Владислав Лупашко відзначив недоліки побудови гри першим номером.

“Коли ви востаннє бачили, що команда, програючи вдесятьох 0:2, продовжувала намагатися грати першим номером і відігравалась? Коли ти граєш і тебе рахунок влаштовує – це одне. Коли команда програвала 0:2, граючи в меншості та створювала набагато більше моментів. Згадайте гру. Важко це зробити. Лють і агресія нікуди не зникла. Коли ти “Шахтарю” забиваєш три голи, намагаючись грати на м’ячі – хто ще так робив? Я не згадаю.

Я не згоден з тим, що ми втратили агресію. Нам дуже добре вдавалося у тому сезоні комплектувати команду. Ми вдало підсилювалися, а ці гравці, які приходили, були основними. Футболісти, які прийшли влітку – Мірошніченко, Адамюк і воротар – ставали основними. У ході сезону добирали Жана і Бруно, вони ставали основними. Взимку взяли Сича і Краснопіра, вони стали основними. Зараз нам не вдалося спрацювати комплексно так, щоб ми стали сильнішими. Щоб гравці, які прийшли витіснили тих, які вже у нас були”.

“Якби я не ставився до “Оболоні” та цього стадіону, які би в мене не були згадки… Скільки м’ячів ми губили через те, що він застрягає, бо немає поливу поля. У нас прагнення до того, щоб усі команди в Україні грали другим номером. Такий стан газону не дозволяє якісно діяти першим номером. Коли “Кудрівка” награє комбінацію, передача назад і в один дотик б’є за спину, то м’яч не летить до воротаря, він зупиняється і це перевага до нападника. Коли ти в позиційній обороні сідаєш і чекаєш контргри, відсоток браку підвищується. Інстинкт хижака… Можливо, так.

Маючи у другому таймі багато потенційних моментів для голів. Ми маємо бути агресивнішими та вигризати ці моменти. Фабіано не добіг, Невес, Краснопір. Я чітко бачив, що це гольові моменти. Два метри, метр… Цього не вистачає наразі. Знову ж таки, ми забиваємо голи, створюємо моменти, маємо характер і це показник того, що атмосфера, мікроклімат і віра в те, що ми робимо – вона живе в наших серцях”, – переконаний фахівець.

“Зелено-білі” 14 вересня прийматимуть “Полтаву”.