Театр імені Марії Заньковецької завершує театральний сезон прем’єрою вистави «Марія Заньковецька. Заручена зі сценою» Людмили Тимошенко у постановці режисера Ігоря Білиця. Вистава про патронесу театру насамперед дивує та зачаровує незвичною формою: глядачі протягом вистави проходять 14 локацій, більшість з яких розташована за лаштунками, там, де зазвичай глядачі потрапити не можуть. Вистава-подорож «Марія Заньковецька. Заручена зі сценою» поставлена за п’єсою Людмили Тимошенко, яка була спеціально створена на замовлення театру з нагоди 170-річчя з дня народження його патронеси. Ми маємо змогу побачити чотирнадцять епізодів з життя Марії Заньковецької, у прямому та переносному сенсі пройти крізь усе її життя.
«Мені дуже важливо підходити до історичних постатей, адже лячно торкатись чогось дуже великого. Це і тягар, і честь говорити про таку видатну постать. Усі кажуть, що Заньковецька була видатною актрисою. Так і є на 100%, але мені цікавіше розглядати її як особистість, яка впливала на той український театр, який ми зараз з вами маємо, вона заклала підвалини українського театру. Це була сильна особистістю, яка в роки заборони української мови, знищення української ідентичності, завжди її виборювала. Тому хотілося розказувати про Заньковецьку не просто як про видатну актрису, не просто як ту, що кохала Садовського і кохала сцену, але і про ту, що виборювала українство скрізь», ‒ розповів Ігор Білиць. «Вистава дуже не типова. Вона має 14 локацій. І це не випадкове рішення. Ми хотіли залучити усю будівлю, яка носить ім'я Марії Заньковецької, хотілося пройти всередину її життя, побути у ньому. Ми задіяли всі можливі робочі та неробочі закуточки нашого театру. Деякі відділи нам навіть довелось виселяти на кілька днів. Дехто був змушений працювати в коридорі», ‒ додає він.
«Мені було цікаво подивитись під іншим кутом зору на усі ці речі, які можна прочитати у підручниках. Щодо сценографії, то сам театр диктує вже певні умови. Ми хотіли дозволити глядачеві максимально наблизитись до театру. Вистава відкриває всі-всі-всі двері, всі простори, і можна побачити всі секрети. Це свого роду ще й екскурсія театром», ‒ вважає художниця Вероніка Риженко. Локації часом дуже несподівані. Протягом двох годин глядачі опиняться у залах, фоє та в кабінетах, у майстернях й музеї, що не працював десятиліттями. От тільки у глядацькій залі цього разу побувати не вдасться, проте можна буде постояти на сцені та побачити глядацьку залу з такого ракурсу, з якого її бачать актори. А ще опинитись під сценою, на сходах, у директорській ложі тощо.
Одночасно до вистави може бути залучено не більше 20 глядачів, тож кожна наступна група стартуватиме кожні 10 хвилин – початок вистави розпочинається зі службового входу до театру. Так що купити квиток можна на певний часовий слот. Усього їх п’ять. Тож актори гратимуть свою сцену п’ять разів поспіль. Часом на одній з локацій можна почути те, що відбувається на іншій. Це не заважає, а скоріше творить додатковий об’єм.
Протягом вистави доведеться постійно змінювати локації, тож парадовий театральний лук краще приберегти на інший випадок. Тут більше пасуватиме щось зручне.
У кожній сцені Марію Заньковецьку втілюють різні актриси – Христина Тхоровська, Єлизавета Цілик, Марта Шпеник, Дарина Федина, Шорена Шонія, Анна Ярмоленко, Галина Далявська, Діана Каландарішвілі, Наталія Боймук, Олександра Люта, Альбіна Сотнікова, Ірина Швайківська і Олександра Бонковська. У більшості сцен партнером Заньковецької буде Микола Садовського, їх стосункам у виставі відведене чільне місце. Як і тому, як акторка відстоювала український театр перед обличчям російської імперії та цензури.
Цікаве сценічне (чи підсценічно-коридорне) рішення вистави дозволяє не помітити певні недоліки, а точніше нерівності гри. Також принадою виставу є те, наскільки живою та реальною є Заньковецька. А деякі епізоди її життя відтворені не без іронії, наприклад тоді, коли хвора та немолода Марія під час присвоєння їй звання народної актриси (до слова Заньковецька була першою, хто його отримав) ніби перетворюється у власний парадний портрет.
Прем’єрні покази вистави «Марія Заньковецька. Заручена зі сценою» закриватимуть театральний сезон: із канікул трупа Національного театру імені Марії Заньковецької повернеться 8 серпня. А вже наприкінці вересня на глядачів чекають нові вистави.
«Перша вистава, якою ми відкриємо новий сезон, це буде 20-21 вересня, буде «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка. І я знаю, що вона вас теж цікавить. Мені здається правильно розкривати те, що відбувається в сучасній українській літературі, і дві наступних вистави на сцені «Стрих» та на камерній сцені будуть так само за творами українських авторів. Це буде п’єса «Брідські явища» Андрія Бондаренка, яка уже увійшла до короткого списку Драма.UA. Також ми працюємо над новою п'єсою Наталки Ворожбит про українців за кордоном, і я думаю, що це важливо, і це буде ексклюзив, вони з'являються тільки у нас в театрі», ‒ розповів керівник театру Максим Голенко.
Підсумовуючи, варто зауважити, що сезон видався плідним. Театр показав 11 різножанрових прем’єр. І завершив сезон незвичною та напрочуд цікавою виставою.
