Обійми, поцілунки, секс та загалом тактильність – це те, що добре тримає будь-яку пару.
Однак що буде зі стосунками, якщо забрати у партнерів можливість бути разом тут і зараз? Це питання хвилює багатьох українців, які змушені жити на відстані через війну, особливо, коли один із партнерів служить у Збройних Силах.
Постійна тривога, стрес, емоційне виснаження стають новим фоном стосунків, випробовуючи їх на міцність. Та навіть у таких непростих обставинах партнери можуть зберегти теплоту, інтерес одне до одного та інтимний зв’язок.
Як саме це можливо, розповіла "УП.Життя" психологиня, сексологиня та тренерка зі статевого виховання Олена Архипенко.
Перед прочитанням цього тексту рекомендуємо ознайомитись із нашим матеріалом, як зберегти емоційну близькість, коли один з партнерів перебуває на війні. Адже саме емоційний зв’язок часто є запорукою якісного тілесного контакту.
Як пояснює Олена Архипенко, життя на відстані – випробування для стосунків, адже вони зазвичай "зав’язані" на тактильності. Це обійми, коли ви прокинулись, поцілунок перед тим, як піти на роботу, тримання за руки під час спільних прогулянок.
"Коли ми це робимо, наче нагадуємо одне одному: "Ти мені подобаєшся", "Я на тебе звертаю увагу", "Ти мені цікавий або цікава як партнер". Усі ці маленькі моменти, які в нормі мають відбуватись плюс-мінус кожного дня у різному дозуванні, дають нам відчуття, що у нас все окей і що ми як пара справляємось", – пояснює сексологиня.
Це не означає, що стосунки на відстані приречені. Проте парі потрібно більше над ними працювати, пояснює сексологиня.
"Стосунки на відстані – це завжди про роботу над собою та роботу у парі. Якщо ми не докладаємо до цього зусиль і ніяк у цьому напрямку не працюємо, само по собі воно не зберігається.
Так само можна сказати про будь-які стосунки на відстані, навіть дружні. Якщо немає контакту, то друзі стають дуже поверхневими відносно одне одного. Аналогічно і тут", – пояснює вона.
"Вкладатись у стосунки" – це говорити одне з одним не лише про буденні справи. Тобто вплітати у розмову компліменти, нагадування, що ви любите і сумуєте, додавати флірт.
"Важливо говорити, що хочеться обійняти партнера та його побачити. Це створює очікування, що коли ви зустрінетесь, вам буде класно. І це важливий момент у стосунках на відстані", – зазначає сексологиня.
Коли пара живе порізно, це неминуче впливає на лібідо обох партнерів, каже сексологиня. А в умовах, коли один з партнерів на війні, додається фактор сильного стресу. Причому, не лише для партнера, який перебуває в зоні бойових дій, а й для того, хто чекає, адже ця людина перебуває у хронічному стресі.
Спрогнозувати, як саме зміниться лібідо, наперед неможливо.
"У пари, яка перебуває у тотальному стресі, лібідо може "стрибнути" як в нуль, так і вверх.
Буває так, що чоловіки, які побували на війні й до цього не були супер активними у сексуальному плані, постійно хочуть сексу. Але не романтизованої близькості, а просто фізичної розрядки", – пояснює вона.
Лібідо також може знизитись до рівня, коли сексу не хочеться взагалі.
"Людина мислить так: "Немає мого партнера поруч, навіщо мені хотіти? Я ж не можу з кимось іншим це реалізувати". І коли довгий час чогось не хочеш, ця функція поступово згасає. Мозок розуміє: якщо ми постійно не хочемо, значить, тепер це наша нова норма", – пояснює сексологиня.
Тому парам, які тривалий час живуть окремо, варто бути готовими до того, що коли вони знову повернуться один до одного, їхні лібідо можуть бути різними. Це виклик, однак подолати його можливо, каже Олена Архипенко.
По-перше, необхідно прислухатись до побажань одне одного (зокрема, не нав’язувати секс, якщо партнер чи партнерка цього не хоче). По-друге, потрібно чесно говорити про свої потреби та шукати ті варіанти, які будуть комфортні обом.
Перш ніж починати розмову, потрібно провести "підготовчу" роботу з собою. Олена Архипенко радить передусім поставити собі питання – яку користь повинна принести ця розмова для вашої пари.
Наприклад: "Завдяки цій розмові я хочу пояснити, як змінились мої інтимні потреби та що ми разом можемо зробити, аби комфортно було нам обом".
Або: "Завдяки цій розмові я хочу спільно з партнером або партнеркою знайти найкращі для нас способи, яким чином нам утримувати іскру в стосунках".
