Лідери країн G7 не намагатимуться досягти консенсусу для узгодження спільного комюніке на саміті наступного тижня в Канаді, що є підтвердженням великої прірви, яка відділяє позиції США від поглядів інших країн “клубу” в питаннях війни РФ проти України, зміни клімату та інших проблем, повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерела.
Замість спільного документа лідери G7, швидше за все, випустять окремі спільні заяви на різні теми. Прем'єр-міністр Канади — країни, яка головує на саміті, Марк Карні прагне послабити напруженість у відносинах з президентом США і дати імпульс переговорам про торгівлю і безпеку.
Окрім торгівлі, лідери групи заможних економік - США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Японії та Канади, мають намір обговорити питання штучного інтелекту, енергетичної безпеки, лісових пожеж та глобальних конфліктів, зокрема війни РФ проти України та загострення на Близькому Сході. Президент України Володимир Зеленський, як очікується, приєднається до саміту разом з лідерами Індії, Бразилії, Мексики та деяких інших країн.
Карні хоче уникнути повторення 2018 року, коли Канада востаннє приймала лідерів G7. Тоді Трамп відмовився від спільного комюніке через кілька годин після його підписання, оскільки був роздратований коментарями, як дав журналістам тодішній прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
За словами Кейтлін Велш, яка працювала в першій адміністрації Трампа, після зустрічі 2018 року підсумкові документи, як правило, ставали коротшими, щоб на їх узгодження витрачалося менше часу, а також містили менше формулювань, з якими учасники могли б не погодитися.
“Напередодні цьогорічного саміту G7 адміністрація Трампа майже напевно вважає, що відсутність спільної заяви — це краще, ніж погана заява, і продовжує віддавати перевагу підходу G7, заснованому на принципі “назад до основ”. Минулого разу адміністрація Трампа вважала, що G7 відійшла від своєї первісної мети, яка полягала у сприянні глобальній економічній стабільності та зростанню", - сказала Велш.
Узгодження підсумкового комюніке зазвичай було "ритуалом" для лідерів, які збираються на такі зустрічі, як саміт G7. Хоча документ не має юридичної сили, він являє собою викладення узгоджених принципів і покликаний продемонструвати єдність учасників у питаннях глобального значення. Наприклад, комюніке минулорічного саміту охопило 36 сторінок і містило обіцянки підтримати Україну на тлі російського вторгнення, боротися зі зміною клімату та сприяти гендерній рівності.
Але Трамп перевернув політику США з усіх цих та багатьох інших питань, відмовившись висловлювати підтримку Києву, скасувавши ініціативи щодо зміни клімату та відкинувши гендерні ініціативи як частину порядку денного демократів. Країнам групи стало значно важче узгоджувати спільні заяви, зокрема, формулювання щодо України. Трамп також називав виключення РФ із "Великої сімки" помилкою, висловлюючи бажання повернути Москву до "клубу".
США з початку другого терміну Трампа відмовлялися підтримувати заяви із засудженням агресії Росії проти України не лише у межах G7, але і в ООН.
Емоційні гойдалки Трампа в його оцінках російсько-української війни вже стали притчею во язицех. Але які реальні мотиви стоять за бажанням президента США припинити війну РФ проти України за будь-яку ціну? У статті “Український рубікон Дональда Трампа” експосол України в США Олег Шамшур аналізує трампівську концепцію “миру” для України.
