Як колись у Чикаго в джазових барах, так у Харкові у напівпідвальному барі утворилася спілка поетів, яка любить літературний слем – змагання поетів, що на живо читають власні вірші, а публіка вирішує, хто робить це найхаризматичніше.
Хоча спільнота Літслему існує в Харкові ще з 2008 року, лише останні роки вона активно мандрує Україною, знайомиться з подібними андеграундними спільнотами та ділиться досвідом. Цього літа слемісти їздять громадами Харківщини і в останні вихідні липня вирушили відновлювати культурне життя у Балаклію, яка за 60 кілометрів від фронту.
Разом з ними до Балаклеї поїхала Дар'я Лобанок, щоб подивитись на тусовку, дізнатись, що таке панкфутуризм і хто став переможцем локальних поетичних батлів.
Харків, ранок, слобожанська літня спека ще не встигла накрити бетонні джунглі. Ми домовились зібратись біля автобуса, що повезе нас у Балаклію. Біля нього біловолосий юнак в чорних окулярах, він курить через виделку. Це Фрідріх Швальбе, йому 23 роки, він поет, секундатор і слем-майстер (по-нашому – ведучий літслемів). У минулому Фрідріх і сам брав участь в батлах.
"Я завжди казав, що Літслем це поетичне гамселиво. Люди гамселяться, тусять про поезію, завдяки поезії, задля поезії. Заради мистецтва і літератури. Літературний слем – це плавильний котел ідей, думок, поглядів, ініціатив", – розповідає про організацію Фрідріх. Вперше на сцені Літслему він виступив у лютому 2020 року.
"Я вийшов на сцену. Прочитав свій текст: провокативно і гучно. Я ніфіга не розумів як правильно це робити, але хотів, щоб вдалося. Але отримав оцінки, з якими у другий тур не пройшов", – згадує Фрідріх.
Спочатку у нього з’явився спортивний інтерес, хотілось довести, що може стати переможцем. Та чим частіше Фрідріх відвідував слеми, тим більше розумів, що йому просто подобається тусовка.
Поки ми говоримо, до нас підтягуються співзасновник спільноти Артем Ельф та кураторка Тетяна Хоронжук.
Тетяна не спала майже всю ніч через російські атаки та проблеми з логістикою в Балаклеї – ми всі ризикували ночувати простонеба там. Але Тетяна все розрулила і ми можемо сміливо рушати на південний схід.
По дорозі я дізнаюсь, що Артем Ельф доєднався до руху ще у 2011 році. Він підхопив рух у Мультфільма Гагаріна, який його заснував у місті і на той час поступово відходив від справ.
У 2019 році Артем Ельф разом з другом Олександром Кудьом перезапустили харківський слем ще раз.
"Це наче повторення мого власного досвіду. Колись я прийшов у слем, як учасник і з роками я з поета-учасника став одним з їх організаторів. І коли вже ми з Сашею Кудьом вирішили перезапустити рух, бо довго не було Літслемів, я саме цього і хотів – поділитися з поколінням молодих поетів своїм досвідом", – каже Артем.
Після початку повномасштабного вторгнення Олександр Кудь долучився до війська, а змагання поетів певний час не проводилися. Перший слем після вторгнення вдалося провести у Харкові у грудні 2022 року.
Змін зазнала і команда – у 2023 році Фрідріх Швальбе стає ведучим та секундантом в батлах. Його запросили провести літературний слем у Кам’янському, що на Дніпропетровщині.
"На нього з’їхалося так багато людей з різних міст, що ми вирішили, що нам час рухатися й іншими містами України", – каже Фрідріх.
Нині Харків – єдине місто у якому збереглася традиція поетичних батлів, додає Артем Ельф. Окрім Кам’янського, літератируний слем їздить у Львів, Кривий Ріг, Одесу, Київ, Хмельницький.
Артем розповідає, що літературний слем дуже змінився з часів його молодості. Він пояснює, що у його часи було модним робити багато "трешу":
"Чим брутальніший – тим кручє, чим більше матюків – тим кручє. Зараз же більш свідомий підхід. Це вже про розвиток кожного митця та його поетичних навичок. Однак перформансів у нас все ще дуже багато".
З Харкова до Балаклії їхати близько години. Балаклійський молодіжний центр "КУБ", у якому виступатиме Літслем знаходиться в 10 хвилинах пішої ходьби від центру міста. Сам "КУБ" працює у підвальному приміщенні будинку з укриттям. Такому молодіжному центру може позаздрити будь-яке велике місто. "КУБ" має сцену, студію звукозапису, ігрову кімнату, простір для коворкінгу та кухню. Увесь час літслему на сцені ігрова кімната була заповнена дітьми.
Батли починаються не з батлів. На сцену підіймаються поети Владислав Радченко та Нікіта Лютий, щоб поділитись, як римувати рядки та виступати перед публікою.
Владу 30 років. Він викладач в університеті. Нікіті 26 і він перукар.
Певний час вони шукали майданчик, де можна почитати поезію і познайомилися з Фрідріхом Швальбе у "Ніч поезії", яку проводили у Харкові в перший день локдауну. На тому ж вечорі виступав і Нікіта Лютий.
"Він зачитав вірш про монумент і так кричав … , футболку на собі порвав, телефон розбив. І так круто виступав", – згадує Влад. "Там же ми зустріли Фрідріха. Він тоді курив через вилку, а ми раніше не бачили таких колоритних рєбят, тож підійшли і спитали в нього, чи є в Харкові поетична двіжуха, де можна вірші почитать".
