У вівторок, 16 вересня, стартує новий сезон Ліги чемпіонів — уже 71-й в історії. Три вечори поспіль ми отримаємо першу порцію матчів, які за традицією відкриють осінь так, як нічого іншого у футболі не може: з вибуховим шумом, повними стадіонами й вічним питанням — хто цього разу підніме трофей.
Минулого року відповіді дочекалися від ПСЖ. У фіналі команда рознесла "Інтер" 5:0, взяла перший Кубок чемпіонів у своїй історії й нарешті зняла з себе ярлик "найдорожчого клубу без спадщини". Тепер їм доведеться довести, що це не випадковість, а початок епохи.
Нагадаю, що груп більше немає. Є 36 команд у єдиній групі, кожна грає по вісім матчів. Вісім найкращих одразу потрапляють у 1/8 фіналу. Наступні 16 — у додаткові плей-оф. Решта пакує валізи без права на перехід у Лігу Європи.
Минулорічні цифри довели, що нова формула працює: 3,27 гола за матч — найвищий показник із середини 70-х. Це навіть більше, ніж у старі романтичні часи, коли захисники курили під час перерви, а голкіпери ловили м’ячі без рукавичок (інше питання: скільки в цьому сенсу; але то вже таке).
Англія відправила на турнір шість клубів: від "Сіті" та "Ліверпуля" до старого доброго "Ньюкасла". Іспанія має п’ять представників, включно з класикою у вигляді "Реала" і "Барселони". По чотири — від Серії А та Бундесліги. Три — від Франції. По два — від Португалії, Бельгії та Нідерландів.
Але справжня спеція — це дебютанти. "Пафос" із Кіпру, "Буде-Глімт" із Норвегії та "Кайрат" з Казахстану. Так, у нас тепер буде вівторок, коли "Кайрат" гратиме проти "Арсенала", — і це не сейв сезону 2072/73 в Football Manager, а реальність.
Новий сезон стартує з неочікуваного розкладу: "Ліверпуль" отримав статус головного претендента на трофей. Так, команда, яка торік вилетіла в 1/8-й фіналу, тепер має 20% шансів на перемогу — більше, ніж у будь-кого іншого. І це не дивно — подивіться на їх склад (Салах, Ісак, Вірц, Екітіке, Гакпо), а потім співставте його з календарем (ми про це ще поговоримо).
Минулого року "червоні" виглядали майже ідеально в ліговому етапі: сім перемог із восьми, всі домашні матчі виграні з рахунком 10:1; навіть "Реал" поїхав із "Енфілда" без голів. Це був сигнал, що без Клоппа, але з Арне Слотом, клуб знову стає серйозним гравцем на європейській сцені.
"Арсенал" іде другим у списку претендентів. Оборона Артети настільки надійна, що нагадує ті легендарні команди, які могли грати "на нуль" місяцями. Проблема лише в тому, що "каноніри" досі не знають, як піднімати кубок у фіналі ЛЧ — 211 матчів без трофею про це нагадують.
ПСЖ після тріумфу в минулому сезоні намагається зробити те, чого у Франції не робив ніхто: захистити титул. Вони вже довели, що здатні вириватися з незручних ситуацій, але тепер суперники готуються до них серйозніше, ніж будь-коли.
З топами розібралися. Далі — теж знайомі імена, кожне зі своїм багажем проблем і амбіцій.
"Манчестер Сіті": Минулого року у Гвардіоли був сезон, який він волів би забути. Жодного трофея — уперше з 2016-го. У Лізі чемпіонів усе виглядало болісно: ледве вилізли з лігового етапу з 22-го місця, а потім отримали від "Реала" 3:6 у плей-оф. Не дивно, що їхні шанси впали з 25% до 8%. Але якщо хтось знає, як відновити машину, то це Пеп.
"Барселона": Футбол Гансі Фліка виглядає як розрив динаміків. Минулого сезону "Барса" забила 43 м’ячі — в середньому 3,1 за гру; це найкращий показник у турнірі. Флік виграє майже 80% матчів, навіть попри виліт від "Інтера" у півфіналі і неоднозначний початок сезону, каталонці залишаються одним із головних претендентів.
