На жаль, уже далеко не вперше підбивання підсумків Туру Польщі доводиться розпочинати не з оцінки спортивних перипетій, а з розмов про травми та безпеку гонщиків. За останні роки Тур Польщі заробив собі репутацію гонки дуже небезпечної. Саме тут у 2019 році загинув Бйорг Ламбрехт, а у 2020 ледь не відправився на той світ Фабіо Якобсен. Такого роду інцидентів з менш серйозними наслідками було чимало, і зазвичай це було комбінацією звичайного невезіння та помилок організаторів у підготовці траси.
Не обійшлося без серйозних травм і цього року. Йдеться про завал на спуску під кінець 3 етапу. В ньому постраждали чимало гонщиків, зокрема Поль Лапейра та Матіас Вачек, які на той момент посідали перші два місця в загальному заліку. І якщо Лапейра з двома зламаними ребрами героїчно продовжував гонку, то Вачек, який нещодавно продовжив контракт із Lidl Trek до кінця 2029 року, з неї зійшов. Його після 3 етапу доправили до лікарні зі струсом мозку та розсіченням губи – довелося накладати шви.
Втім, найсерйозніше постраждав Філіппо Барончіні з UAE Emirates: у нього переломи ключиці, кісток обличчя та шийного хребця без неврологічних ускладнень. Колишнього чемпіона світу серед молоді довелося ввести у штучну кому.
Навіть якщо винести за дужки травми гонщиків, те, як організатори разом із комісарами UCI довели 3 етап до кінця, викликає багато запитань. Після того завалу гонку вирішили зупинити та дати рестарт за 15 км до фінішу, нейтралізувавши її для загального заліку. Пізній відрив таки було ліквідовано, і перемогу в спринті з пелотону здобув Бен Тернер.
Проте після фінішу Bahrain Victorious протестувала проти його перемоги. Вони мотивували це тим, що в момент зупинки гонки Тернер відстав від пелотону та не повинен був рестартувати в один час із рештою основної групи. І з точки зору спортивної боротьбі все це дійсно виглядало досить сумнівно.
Лапейра, який героїчно продовжував гонку з двома зламаними ребрами, втримати жовту майку на своїх плечах не зумів. Більше того: француз, який виграв другий етап, в останні два дні програв дуже багато та у підсумку фінішував у загальному заліку лише 34-м. І навряд чи хтось у нього за це кине камінь.
Ну а перемогу в загальному заліку здобув Брендон Макналті. На 6 етапі він не зумів встояти під натиском вражаючої пізньої атаки Віктора Ланжелотті, проте наступного дня переконливо виграв розділку, перехопивши жовту майку.
UAE Emirates продовжують штампувати перемоги навіть на гонках, на які приїжджає резервним складом. Сумарно у поточному сезоні щонайменше одну перемогу здобули вже цілих 20 гонщиків команди Мауро Джанетті – це повторення найкращого результату з 1990 року. Стільки ж було у тієї ж UAE Emirates минулого року. І зараз у команди є ще чимало часу, щоби цей рекорд побити.
Загалом перемога Макналті стала для UAE Emirates 72-ю в поточному сезоні. Минулого року було 81, і побити це досягнення підопічним Джанетті цілком під силу. За останні 30 років рекордними є 87 перемог Columbia HTC у 2009 році. Покращити це досягнення також можливо, хоча буде вже значно важче.
Ланжелотті завдяки вражаючій перемозі на 6 етапі на заключну розділку виходив у жовтій майці лідера, Проте індивідуальна гонка далася гонщику Ineos Grenadiers важко, і в підсумковій генеральній класифікації він відступив на 5 місце.
Втім, Тур Польщі-2025 у виконанні Ланжелотті в будь-якому випадку став історичним: він став першим гонщиком із Монако, який переміг на гонці Світового туру. Перехід зі скромної іспанської Burgos BH у Ineos Grenadiers дійсно дозволив Віктору вийти на якісно новий рівень у кар’єрі в солідному 30-річному віці.
Другим у загальному заліку став Антоніо Тібері. Капітан Bahrain Victorious на 6 етапі декілька разів відчайдушно атакував ще на передостанньому перевалі, проте скинути суперників так і не зумів – все ж підйоми на Турі Польщі для нього недостатньо складні. Так чи інакше, італієць продемонстрував свою хорошу готовність до Вуельти.
Те ж саме можна сказати і про його партнера по команді Пельо Більбао, який двічі фінішував у топ-3 на етапах і в підсумку став дев’ятим у загальному заліку. Баскський ветеран також явно додав, хоча ще тиждень тому на домашній Класиці Сан-Себастьян виглядав відверто погано, в підсумку взагалі не діставшись фінішу.