"Коли ви чітко сформулювали мету для себе, потрібно підвести до неї партнера і пояснити, чому варто поговорити. Показати йому, що розв’язавши це питання, вашій парі стане краще", – пояснює вона.
Найголовніше у таких розмовах – контролювати тон, уважно підбирати формулювання та не переходити у взаємні звинувачення. Адже образи точно не допоможуть досягти тієї мети, яку ставили на початку.
"Не потрібно, щоб це звучало як претензія: "Ти мені не дзвониш, квіти не надсилаєш, компліменти не робиш, не фліртуєш зі мною". Особливо, якщо пара на відстані. Можливо, він подзвонив, щоб ви його підтримали, а ви йому "навішали" образ.
Двоє дорослих людей повинні у розмові йти до чіткої мети, а не звинувачувати одне одного. Це непродуктивно", – пояснює вона.
Що ж робити, якщо партнер відмовляється говорити на цю тему? Не потрібно ображатись. Можливо, він наразі не має достатньо сил чи можливостей занурюватись у глибокі теми. Це нормально, особливо якщо він/вона перебуває на війні.
Якщо така поведінка повторюється, а спроби почати розмову регулярно закінчуються нічим – варто шукати інші способи, яким чином вивести партнера на відвертість. Можливо, варто зачекати на особливий момент.
"Інколи трапляються закриті партнери. Вони уникають не лише теми сексу, вони також не люблять говорити про проблеми, перспективи, емоції. Це не робить їх поганими людьми, просто вони такі є.
Тут немає правильної точки входу, тому що для них будь-яка "складна" розмова сприйматиметься як загроза. Тому з чого заходити – з теми про нас як пару, з флірту, чи з іншого питання – це кожен сам для себе вирішує", – зауважує сексологиня.
Маленькі ритуали, про які вже згадувалося – ключ до того, аби зберігати "вогник" у стосунках. Тут йдеться не лише про те, як ви кохаєтеся, а про "побутові" дрібниці. Наприклад – посидіти на руках, обійнятись, коли приходите з роботи додому і так далі.
Відстань "відбирає" можливість практикувати ці ритуали, але їх можна перенести у дистанційний формат. Наприклад, якщо у вас була звичка цілувати одне одного перед сном, можна говорити "цілую" одному перед тим, як ви пишете "на добраніч". Або ж додати: я хотів би/хотіла б поцілувати тебе.
"Ритуали обов’язково треба впроваджувати. Це теж може бути флірт, натяки. Наприклад, "от я б приїхав і я б це зробив", "я б так хотіла тебе обійняти й от тобі за вушком щось сказати".
У якому форматі – кожна пара вирішує самостійно. Для когось це цьомчики-бомчики, а для когось більш сексуалізовані речі", – зауважує експертка.
Мастурбація – це спосіб зняти фізичне напруження за відсутності сексу. Сексологиня радить: якщо ви хочете поговорити про це з партнером чи партнеркою, варто передусім з’ясувати мету розмови.
Якщо ви хочете знати про це, щоб покращити інтимне життя у вашій парі – це чудова мета.
Якщо ж для вас мастурбація – це майже те ж, що й зрада, тоді така розмова може завершитись конфліктом.
"Деякі люди все ще сприймають мастурбацію як зраду, мовляв, ти без мене отримуєш задоволення.
Тому спершу партнер має себе запитати, чи готовий він почути відповідь. Якщо ні, краще взагалі про це не говорити", – зауважує вона.
Мастурбація може стати одним зі способів підтримувати інтимний зв'язок на відстані, але для цього треба залучати у процес свого партнера чи партнерку. Як приклад: можна переписуватися з еротичним підтекстом, або навіть мастурбувати разом.
"Так ви можете стати частинкою цього процесу один для одного", – зауважує Олена Архипенко.
Важливо: пам'ятайте, що в Україні за поширення порнографії та еротичного контенту передбачена кримінальна відповідальність. Тому обов'язково ведіть подібне спілкування у захищених месенджерах та не поширюйте фото чи відео назагал.
Важливо також не перетворити мастурбацію на компульсивний спосіб отримувати задоволення.
"Дуже важливо, яка мета цієї мастурбації. Коли є фізіологічне збудження – супер. Коли є момент розрядки – прекрасно. Коли ми комунікуємо з партнером, і це спосіб взаємодіяти разом із ним, це клас.
Але коли людина по декілька разів на день дивиться порно від нудьги, тоді це переходить у розділ залежностей", – застерігає вона.
Якщо пара ніколи не практикувала обмін нюдсами, починати краще обережно.
"Це можуть бути натяки стосовно частин тіла. Наприклад, фото у білизні, або якось бретельку підсвітити з натяком, що могло б бути й більше. Важливий елемент гри, флірту", – пояснює сексологиня.
