Уго Екітіке вперше з’явився в орбіті "Ліверпуля" ще взимку. Клуб тоді не форсував події, обмежився спостереженням і, схоже, вирішив дочекатися кращого моменту. Зараз цей момент настав. Перемовини з "Айнтрахтом" увійшли в активну фазу, і трансфер, який раніше виглядав як одна з опцій, тепер став реальною альтернативою — не ідеальною, але робочою.
Головне, що стримує угоду, — клаузула 100 мільйонів євро. Саме стільки формально коштує Екітіке, і "Айнтрахт" поки не дає сигналів, що готовий відійти від цієї цифри. Це не означає, що торгів не буде — просто вони почнуться не з низької точки. "Ньюкасл" уже пробував зайти з пропозицією на рівні 82 мільйонів, але отримав коротку відповідь — ні.
У ситуації, коли інтерес до гравця зростає, а сам він входить у найкращий вік для розвитку, "Ліверпуль" знову опиняється перед знайомим сценарієм: почекати — і, можливо, втратити, або діяти — і заплатити за майбутнє зараз. За словами інсайдерів, клуб схиляється до другого варіанту і вірить, що зможе збити ціну.
Цього літа "Ліверпуль" уже витратив понад 190 мільйонів євро. Найдорожче обійшовся Флоріан Віртц — 115 мільйонів. До нього додали Керкеза за 46 і Фрімпонга за 33,5. Якщо справа дійде до Екітіке, і клуб вирішить активувати клаузулу, загальні витрати піднімуться до майже 292 мільйонів. Це вже цифри, з якими зазвичай асоціюється "Челсі", а не "Ліверпуль".
Але справа тут не лише в одному великому чеку. Важить баланс. Fenway Sports Group рідко діє зопалу — їхня модель завжди будувалася на стриманості й плануванні. Але в їхній системі завжди було одне правило: коли з’являється рідкісний шанс — він не для того, щоб зекономити.
Перехід Віртца показав, що зараз якраз такий момент. Межа обережності змістилася. Це не робить трансфер Екітіке легким рішенням — але в межах нової рамки це рішення, яке вже не виглядає чужим.
У трансферній стратегії "Ліверпуля" завжди є кілька варіантів одночасно. Один із них — Александр Ісак, форвард "Ньюкасла", гравець з подібним профілем, який уже освоїв Прем’єр-лігу. Але тут проблема — "сороки" повернулися в Лігу чемпіонів і не налаштовані відпускати одного зі своїх ключових гравців. Не те щоб глухий кут, але майже.
На фоні всіх цих складнощів Екітіке виглядає не як запасний варіант, а як окремий проєкт.
"Ліверпуль" слідкував за ним ще з часів виступів за "Реймс". Його навіть включали до короткого списку потенційних підписань два роки тому — після одного з молодіжних турнірів. Тоді травма не дозволила йому довести справу до кінця, але стиль і потенціал уже були зафіксовані.
Навряд чи інтерес до Екітіке — це просто спосіб тиснути на "Ньюкасл" у переговорах щодо Ісака. Це скоріше природне продовження системної роботи скаутів. У "Ліверпуля" завдяки Майклу Едвардсу немає звички кидатися на прямих замінників без ґрунтовного аналізу. Якщо клуб починає трансферну операцію, він уже давно зібрав усі потрібні дані.
Спостереження за Екітіке почалося ще до його переходу в ПСЖ. Виступи за "Реймс" і молодіжну збірну Франції лягли в основу досьє, яке регулярно оновлюється. Коли такий гравець стає доступним, клуб не стартує з чистого аркуша. Скаути, аналітики і тренерський штаб вже мають чітке уявлення про те, як він впишеться в систему. Це значно знижує ризики, особливо коли йдеться про великі гроші.
Саме це пояснює, чому "Ліверпуль" часто пов’язують із десятками імен, але реальні переходи відбуваються лише з тими, на кого є повна інформація. У випадку з Екітіке клуб упевнений: потенціал, стиль і робочі якості гравця відповідають їхнім вимогам. Тож рішення про трансфер — не імпульсивна реакція на ринок, а логічне продовження тривалої підготовки.
Уго Екітіке — форвард із незвичайним поєднанням фізичних даних і техніки. Високий — 193 см, але не класичний стовп. Більше працює з м’ячем, зміщується в глибину, комбінує, дриблить, шукає моменти через рух, а не через боротьбу тілом. Його сила не в домінуванні в повітрі, але в постійній загрозі між лініями захисту і півзахисту суперника.
За характеристиками Екітіке часто порівнюють із раннім Александром Ісаком у "Ньюкаслі". Обидва — високі, мобільні, з хорошою технікою і здатністю створювати моменти самотужки. Їхні профілі справді перетинаються в ключових зонах.
???????? Ekitike vs Isak ???????? pic.twitter.com/wZwQyvUOBM
Екітіке відповідає базовим вимогам до форварда в системі "Ліверпуля": він активний без м’яча, готовий пресингувати і вміє підлаштовуватися під партнерів у швидких переходах. Це не той гравець, навколо якого будують всю атаку, але він легко впишеться в наявну структуру.
У "Ліверпуля" є варіанти в атаці, але більшість з них або втрачають стабільність, або не дають очікуваного результату на дистанції чемпіонату. В цій системі Екітіке не потребує кардинальних змін у підходах. Навпаки, він допоможе зберегти баланс і додасть новий тип загрози.
"Ліверпулю" точно не завадить більше атакувальної варіативності. Після кількох сезонів із знайомими патернами в останній третині поля поява гравця з іншим ритмом і стилем боротьби може стати козирем. Це не обов’язково гравець для старту з першого туру, але варіант, який відкриває нові двері.
Трансфер під 100 мільйонів на фоні вже купленого Віртца — нелегке рішення, особливо з огляду на фінансовий фейр-плей. Але для "Ліверпуля" це виглядає контрольованою ставкою. Можливі продажі Нуньєса чи Діаса допоможуть частково покрити витрати. Клуб не працює в режимі, де кожен євро на вагу золота — навпаки, Fenway Sports Group не витрачає грошей, яких немає, і діє в потрібний момент.
Уго Екітіке — це гравець, який на перегрітому ринку не втратить у вартості ще до виходу на поле. Йому 23, він має досвід у двох лігах, і при необхідності його можна продати без суттєвих втрат. Це важливо для клубу, який будує капітал через гравців, а не просто скуповує все, що рухається.
У фінансовому сенсі це не ставка всупереч логіці. Це операція, побудована на довгостроковій моделі. Ризик є, але він не походить від емоцій чи спроби гнатися за ринком. Це продовження курсу, який уже приніс "Ліверпулю" успіхи. Американці нарешті дочекалися моменту, коли можна грати агресивно.
Це не гарантований успіх, але й не випадковий ризик. Якщо Майкл Едвардс зацікавлений у гравці, це означає, що він вивчив його разів сімнадцять. Екітіке має і технічну базу, і фізичні дані, і тактичну сумісність. Якщо все складеться, він може повторити шлях Ісака — не миттєво, але з поступовим прогресом, який робить трансфер вигідним і на полі, і в бухгалтерії.
Для клубу, який виграв АПЛ у 2025-му, це питання не просто посилення складу, а збереження рівня. Іноді для цього потрібен не банальний футболіст, а гравець із новим акцентом. Екітіке — саме такий варіант.
Фото — Getty Images / Global Images Ukraine
