Минулого тижня у столиці стартував Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.
Церемонія відкриття відбулася в кінотеатрі «Жовтень», який давно є фестивальним центром Docudays UA. Традиційно вона розпочалася з хвилини мовчання, вшановуючи загиблих захисників.
Також на фестивалі пройшла акція за звільнення полонених у російському полоні «Люди — ключові», що підтримала ініціативу Центру організації громадянських свобод.
«Ми не знаємо, скільки людей росія незаконно отримує в полоні. Йдеться про тисячі цивільних та військовополонених. Ми не знаємо всі місця їхнього перебування. Українські правозахисники ідентифікували більш як 127 місць несвободи на окупованих територіях та різних регіонах рф, де утримують цих людей. Але ми точно знаємо, що маємо зробити все, щоб їх звільнити, — зазначила правозахисниця Олександра Матвійчук. — Усі ці місяці на міжнародному рівні ми багато чули про рідкоземельні метали, обговорення російських територіальних забаганок, геополітичні інтереси і навіть скандал довкола костюма президента Зеленського. Але ми мало чули у політичних процесах, щоб йшлося про людей. Це не норма. Тому правозахисні організації у різних країнах світу запустили акцію People First (Люди — ключові), щоб повернути людський вимір у ці процеси».
На знак підтримки гості церемонії підняли плакати з написами «Люди — ключові. Звільніть всіх бранців кремля» та власні ключі.
Торік на відкритті проводили акцію за звільнення правозахисника та військового Максима Буткевича, який понад два роки перебував в російському полоні. Він повернувся додому у жовтні під час 58-го обміну полоненими між Україною та Росією, в рамках якого були звільнені 95 українських захисників.
Сьогодні Максим Буткевич — знову на фестивалі та є членою журі правозахисної програми Rights now! Друзі, колеги та гості церемонії зустріли його гучними оплесками.
«В останні місяці полону я вже знав, що є компанія солідарності, чимало людей закликають звільнити полонених, і особисто мене, — зізнався Максим Буткевич. — Однак не уявляв, як багато людей взяли участь у ній. Маубть, ніколи не зможу подякувати усім причетним. Але спробую подякувати тим, щоб докластися до звільнення тих, хто все ще перебуває у полоні. Як військовополонених, так і цивільних, яких незаконно ув’язнили і про яких ми навіть не знаємо. Зробити це — справа честі і величезна відповідальність».
Він поділився, що дуже давно є відвідувачем та учасником фестивалю Docudays UA. Саме тут можна побачити ті фільми, які можливо більше ніде не побачити, але які можуть стати важливими у житті. А також відвідати заходи, які обговорюють найважливіше — про права людини у нашому теперішньому світі.
Ведучі церемонії Ангеліна Карякіна та Максим Щербина зазначили, що основною темою фестивалю є «Рідкісні ресурси». І це не лише відсилка до рідкоземельних металів, йдеться про українців, які борються за країну як на фронті, так і в тилу.
Візуальним рішенням стала естетика народного наїву як зізнання в любові до рідної землі, її родючості та таланту людей, які живуть тут. А родзинкою церемонії став олень (чоловік у костюмі оленя), який після виступів вручав квіти.
У програмі фестивалю — 71 фільм з 38 країн світу, від Чилі до Бутану. Зокрема, 15 українських стрічок, 7 національних і 4 світові прем’єри, а також виставка і правозахисні дискусії. Понад 20 з 80 учасників приїхали з-за кордону.
Фільми на Docudays UA змагатимуться в конкурсах DOCU/СВІТ, DOCU/УКРАЇНА та DOCU/КОРОТКО. На нагороду RIGHTS NOW! номіновані 10 стрічок, обраних із усіх фестивальних програм.
На пресконференції члени журі поділилися, як оцінюватимуть роботи.
Данський режисер монтажу Нільс Паг Андерсен (член журі конкурсу DOCU/СВІТ) підкреслив, що у мистецтві немає об’єктивних речей, які б вказали, що краще, тож фільми неможливо порівнювати. Він зазначив, що обиратиме ті роботи, які матимуть у нього емоційний відгук, чіплятимуть. Але як режисер монтажу звертатиме увагу й на те, як зроблений філом і які рішення застосовані.
Крім того, Нільс Паг Андерсен в індустріальній секції проведе сесію для трьох проєктів щодо монтажу, даючи рекомендації, як краще донести візію авторів до глядачів.
Генеральна артдиректорка Міжнародного фестивалю документального кіно Fipadoc, французька продюсерка Крістін Камдессю (членкиня журі конкурсу DOCU/УКРАЇНА та DOCU/КОРОТКО) розповіла, що при перегляді стрічок думає про те, як їх сприйматиме ширша аудиторія. Але голосуватиме за ті картини, що справляють враження та запам’ятовуються.
Картвельський кінорежисер-документаліст Ґіорґі Мревлішвілі (член журі конкурсу DOCU/УКРАЇНА та DOCU/КОРОТКО) зауважив, що у хорошому фільмі у персонажів закохуються. А найголовніший критерій гарного кіно— чи викликає воно після перегляду зв’язок, западає в душу.
Відкрив фестиваль Docudays UA фільм ірландського режисера Гара О’Рурка «Санаторій», який розповідає про оздоровчий заклад «Куяльник» на околицях Одеси.
Гар О’Рурк вперше приїхав до Києва у 2018 році знімати документальну стрічку «Качалка» про тренажерний зал просто неба на Гідропарку. З того часу він зацікавився темою оздоровлення в Україні. Гар О’Рурк вважає, що у нас існує особливий підхід до турботи про своє здоров’я та благополуччя. Крім того, під час пандемії ковіду тема зцілення та лікування стала ще актуальнішою.
«Тоді мій друг відкрив мені чудовий світ пострадянських санаторіїв, яких немає в Ірландії. Я захотів розповісти найбільший і найкращий. І обрав „Куяльник“ в Одесі, — розповів Гар О’Рурк. — Побував там у 2021 році. І спочатку здивувався, адже все виглядало зовсім не так, як на фотографіях. Дуже просто і невибагливо. Але після процедур: ванн, гідромасажу, електромасажів, зрозумів, тут твориться магія. Вирішив зробити фільм про співробітників і відпочиваючих. Всі, хто приїжджають в санаторій хочуть оздоровити тіло. Але паралельно завжди йде й психологічне оздоровлення, адже часто люди приїжджають відновитися після певного потрясіння чи утрати близької людини».
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, «Куяльник» закрився. Однак за 6-7 місяців знову запрацював. І, за словами режисера, з’явилися додаткові сенси: стійкість, протистояння, сила людського духу. Під час роботи над фільмом він здійснив 3-4 поїздки до санаторію, багато часу проводив з персоналом і гостями, всі були відкриті до спілкування.
Картина «Санаторій» містить як смішні, так і щемливі історії. А погляд ірландського режисера на роботу оздоровчого закладу є навіть трохи поетичним і романтичним. До слова, подивитися цю стрічку, а також ще деякі з програми фестивалю, можна онлайн — на сайті Docuspace. Після придбання квитка (80 грн), фільм доступний до перегляду 5 днів.
22 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA
Коли: до 13 червняДе: кінотеатри «Жовтень», KINO42Вартість квитка: від 70 грн.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