Більш відверті фото можна надсилати поступово – якщо бачите, що партнеру чи партнерці це подобається. Потрібно цікавитись та запитувати.
"Чи варто одразу кидати голі геніталії й робити шоковий ефект, якщо цього ніколи не було? Певно, що ні. Почати треба з більш лайтового", – радить сексологиня.
Також майте на увазі: навіть якщо фото дуже подобається вам, реакція партнера чи партнерки може бути не такою, як ви очікували. Багато чого залежить від обставин та моменту. Можливо, людина була зайнята і не була налаштованою на сприйняття відвертого контенту.
"Партнеру, якому надсилають нюдс, потрібно слідкувати за своєю реакцією. Навіть якщо фото неочікуване, потрібно спершу запитати себе: навіщо мій партнер захотів надіслати це фото мені? Наприклад, якщо це мій коханий, мабуть, таким чином він намагається налагодити комунікацію, показати, що він про мене думає, що я йому подобаюсь.
Коли усвідомите його ціль і зрозумієте, що нічого поганого не сталося, можна написати у відповідь комплімент або ж підтримати гру – надіслати власне фото. Це те, що може підтримати ваш зв’язок", – пояснює Олена Архипенко.
Окрім цього, варто пам’ятати правила елементарної кібербезпеки: надсилайте нюдси через зашифровані месенджери (наприклад, Signal) та краще не зберігайте їх на хмарних сховищах.
Формати можуть бути різними: можна писати про свої фантазії, можна проговорювати їх телефоном чи по відеозв’язку. Кожна пара обирає той варіант, який буде комфортнішим, і який наразі доступний.
Якщо ви такого ніколи не практикували, то, як і у випадку з нюдсами, починати потрібно обережно. Тобто з "лайтових" варіантів: озвучувати спершу ті фантазії, які не викличуть у партнера або партнерки шоку.
"Важливо, щоб ці еротичні фантазії були недалеко від того, що практикувала пара. Або якщо, наприклад, партнер знає, що іншому це плюс-мінус подобається, тоді можна йти трішки далі.
Але це точно не має бути як сніг на голову, бо будуть підозри, "а де почув, а де побачив, а може вже пробував", – зауважує Олена Архипенко.
Використовувати іграшки чи ні – тут кожен вирішує сам за своїми бажаннями. Застереження є лише одне, наголошує Олена Архипенко.
"Я не дуже можу схвалити іграшки, які дуже сильно вібрують, тому що якщо довгий час їх використовувати, то вони роблять нас не такими чутливими до доторків рукою чи фізіологічного статевого акту", – каже сексологиня.
Якщо ваша мета – зберегти інтимний інтерес у стосунках, то мастурбація, зокрема за допомогою іграшок, може у цьому допомогти. Для цього важливо залучати до процесу партнера або партнерку, якщо є можливість. Іграшки можуть стати у нагоді, особливо, ті якими можна керувати дистанційно.
"Можна підтримувати це у вигляді гри, коли партнерка сама себе задовольняє, при цьому чоловік долучений до процесу: на відео, аудіо чи в переписці. Він запитує, керує, розповідає про свої фантазії.
Бо він може просто дистанційно включити іграшку, але само по собі це не допоможе зміцнити зв'язок між парою", – зауважує сексологиня.
Якщо партнери довгий час перебувають на відстані та не зберігають сексуалізований зв’язок, вони можуть поступово віддалятися.
Тому під час зустрічі може бути вибух почуттів, як ніби ви тільки-но почали зустрічатись, але й може бути навпаки – особливо якщо лібідо в обох партнерів різко змінилось у різні сторони.
"З’являється момент закритості, скованості, невпевненості. Це відбивається і на фізичних відчуттях, адже важко розслабитись і отримати задоволення. Люди тоді закриваються і уникають контакту, бо їм некомфортно.
У чоловіка можуть промахи статись. Він також переживає", – пояснює Олена Архипенко.
Для того, щоб уникнути відчуття скованості та закритості під час зустрічі, необхідно працювати "на випередження". Тобто підтримувати інтерес одне до одного упродовж всього часу, поки ви перебуваєте на відстані.
Сексологиня радить: говоріть одне одному, як ви чекаєте на вашу зустріч, як би ви хотіли кохатися, як вам хочеться близькості одне з одним. Робіть одне одному компліменти та діліться фантазіями. Дайте відчути партнеру чи партнерці, що дуже чекаєте на зустріч.
"Пам’ятайте: готуватися до свята не менш приємно, ніж його відзначати.
Я розумію, що буває важко постійно себе мотивувати. Але ви маєте насолоджуватись очікуванням приємних емоцій, які обов’язково будуть, коли станеться ваша зустріч", – підсумовує сексологиня.
