22 травня народився Марко Кропивницький, на честь якого в Україні перейменували обласний центр. Саме там, у колишньому Єлисаветграді (а потім – Кіровограді), він створив перший професійний український театр. У ньому починала свій творчий шлях Марія Заньковецька. Національний музей історії України показав артефакти зі своєї колекції, які належали видатному театралу.
Марко Кропивницький 1882 року створив першу українську театральну трупу «Товариство акторів» («Театр корифеїв»), з якою почав ставити на сцені українські п’єси. Після заборони української мови Валуєвським циркуляром (1863) та Емським указом (1876) на теренах Російської імперії 1881 року нарешті дозволили постановки українських п’єс, чим і скористався Кропивницький. Театр багато гастолював, мав власний оркестр, якісні декорації та сценічні костюми.
До складу трупи Марка Кропивницького увійшли: Микола Садовський (Тобілевич), Марія Заньковецька, Ганна Затиркевич-Карпинська, Панас Саксаганський (Тобілевич), Іван Карпенко-Карий (Тобілевич), Марія Садовська-Барілотті (Тобілевич) та інші. Музику для спектаклів писали українські композитори Кирило Стеценко й Микола Лисенко.
Найвідомішими постановками «Товариства акторів» були:
«У 1890-х роках громадськість визнала Марка Кропивницького “батьком українського театру”. До 1902-го діяч був провідним актором заснованого ним театру, його режисером і драматургом, чудово виконував вокальні музичні партії, писав мелодії для п’єс, керував створенням декорацій», – пише провідна наукова співробітниця Національного музею історії України Олена Попельницька.
З 1890 до 1910 року жив на хуторі Затишок на Харківщині. Колекціонував старовинну зброю: у його кабінеті в садибі на стіні висіли старовинні шаблі, кинджали й пістолі.
Марко Кропивницький раптово помер у дорозі у квітні 1910 року, повертаючись з театральних гастролей. Поховали його в Харкові.
Безоплатний вебінар від Optima Kids для батьків дошкільнят! Усе про підготовку вашої дитини до школи. Чи потрібні вам додаткові курси? Яка роль батьків у навчанні? Ґаджети та мультики – користь чи шкода? Дізнайтеся про це на безкоштовному вебінарі 27 травня о 19:00. Довіртеся фахівцям Optima Kids, які точно знають, як прищепити дітям любов до навчання!
У Національному музеї історії України зберігаються меморіальні речі, пов’язані з Марком Кропивницьким: його світлина з фотоательє Йозефа Хмелевського в Полтаві, порохівниця-натруска з дарчим написом Іллі Ріпина, який зобразив її на картині «Запорожці».
Порохівниця належить до того типу натрусок, які в XVII-XIX ст. виготовляли в Персії (Ірані) та на Кавказі (у Черкесії) з бичачого рогу, слонової чи моржевої кістки або з металу (латуні та срібла). Такими переважно користувалась українська козацька старшина.
«Можна припустити, що такий дарунок відомий художник зробив своєму другові на згадку про спільну роботу над згаданою картиною: Марко Кропивницький позував Іллі Ріпину для одного з персонажів на першому плані. Також, зважаючи на захоплення театрального діяча колекціонуванням зброї, Ілля Ріпин, даруючи старовинну порохівницю, міг долучитися до поповнення колекційного зібрання свого товариша», – зазначає Олена Попельницька.
Деякі дослідники вважають, що Марко Кропивницький позував Ріпину для зображення постаті одного із козаків на славнозвісній картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» – картяра без сорочки, який палить люльку і сидить ліворуч від писаря. На першому варіанті картини перед цим козаком на столі лежить колода гральних карт (на другому варіанті відсутня). Під час гри в карти козаки знімали сорочки, щоб показати, що не ховають нічого за пазухою та в рукавах.
Сам Марко Кропивницький виконав копію «Запорожців» олійними фарбами, вона висіла на стіні в його кабінеті на хуторі Затишок. Там також зберігався подарунок від українців Санкт-Петербурга – вітальна листівка з акварельною віньєткою авторства Іллі Ріпина, на якій корифей зображений як козацький отаман на кормі запорозького судна.
