З давніх часів Либідь була невіддільною частиною Києва, а її назва сягає легенди про сестру засновників міста. Однак сьогодні річка перебуває на межі забуття. Чи можливе її відродження у XXI столітті? Екологи, архітектори та містобудівники спільно пропонують нове бачення Либеді як знакового культурного та екологічного простору.
Впродовж восьми місяців команда Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури під керівництвом професорки Олени Олійник працювала над концепцією реабілітації Либеді.
У межах проєкту «Концепція регенерації річки Либідь в Києві. Містобудівний, просторовий аналіз і пропозиції до розробки Генплану Києва», що здійснювався під патронатом Національної спілки архітекторів України, був проведений містобудівний та просторовий аналіз, а також сформульовані пропозиції для розробки Генплану Києва.
Основною ідеєю концепції є створення громадського озелененого простору на берегах річки, який стане місцем для відпочинку, піших і велосипедних прогулянок. Либідь, як екологічний коридор, буде поєднувати ключові культурні та природні локації столиці: Батиєву, Байкову та Лису гори, Товарну станцію, збудовану за проєктом Олександра Вербицького, а також історичні вулиці Жилянську, Панаса Саксаганського та Казимира Малевича.
«Либідь є уособленням української історії — пригнічена, прихована у бетонному жолобі, але водночас потужна і нескорена. Її відродження є важливим кроком у виконанні Україною та Києвом зобов’язань щодо сталого розвитку міст до 2030 року», — переконані автори проєкту з ревіталізації річки.
Презентацію концепції в Будинку Архітектора відкрив вступним словом президент Олександр Чижевський. Він наголосив, що відновлення цієї знакової для міста водойми є не лише екологічним проєктом, але й нове осмислення міського простору Києва.
«Ми маємо унікальну можливість повернути Либеді її значення та інтегрувати її в сучасну урбаністичну структуру столиці», — зазначив пан Олександр.
Олена Олійник, віцепрезидентка Національної Спілки Архітекторів України, професорка у своїй доповіді розповіла, що розроблена концепція є важливим кроком у формуванні сталого міського середовища.
«Либідь — це не просто водна артерія, це частина історії Києва, і її регенерація відкриває нові перспективи для розвитку екологічної та культурної спадщини міста», — наголосила професорка.
Також автори концепції, що річка Либідь є важливим природним символом столиці, водною артерією, яка колись мала значно більше значення в житті киян. Сьогодні важливо повернути Либеді її статус, очистити її річище та інтегрувати річку в сучасну урбаністичну концепцію міста, зберігаючи її екологічну та культурну цінність.
Після презентації відбулося жваве обговорення, в якому взяли участь експерти, представники громади, урбаністи та експерти, зокрема відомий архітектор Вадим Жежерін та депутатка Київської міської ради від партії «ЄС» Вікторія Пташник.
Захід проходив під патронатом Національної спілки архітекторів України.
Нагадаємо, річка Либідь впадає у головну водну артерію — Дніпро. Довжина річища Либеді — 17, 1 км. У 2011-му році Либідь було визнано однією з найбрудніших річок Європи. У паводок вода у Либеді може підійматися на 2-2, 5 метра й затоплювати все поблизу. До того ж на берегах залишається після паводків чимало сміття.
У грудні 2021 року міські служби здійснили прочищення частини річки Либідь на ділянці від вулиці Саперно-Слобідської до урочища Лиса Гора (Голосіївський район), де виявили засмічення довжиною понад 800 метрів.
Нове життя для річки Либідь передбачає реконструкцію гідротехнічних споруд з відновленням екологічного та санітарно-гігієнічного стану річки Либідь у місті Києві. Про це йдеться у тексті Розпорядженні КМДА № 1039 від 06 червня 2019 року.
До теми: Дельту Либеді розчистять, а незаконно встановлені споруди знесуть.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