"От тоді, можна сказати, я притягнув Влада і Нікіту в літературний слем", – додає, сміючись, Фрідріх.
Влад згадує свій перший досвід:
"Мене як дебютанта випустили на сцену першим. Я так перенервував, що одразу три вірші своїх розповів. Мені наставили трійок і я пролетів у першому ж турі. Це було так некомфортно. Ти приїжджаєш від мами з бабушкой геніальним поетом, а на сцені Літслему виходить, що ти ніфіга не геній".
Уже на наступний захід Влад з Нікітою зареєструвалися разом. І стали постійними учасниками слемів, не лише читали вірші, а й робили перформанси.
"У нас з ОПГ така цікава штука виходить. Ця невеличка перформативна хвиля, яка була у 2020-2022 роки на слемі. І ця хвиля перформативних авторів стала частиною Litslam.ua. І хоч наші звучать доволі провокативно, зараз ми їздимо громадами, щоб показать як взагалі можна творити та обігрувати свої твори на сцені", – каже Фрідріх.
Після кількох виступів на слемі хлопці вирішують об’єднатися у творчий проєкт "ОПГ" (Одеська поетична груповуха). А себе назвали панкфутуристами, натякаючи на любов до футуриста Михайля Семенка та панкроку.
"Зсилаючись на правило "у поезії немає правил", ми з Нікітою виокремили власний літературний напрямок – панкфутуризм. Це комбінація поетичного, театрального та візуального мистецтва", – говорить Влад.
У рамках мистецького проєкту вони створюють невеликі постановки на соціальні теми. Серед яких "Бомжі", яка оповідає досвід багатьох тимчасовопереміщених людей. Чи про гангстерів і проблеми з наркотиками, про ЛГБТК+, про розрив стосунків під час війни, про самураїв.
Після завершення "Літературних майстерень" о 19:00 ОПГ мав онлайн-виступ у Берліні.
Дві години ОПГ показував свої постановки онлайн у рамках щорічного музичного фестивалю у Німеччині Feel Festival. Для цього у Берліні на фестивалі створили інсталяцію великого ящика накритого чорною тканиною. Люди заходять всередину і бачать екран з виступами ОПГ з Балаклії.
Щоб показати вистави німцям Фрідріх допоміг перекласти слова німецькою та озвучував їх під час виступу Влада та Нікіти. Паралельно хлопці могли бачити глядачів, які заходять у коробку подивитися, що там відбувається.
"Коли ми налаштували усе для телемосту, було дуже весело слідкувати за тим, що відбувається на сцені. Паралельно слідкуючи за текстом і намагаючись не збитися і якось адаптуватися до хаосу. Робити начитку живішою та натуральнішою. Для мене це була дуже тестова робота, а вийшла класна історія", – розповідає Фрідріх.
Закінчився виступ Гімном України.
Нарешті починаються батли! На сцену виходить Артем Ельф і пояснює правила. За ним Фрідріх - він рендомно роздає глядачам таблички з оцінками. Мені теж пропонували, однак я відмовилася.
Літературний слем складається з відбіркового туру, півфіналу та фіналу. Кожному учаснику дають три хвилини на виступ, а глядачі, якім пощастило отримати таблички, оцінюють його. Кожен тур журі змінюється. На сцені категорично заборонено виступати російською мовою, читати чужі твори та мати музичний супровід.
"Все буде Слем!" – кричить зі сцени Ельф та запрошує першого учасника з Балаклії.
Поруч зі мною поруч Таня Хоронжук. Вона каже, що немає загальних правил для журі. Кожен ставить бали, як відчуває. Комусь подобаються рими, комусь сенси, а комусь важливий перформанс. Тобто це повністю суб’єктивні оцінки.
Я відчувала певне обурення, коли у фінал не проходили учасники, чиї виступи мені сподобалися. Наступного разу від оцінювання не відмовлятимуся.
Переможцем стає 35-річний Олексій, який нині проживає в Балаклії. Як переможцю йому дарують збірку поезій Сергій Жадана "Скрипниківка" з підписом автора.
До повномасштабного вторгнення Олексій грав у театрі ляльок у Києві.
"Вірші у мене такі сумні всі. Більш ліричні. Оповідають про події під час війни. Оце все дає ґрунт. Я намагаюся писати більш оптимістично, але мені це не цікаво. Мені війна болить", – каже Олексій.
Вечір поетичного конкурсу закінчується обміном враженнями між усіма, хто прийшов. Команда Літслему наостанок робить фото біля вже всім відомого пам'ятника Тарасу Шевченку. Саме біля цього пам'ятника зібралися люди зустріти українських військових, коли ті деокупували місто у вересні 2022 року.
Для Фрідріха це була перша поїздка до Балаклії.
"Дехто говорить, що Балаклія була депресивнішою від Близнюків, куди ми теж приїздили. Але я отримав задоволення. Тут дух окупації взагалі не відчувається. Ніби місто вже пережило цю травму і продовжує жити.
Хоча мені це місто нагадало Харків влітку 2022 року. На вулицях вкрай мало людей, трафіку майже немає, можна майже довільно пересуватися проїжджою частиною. Чому я з таким тепло згадую той час в Харкові, тому що серед напівпустого міста зустрічаються люди, об’єднані однією метою і готові щось робити разом. І цей дух мені відчувся тут", – каже Фрідріх.