Топ-3 генеральної класифікації замкнув ще один італієць, Маттео Собреро. Він, на відміну від Тібері, провів бліду та пасивну гонку, проте хороша розділка при не надто селективних групових етапах – цього на нинішньому Турі Польщі виявилося достатньо для подіуму. Партнер Собреро по Red Bull Bora Дані Мартінес, навпаки, був доволі активним на горбистих етапах. Проте форми у зіркового колумбійця й надалі немає: лише 46 місце в загальному заліку.
Для ще однієї зірки Red Bull Bora, Максіма Вал Гілса, Тур Польщі не задався з самого початку. Вже на першому етапі він впав, після чого провів у гонці ще два дні та зійшов із дистанції. Тиждень тому бельгієць потрапив на подіум Класики Сан-Себастьян. Здавалося, Ван Гілс щойно почав вибиратися з кризи – і тут знову невдача.
Що стосується партнерів Макналті по UAE Emirates, то Ян Крістен став четвертим у загальному заліку, а Рафал Майка – дев’ятим. Поляк, який напередодні старту Туру Польщі оголосив про завершення кар’єри, дуже хотів на прощання виграти етап на домашній гонці, відчайдушно атакував на 6 етапі, проте перемогти так і не зумів.
Шостим у загальному заліку став Альберто Беттіоль, який був близьким до перемоги на 5 етапі до Закопане. Проте його парну атаку з Яном Крістеном пелотон все ж нейтралізував.
Виграв 5 етап Меттью Бреннан, який, втім, піти на загальний залік не зумів, хоча на окремих етапах терпів рельєф дуже непогано. На чисто рівнинному першому етапі британець вдало відпрацював на свого партнера по команді Олава Коойя, який у підсумку здобув перемогу. А сам Бреннан, здавши зміну, не зовсім коректно від’їхав у сторону, заблокувавши Фернандо Гавірію, за що отримав релегацію.
Ще один талановитий спринтер, Поль Маньє, без перемоги також не залишився – він виграв четвертий етап. А зелену майку найкращого спринтера в підсумку несподівано завоював Бен Тернер із Ineos Grenadiers, який виявився найстабільнішим: 1 перемога та 2 других місця на етапах.
– Найгучніший трансфер цього сезону вже відбувся: Red Bull Bora офіційно оголосила про перехід Ремко Евенепула. Фінансові деталі угоди не розголошуються, проте багато інформації все просочилося в пресу. Подейкують, що за розірвання контракту Red Bull Bora заплатить Soudal Quick Step значно більше, ніж 2 мільйони євро, про які йшлося раніше.
Сам Евенепул підписав трирічний контракт, і зароблятиме близько 8 мільйонів євро на рік з урахуванням бонусів. При цьому, фіксована частина зарплати Ремко складатиме 6-7 мільйонів на рік. Таким чином, Евенепул стане другим найбільш високооплачуваним гонщиком світу, після Тадея Погачара.
Прекрасна робота агентів Ремко: минулого року вони на підставі активного інтересу Red Bull Bora вибили із Soudal Quick Step суттєве підвищення зарплати для бельгійця, а тепер, менш ніж через рік, Евенепул таки пішов у команду Ральфа Денка на ще вигідніші умови.
– А тим часом Soudal Quick Step повним ходом освоює кошти, отримані за трансфер Евенепула. Команда продовжила контракт із Луїсом Верваке на 3 роки, а також підписала Едварда Планкарта з Alpecin Deceuninck, Ділана Ван Баарле з Visma Lease a Bike і Яспера Стуйвена з Lidl Trek.
– Угорець Аттіла Вальтер наприкінці сезону перейде з Visma Lease a Bike в Bahrain Victorious, де отримає значно вищий статус і більшу свободу дій. Алекс Кірш перейде з Lidl Trek у Cofidis, а Свен Ерік Бістрьом – з Groupama FDJ в UnoX.
– Як і очікувалося, Unibet Tietema Rockets оголосила про підписання зіркового нідерландського спринтера Ділана Груневегена. Вагоме підсилення для проєкту Баса Тітеми, а ось для самого Груневегена явний крок назад у кар’єрі. Навіть з ним команда не виглядає серйозним претендентом на вайлд-кард хоча б на один із Гран турів.
