього місяця.
Під час вчорашнього неформального саміту лідерів ЄС у Данії, як пише Bloomberg, Мерц жорстко розкритикував прем’єра Угорщини Віктора Орбана за те, що той зриває важливі дискусії.
Президент Володимир Зеленський вважає, що блокування Угорщиною подальшого руху України в Європейський Союз повʼязане з внутрішньополітичними причинами.
"У нас є певні проблеми з Угорщиною, ми можемо відкрито про це говорити, тому що у Віктора Орбана – вибори. Я думаю, що це нерозумно – тільки через те, що у нього вибори, блокувати велику, 40-мільйонну націю на її шляху до ЄС", – додав він.
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що не підтримує пропонований угорським прем’єром Віктором Орбаном формат стратегічного партнерства України з ЄС як альтернативу членству.
Європейська комісарка із питань розширення та сусідства Марта Кос, яка перебуває у Києві, наголосила, що Україна та Молдова разом мають відкрити перший переговорний кластер в рамках процесу вступу до ЄС.
До речі, президент Румунії заявив, що Молдова стане членом ЄС до 2028 року.
А ще єврокомісарка Кос повідомила, що шкода, яка була завдана антикорупційним реформам в Україні через липневі законодавчі ініціативи щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), наразі майже нейтралізована, однак довіру міжнародних інвесторів та деяких партнерів ще необхідно відновлювати.
"У липні ми чітко побачили, наскільки крихкими можуть бути деякі реформи, і чому так важливо захищати фундаментальні основи. Завдана шкода була ліквідована, але ще не на 100%, і уряд це знає", – заявила Кос.
The Wall Street Journal пише, що президент США Дональд Трамп поглиблює підтримку України, оскільки його зусилля з просування мирних переговорів зайшли в глухий кут.
Ознакою цього, як зазначає видання, є нещодавній дозвіл очільника Білого дому розвідувальним агентствам і Пентагону надавати Києву допомогу в ураженні території РФ. Американські посадовці просять союзників по НАТО надати подібну підтримку, заявили співрозмовники видання.
За словами посадовців, адміністрація Трампа вперше надасть допомогу Україні у завданні ракетами ударів по енергетичних об'єктах, розташованих глибоко на території Росії.
Надання розвідданих означає, що Україна зможе ефективніше атакувати нафтопереробні заводи, трубопроводи, електростанції та іншу інфраструктуру, розташовану далеко від її кордонів, з метою позбавити Кремль доходів і нафти, необхідних для продовження війни.
США також розглядають можливість постачання ракет Tomahawk і Barracuda, а також інших американських ракет наземного і повітряного базування, дальність яких становить близько 500 миль (800 км), заявили інші представники адміністрації.
Президент Володимир Зеленський жартома прокоментував перспективи посилення далекобійних можливостей України після своєї зустрічі з Дональдом Трампом.
"Після моєї зустрічі з президентом США – можливо, ми будемо мати щось більше. Не знаю. Побачимо", – сказав він.
До речі, у G7 домовились посилити тиск на експорт нафти РФ – зокрема говорять про тарифи.
Британія та Німеччина скликають "Рамштайн" на 15 жовтня.
Сьогодні у Данії президент України обговорив з генсеком НАТО протидію провокаціям і наступний "Рамштайн", а прем’єркою Італії Джорджею Мелоні – підготовку наступного засідання "коаліції рішучих".
Парламентська асамблея Ради Європи закликала Європу об'єднати зусилля задля поразки стратегії РФ з дестабілізації демократій.
Крім того, Асамблея ухвалила резолюцію з закликом припинити демонтаж демократії у Грузії, а також створює платформу для діалогу з росіянами, які хочуть "зміни режиму" в РФ.
13 жовтня Рада ЄС має ухвалити рішення про перегляд тарифних квот, встановлених для окремих товарних ліній агроекспорту України.
Як повідомляє кореспондент "Європейської правди", про це заявила народна депутатка, голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа під час третього щорічного експортного форуму "Український експорт: крізь терни до ЄС", співорганізатором якого виступає "Європейська правда".
Тарас Качка деталізував, як для низки видів продукції розмір квот збільшиться від показників 2021 року.
В результаті терористичного нападу на синагогу в британському Манчестері загинули двоє осіб.
Чоловік, якого вважають нападником, був застрелений поліцейськими Великого Манчестера.
Ще троє залишаються у важкому стані, йдеться в заяві поліції.
Інцидент стався в день Йом Кіпур – найсвятіший день у єврейському релігійному календарі.
О 9:31 за місцевим часом поліція отримала повідомлення про автомобіль, що наїхав на людей, і чоловіка, пораненого ножем, біля синагоги, що розташована у північній частина Манчестера.
Громадськості рекомендують уникати цього району, поки поліція розслідує інцидент.
ЄС засудив смертельний напад на синагогу в британському Манчестері.
Підрив "Північних потоків": Польща не поспішатиме видавати підозрюваного українця.
У Навроцького звинуватили українських істориків у підіграванні Кремлю.
Монарх Люксембургу завтра зречеться престолу на користь свого старшого сина Гійома після 25 років перебування на посаді глави держави.
Бельгія та Іспанія викликали посла Ізраїлю через затримання флотилії, що йде до Гази.
Естонія заборонила вʼїзд російському реперу Kamazz за два дні до його концерту.
