Національна жіноча збірна України з футболу написала власну сторінку непростої історії. Не на всіх парах і "не однією лівою", але команда тріумфально виборола право з наступного сезону зіграти в елітному дивізіоні Ліги націй!
Турнір не найголовніший на континенті, але для українського жіночого футболу, який навіть попри війну намагається стати на ноги, це великий крок уперед.
Дівчата "змели" зі шляху дуже якісних середняків європейського футболу – Чехію, Хорватію та Албанію. І це при тому, що жодного матчу не зіграли на домашньому стадіоні.
"Чемпіон" підбив підсумки сезону разом з Катериною Корсун – 29-річною захисницею полтавської Ворскли та національної команди.
– Катерино, чи не зіпсував настрою останній матч Ліги націй проти хорваток? Зрозуміло, що після виконання завдання на сезон налаштуватися складно, але все ж таки...
– Будь-який спортсмен не любить програвати, ми не є винятком. Хотілося завершити цей відбір на позитивній ноті, тому неприємний осад дещо залишився. Водночас для нас це поштовх не розслаблятися та рухатися вперед.
– А який матч із цього розіграшу Ліги націй запам’ятався найбільше і чим саме?
– Однозначно матч проти Албанії! Ми перемогли 2:1 та достроково вийшли в дивізіон "А". Особлива атмосфера, тиск, розуміння, що це ключова гра – все це було присутнє. Ми показали характер та хорошу гру. А найкращий епізод – фінальний свисток. Лише тоді зрозуміли, що ми перші в групі та підвищуємося у класі.
– Ваш брат Ігор Корсун – бронзовий призер ЧС-2024 з футзалу – також знає ціну таких перемог. Що сказав після матчу?
– Ігор був у захваті, каже, що ні на секунду не сумнівався в перемозі жіночої збірної України.
– Ми бачили емоційні кадри після драматичного матчу з албанками. Як відзначили вихід в еліт-дивізіон? Чи святкування ще попереду?
– Емоції зашкалювали, ми дуже хотіли здобути цю перемогу й розділити радість із вболівальниками. Але попереду була ще одна гра, і вже з самого ранку на нас чекало тренування та підготовка. Головне, що ми здобули таку важливу путівку до Ліги "А". Ми всі дуже цього прагнули.
– Чи звертали увагу, що багато матчів завершувалися з рахунком 2:1? Це збіг чи закономірність?
– Це справді цікавий факт. Можливо, це свідчення рівності команд – ніхто повністю не домінував. Загалом 2:1 – типовий "робочий" рахунок: десь тримаєш перевагу, десь пропускаєш.
– Втома за сезон, мабуть, вже накопичилася? Які подальші плани?
– Звісно, втома є. Це був дуже важкий і насичений сезон. Зараз весь фокус на фінал Кубка України. А після нього – відпустка, час на перезавантаження та відпочинок.
Користуючись нагодою запрошуємо вболівальників відвідати матч 10-го червня в Рівному о 16:00.
– Чи обговорювали можливих суперників у дивізіоні "А"? Все ж таки, інший рівень...
– Поки що таких розмов не було. Але всі розуміють: це крок уперед, і там грають топ-команди Європи. Чекаємо на визначення учасників Ліги "А", щоб бачити, хто буде нашими суперницями.
– Які загальні висновки з цього турніру? Чи не залишилось відчуття неповного задоволення, бо не вдалося вийти на Євро-2025?
– Рівень національних збірних дуже високий, всі прогресують. Немає явних фаворитів або аутсайдерів – кожна команда може дати бій. Звісно, хотілося вийти на Євро, адже це був гарний шанс, але вже маємо те, що маємо. Це історія.
– Наскільки змінився рівень чемпіонату України і як це вплине на збірну?
– Рівень зростає, все більше команд здатні боротися за медалі. Молодь прогресує і "наступає на п’яти" – це добре. Збірній потрібні молоді виконавці, це наше майбутнє.
– Які тренди у жіночому футболі Європи? Все йде до універсалізації, як казав Лобановський?
– Так, Лобановський мав рацію. Сьогодні кожна футболістка має вміти все: атакувати, захищатися, розігрувати, контролювати м’яч. Атака починається з воротаря, захист – з нападника. Акцент на всі компоненти гри, дрібниць у футболі немає. Що саме пріоритетне – вирішує тренер.
– До речі, вдалося подивитися фінал чоловічої Ліги чемпіонів Інтер – ПСЖ? І фінал жіночої – Барса – Арсенал?
– Так, дивилася обидва фінали. Не очікувала, що рахунок Інтер – ПСЖ буде 0:5. Хотілося більше інтриги. ПСЖ чудово реалізував моменти й не дав шансів супернику.
Жіночий фінал був видовищний! Барселона знову продемонструвала, як треба володіти м’ячем і простором. Але виграє той, хто забиває на один більше.