– Перехід Евенепула в Red Bull Bora, як і очікувалося, поставив під великий сумнів майбутнє Пріможа Рогліча в команді. Словенцеві доведеться або піти, або змиритися зі значним пониженням статусу в команді. Прімож точно не увійде до складу на Тур де Франс-2026, а на інших Гран турах не отримає статусу одноосібного капітана.
Неможливість участі Рогліча в Турі пояснюється й іншими причинами. Нещодавно на німецькому телеканалі ADR Sportschau вийшов матеріал, у якому розповідається про те, що атмосфера в Red Bull Bora під час Туру-2025 була далекою від гармонічної саме через Рогліча, який поводився надто егоїстично та відмовлявся працювати на Флоріана Ліповітца навіть коли стало очевидно, що його шанси на подіум значно вищі.
Стверджується, що спортивні директори Red Bull Bora, Рольф Альдаг і Енріко Гаспаротто, були занадто лояльними до такої поведінки Рогліча. Мовляв, саме це і стало однією з головних причин їхнього звільнення, про яке повідомлялося минулого тижня.
Разом із Евенепулом із Soudal Quick Step у Red Bull Bora перейде і спортивний директор Клас Лодевік. Ще одного спортивного директора німецько-австрійський проєкт переманить із Ineos Grenadiers. Йдеться про Зака Демпстера, чиєю роботою виявився незадоволений Дейв Брейслфорд, який повернувся на керівну посаду в британську команду.
– Герейнт Томас планує завершити свою кар’єру на домашньому Турі Британії (2 – 7 вересня). Одразу після цього він отримає посаду гоночного директора в Ineos Grenadiers – себто, головного зі спортивних директорів. При всій повазі до Томаса, давати таку посаду людині без будь-якого досвіду роботи спортдиром – рішення досить сумнівне.
– Енрік Мас вимушений достроково завершити сезон, він не виступить на Вуельті. У лідера Movistar – тромбофлебіт. Натомість, підтвердив свою участь у Вуельті-2025 один із героїв Джиро, зірковий спринтер Lidl Trek Мадс Педерсен.
Також очікується виступ на Вуельті Джуліо Пелліццарі, для якого це буде вже другий Гран тур у сезоні. Red Bull Bora ставиться до своїх талантів не так обережно, як UAE Emirates, де існує чітке правило: не більше одного Гран туру в сезоні для молодих гонщиків.
– Воут Ван Арт пропустить чемпіонати світу та Європи. Нагадаємо, маршрут групової гонки мундіалю в Кігалі буде дуже непростим за рельєфом, і бажання Погачара захистити свій чемпіонський титул відлякує від гонки все більшу кількість зірок.
– Джиро д’Італія-2026 стартуватиме в Болгарії. Враховуючи ще й цьогорічний старт у Албанії та регулярні візити у Словенію, "Корса роза" отримує все більш відчутне балканське звучання.
– Колишній фізіотерапевт Ineos Grenadiers Девід Роузмен, якого підозрюють у розповсюдженні заборонених препаратів, працював ще й у футбольному клубі Манчестер Юнайтед. Як відомо, власник Ineos Джим Реткліфф став акціонером "Червоних дияволів", і привів у клуб колишнього генменеджера Ineos Grenadiers Дейва Брейлсфорда. Той, в свою чергу, перетягнув у клуб і Роузмена.
– З’явилося багато конкретики щодо команди, яку планує з наступного року запустити легендарний Джордж Хінкепі. Вона називатиметься Modern Adventure Pro Cycling і, попри американську ліцензію, базуватиметься в Жироні.
До складу команди увійду 20-21 гонщик. За чутками, серед них будуть такі люди як Леррі Вербасс (Tudor Cycling), Робін Карпентер (L39ION) і Єнсен Плоурайт (Alpecin Deceuninck).
– Тадей Погачар вкотре заговорив про те, що завершення його кар’єри не за горами:
Якщо такі розмови в останні дні Тур де Франс можна було списати просто на втому Погачара, то зараз усе це звучить досить серйозно. Схоже, Тадей, який уже вписав своє ім’я в історію велоспорту золотими буквами, починає потроху втрачати мотивацію.
Ну а поки що став відомий розклад гонок словенця до кінця поточного сезону. Окрім групової гонки чемпіонату світу, він виступить і на чемпіонаті Європи. При чому, в розділках він участі брати не планує ні там, ні там. Також у календарі Погачара – канадські класики та Ломбардія.
– У ЗМІ з’явилася інформація про те, що Ineos Grenadiers веде переговори з Оскаром Онлі, чий контракт із Picnic PostNL діє до кінця 2027 року. Максимально логічний крок, про який ми говорили ще у підсумках Тур же Франс-2025.
