Через повномасштабне вторгнення чимала кількість українців за кордоном познайомилася в різних країнах із їхніми системами охорони здоров’я. Однак вони незадоволені західними системами, оскільки вважають їх малодоступними та вимірюють їх доступом до лікаря. Громадяни України оцінюють ці системи охорони здоров’я як емігранти, однак європейці не критикують свої системи, зазначив кардіохірург, керівник Центру кардіохірургічної допомоги медичної мережі "Добробут" Олександр Бабляк в інтерв’ю Аллі Котляр. 

 "Якщо ж говорити про фінансову доступність, то наші люди, які виїхали тимчасово, у своїй більшості не стикаються з великими і серйозними проблемами. Невеликому відсотку чужа держава надає високовартісне лікування, роблячи його для українців таким же доступним, як і для своїх громадян. Тому більшість відгуків негативні", — наголошує лікар.

За його словами, європейці не критикують свої системи охорони здоров’я через те, що вони дають фінансовий захист. Бабляк пояснює, що, якщо в громадян цих країн виявили тяжку серцево-судинну патологію чи онкологію, то їхні держави беруть на себе повністю їхнє лікування, на відміну від української системи, яка затиснута в рамки спроможностей бюджету.

Він пояснив, що з погляду лікаря, українська система охорони здоров’я відрізняється від інших систем тим, що вона є єдиною, де лікар не ліцензований і не має права на безпосередні взаємовідносини з податковою.

Бабляк наголосив, що в Україні має бути полімодельність. Він пояснив, що наша країна має прийняти законодавчу базу, що дасть змогу використовувати найефективніші методики адміністрування, які найкраще показали свою ефективність. Лікар наголошує, що Україна має переймати досвід систем охорони здоров’я не лише багатих країн, які мають високий рівень ВВП (наприклад Швеція, Норвегія) та можуть  дозволити соціалістичну модель.

"Там практично немає приватних лікарень, бо державні максимально забезпечені", — каже кардіохірург. 

Бабляк стверджує, що наша країна має дивитися на ті країни, які  мають у рази менший бюджет. Зокрема, як із цим впоралися країни Латинської Америки, Індія. 

"Але ми повинні прагнути досвіду, який є в таких країнах, що перейняли дві моделі і вискочили. Це Сінгапур, Південна Корея", — пояснює він.

Лікар наголошує, що, зокрема, в Сінгапурі кожні пів року змінюються правила в системі охорони здоров’я. Він додав, що це дає нові інструменти для регулювання. Бабляк заявив, що для того, щоб бути ефективною, система охорони здоров’я має бути динамічною.

Він наголосив, що в Україні досі не змогли прийняти базовий закон про лікарську практику.

"Це напевно, щось говорить про нашу "готовність" до змін", — зазначає лікар. 

Він додав, що перш ніж говорити в Україні про медичне страхування, потрібно спочатку зрозуміти, як будуть розпоряджатися коштами,  зібраними з нього.

"Якщо законами, які діють зараз, то нам і надалі постійно не вистачатиме коштів. Незалежно від того, яку систему приймемо для наповнення скарбниці. Ще одне: медицина дорожчає, треба бути адекватними і в цьому аспекті", — вказує лікар. 

Бабляк також попередив про виклики для української системи охорони здоров’я.