"Челсі": Якщо два роки тому хтось сказав би, що "Челсі" стане фаворитом у ЛЧ, це звучало б як жарт. А тепер — перемога на Клубному чемпіонаті світу (3:0 проти ПСЖ), трофей Ліги конференцій, повернення в головний турнір. Команда Енцо Марески виглядає, як молодий стартап, який нарешті почав приносити прибутки. Чи вистачить їм ресурсу пройти повну дистанцію? Це головне питання.
"Реал": 15 титулів — вічна візитка клубу. Але торік усе закінчилося болісно: виліт у чвертьфіналі від "Арсеналу" з рахунком 1:5. Це лише третій випадок за 15 років, коли "Реал" не дістався півфіналу. Вони вміють відроджуватись, але зараз "галактікос" виглядають більше як клуб у пошуках нового обличчя, ніж як гранд із гарантіями.
"Баварія": Історично "Баварія" виграє майже 60% матчів у ЛЧ. Але цьогорічне жеребкування підкинуло їм найважчий календар: середній рейтинг суперників у мюнхенців — найвищий серед усіх претендентів. Це як починати марафон із гирями на ногах. У них є атака, яка може вирішити будь-що, але захисту доведеться виживати.
Головне питання залишається тим самим: чи хтось із них зможе затьмарити "Ліверпуль", який прямо зараз виглядає як головна сила в Європі?
"Інтер". Два фінали за останні три роки зробили їх звичними гостями на великій сцені. Але відхід Сімоне Індзагі відкрив нову главу. Кермо отримав Крістіан Ківу — другий румунський тренер в історії клубу після Мірчі Луческу. Шанси на успіх у ЛЧ виглядають скромно, але для "Інтера" це більше виклик, ніж вирок.
"Ньюкасл". Минулого разу "сороки" не дотягнули до плей-оф, але повернулися з новою атакою: Еланга, Вісса та Вольтемаде замінюють Ісака, який пішов у "Ліверпуль". Команда виглядає ризиковано-свіжо — це класичний рецепт для несподіванок у груповому етапі.
"Тоттенгем". Тріумф у Лізі Європи був гучним, але Анге Постекоглу залишив команду. Його місце зайняв Томас Франк, дебютант Ліги чемпіонів. Ніхто особливо не очікує від "шпор" чудес, але саме тут цифри можуть збрехати.
"Наполі". Чемпіон Італії, але в Європі передбачають проблеми. Для Антоніо Конте це вже п’ятий клуб у ЛЧ — майже як у Карло Анчелотті за досвідом. Конте вміє будувати команди, які навіть в ролі андердога виглядають як пастка для фаворитів.
"Бенфіка". Португальці традиційно сильні на груповому етапі, але далі чвертьфіналу в новому форматі ще не пробивалися. Останній фінал Кубка Європи — 1990 рік, поразка від "Мілана" 0:1. Для "Бенфіки" нинішня ЛЧ — шанс переписати історію, а для Судакова — показати, на що він реально здатен.
У великому турнірі завжди є місце для сенсацій. Питання лише в тому, хто цього разу вирішить зламати передбачувану логіку.
Формати, голи, матчі — все це класно, але більшість клубів залишаються на периферії. Навіть якщо ти дивишся на таблицю з відсотками шансів, виглядає це радше як сумна гра в рулетку.
"Боруссія" знає, що таке вершина. Чемпіони 1997-го, фіналісти 2024-го — і все одно лише 0,9% на титул. Повторити сам фінал? Близько 2,2%. Тобто навіть недавня слава не гарантує нічого.
"Байєр" — схожа історія. Виліт в 1/8-й від "Баварії" минулого року і фінал 2002-го вже в далекій пам’яті. Сьогодні їхні шанси — символічні 0,7%.
"Ювентус" — інший полюс. Дев’ять фіналів у минулому, останній тріумф — 1996-й. Перспективи нині — ті самі 0,6%, що й в "Атлетіко". Для мадридців це нагадування про три поразки у фіналах (1974, 2014, 2016), для туринців — довга гонитва за "вухатим", яка досі не принесла плоду.
"Спортінг" та "Брюгге" трохи випереджають "Баєр", але реальність та сама: навіть чвертьфінал для них виглядав би як подвиг.
Ще нижче — ціла група "темних поні": "Аталанта", "Атлетік", "Вільярреал", ПСВ, "Монако" та "Юніон Сент-Жилуаз". Тут шанси ближчі до нуля, ніж до чогось реального. Але ЛЧ пам’ятає історії, коли й із такими відсотками клуби доходили далеко.
"Кайрат", "Пафос", "Карабах" — поки що лише статистика.
Ще навіть не зіграно жодного матчу, а вже складається враження, що англійські команди знову отримали фору на старті Ліги чемпіонів. "Арсенал", "Тоттенгем", "Ліверпуль" і "Челсі" мають напрочуд м’які календарі — не без дрібних пасток, але загалом це виглядає радше як розминка, ніж марафон.
"Арсенал" отримав третій за легкістю календар серед усіх учасників. "Олімпіакос", "Славія" та "Кайрат" — не ті суперники, які змушують фанатів у Лондоні пітніти. Тут навіть є анекдотична деталь: лише завдяки "Кайрату" середній рейтинг суперників падає настільки, що календар "канонірів" стає одним із найлегших у турнірі. Без казахстанців він був би лише 15-м за простотою.
"Тоттенгем" теж може посміхатися. "Боруссія", "Вільярреал", "Айнтрахт" і "Буде-Глімт" звучать солідно, але насправді всі вони з нижньої половини своїх кошиків. Якщо прибрати з рівняння фактор "Кайрата", "шпори" взагалі мають найкомфортніший календар серед усіх.
У "Ліверпуля" — "Айнтрахт", "Марсель", "Карабах" і "Галатасарай". Це більше схоже на комерційний тур Європою, ніж на серйозне випробування. У підсумку календар "червоних" навіть без бонусів від "Кайрата" входить до п’ятірки найлегших.
"Челсі" повертається до Ліги чемпіонів після дворічної перерви й отримує, мабуть, найзручніший вхідний квиток: "Аякс", "Пафос" і "Карабах". Це не означає, що "сині" можуть грати в півсили, але вболівальники бачили й гірші варіанти.
А тепер два сюрпризи турніру. "Пафос" — дебютант, який раптом отримав календар лише з "Баварією" та "Челсі". "Копенгаген" у такій самій ситуації: практично всі суперники прохідні, завдяки чому їхній шлях виглядає майже "курортним".
І тут ми підходимо до головної постаті всієї цієї жеребкувальної драми — "Кайрата". Його низький рейтинг перетворює будь-який календар на "туристичний". Аналітики Opta кажуть, що три очки проти казахстанців — це вже п’ята частина шляху до топ-8.
Звісно, легкий жереб не гарантує перемог. Але фокус у тому, що кожна деталь може вирішити долю плей-оф, тому навіть одна вперта команда-аутсайдер здатна змінити картину для всіх фаворитів.
Новий формат Ліги чемпіонів змінює гру — буквально. Якщо раніше гранди могли дозволити собі розкачку у "групах смерті", то тепер вони отримують цю смерть із першого туру.
Саме тому календарі "Баварії" та ПСЖ виглядають так, ніби їх складала людина, яка дуже любить драму.
Мюнхенців чекає ПСЖ, "Арсенал", "Спортінг" і навіть "Уніон Сент-Жилуаз" — клуб, який у рейтингах виглядає скромно, але регулярно підсовує сюрпризи більшим сусідам. Для "Баварії" це означає, що відпочивати можна буде хіба що в літаку між матчами.
ПСЖ теж не похизується легкою прогулянкою: "Барселона", "Байєр", "Тоттенгем" і "Ньюкасл". Це не жереб, це тур по Європі в режимі королівської битви.
Цікаво, що саме "Ньюкасл" опинився внизу англійського рейтингу за складністю календаря. Але це більше про матеметику, ніж про реальність. Так, п’ять із восьми суперників можна вважати "доступними", але коли серед інших у тебе ПСЖ, "Барса" і "Бенфіка", відчуття "легкого" швидко зникає.
Аналітика підливає масла у вогонь. "Баварія" має 4,4% шансів на титул, ПСЖ — 12,1%, "Ньюкасл" — 3%. На папері це виглядає як чиста математика. Але відчувається як історія про те, як у найгірший момент тобі трапляється суперник, з яким ти не хотів би зустрічатися.
Водночас "Арсенал", "Ліверпуль", "Челсі" і навіть "Тоттенгем" отримали більш дружній розклад. Вихід у плей-оф для них — це більше питання концентрації, ніж боротьби на межі.
Словом, великі клуби змушені битися між собою вже у вересні. Це додає інтриги, але водночас створює ризик, що хтось із "суперліги" навіть не дійде до лютого.
Фото — Getty Images / Global Images Ukraine
